В плані організації гуманітарної підготовки важливе значення має інформування особового складу підрозділу.

У відповідності до Концепції виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України основною складовою виховної роботи виступає інформаційно-пропагандистське забезпечення. Згідно Концепції гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України його організація покладається на Генеральний штаб Збройних Сил України.

Інформування особового складу - це Діяльність командирів підрозділів, заступників з гуманітарних питань щодо надання військовослужбовцям необхідної для нормальної життєдіяльності, суспільно-політичної, воєнно-економічної, воєнно-технічної, соціально-правової та інших видів інформації.

Мета інформування - цілеспрямований вплив на свідомість військовослужбовців, досягнення керованості духовними процесами у військовому середовищі, формування необхідних переконань, спонукання особового складу до активних відповідальних дій по виконанню вимог Конституції, законів Укреши, статутів, наказів командирів і начальників у військовій сфері.

Завдання інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу підрозділу:

- роз’яснення положень Конституції України, Воєнної доктрини військового законодавства наказів і директив Міністра оборони України;

- створення та удосконалення системи інформування усіх категорій особового складу;

- регулярне проведення в підрозділах різних форм інформування;

- організація і здійснення протидії негативному інформаційно-психологічному впливу на особовий склад з боку ворожих сил;

- вивчення, аналіз та прогнозування соціально-психологічного, релігійного стану у підрозділах, суспільно-політичної обстановки в районі дислокації;

- налагодження своєчасного забезпечення особового складу періодичними виданнями, кіно-відео та радіоінформацією;

- поліпшення ефективності використання у інформуванні особового складу технічних і поліграфічних засобів.

Сили, що застосовуються для проведення інформування в підрозділі, це командири, начальники, офіцери органів з гуманітарних питань, державні діячі тощо.

Засоби, що використовуються при проведенні інформування у підрозділі, - це усне слово, газети, журнали, книги, схеми, плакати, слайди, малюнки, кінофільми, телевізори, радіоприймачі, магнітофони тощо.

Види інформування у підрозділі, - суспільно-політичне, правове, воєнно-технічне, бойове.

Форми інформування - усне слово, суспільно-політична інформація, правова інформація, воєнно-технічна інформація, день інформування, перегляд інформаційних телепрограм, прослуховування радіо новин, стінні газети підрозділу, бойові аркуші, фотогазети, сатиричні газети тощо.

Методи інформування - пояснювально-інформаційний, переконання, демонстраційний.

Порядок інформування військовослужбовців Збройних Сил України визначає Директива Міністра оборони України - Д- 3 від 13.02. 2006 року.

Суспільно-політичне інформування проводиться:

- з офіцерами - щомісяць по 1 годині, в частині;

- з прапорщиками та військовослужбовцями, що служать за контрактом - щомісяця по 1 навчальної годині;

- з військовослужбовцями стокової служби - щотиждень по 30 хвилин (як правило по підрозділам);

Правове інформування організується і проводиться згідно вимог Директиви Міністерства оборони України № Д-3 від 13.02.2006р.

Воно проводиться:

- з військовослужбовцями строкової служби - кожної суботи по 30 хвилин;

- з прапорщиками, військовослужбовцями, що проходять службу за контрактом – щотижня по 30 хвилин.

Тематика інформацій планується, як правило, заступником командира частини з гуманітарних питань на тиждень. До проведення інформацій, днів інформування та інших інформаційних заходів залучаються підготовлені офіцери командних структур та органів з гуманітарних питань, офіцери штабів, начальники служб.

Ті, хто готується до проведення інформування, складають план-конспект суспільно-політичної інформації, в якому відображається порядок доведення необхідної інформації до військовослужбовців, та основні положення, цифри, факти, аргументи. План-конспект обов’язково затверджується старшим начальником особи, яка готується до проведення інформації.

Під чає проведення інформації необхідно стимулювати увагу слухачів проблемними питаннями, зверненнями, використанням наочних посібників (карти, схеми, таблиці), технічними засобами інформації (телевізор, радіоприймач, магнітофон).

Необхідно компонувати інформацію так, щоб в ній було не більше семи змістовних частин, ідей, фактів, розділів, сторінок.

Переклад слухової інформації у відеоряд збільшує здатність аудиторії до сприймання більшого обсягу інформації. До видів інформаційного забезпечення відносні6 кіно- теле и радио обслуговування забезпечення особового складу СМИ (газети, журнали) випуск стінної газети бойових аркушів, робота світлиці та інші.

Необхідно дозувати кількість нової інформації. Дослідним шляхом визначено, що оптимальний її обсяг від 10 до 30 відсотків. Якщо у виступі її менше 10, то матеріал сприймається як вже відомий, нецікавий, якщо більше 30, то інформація може розглядатися як недостовірна чи незрозуміла.

Дослідження показали, що більше 80 відсотків військовослужбовців пріоритетним джерелом інформації вважають телебачення та радіо, 75 відсотків постійно читають періодичні видання.

Висновок:

Організація і якісне проведення інформування особового складу підрозділу – основна складова виховної роботи та є вагомим засобом формування у воїнів високих моральних якостей.

Друге навчальне питання

ПРАКТИКА СКЛАДАННЯ ПЛАН-КОНСПЕКТУ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ.

а) Основні вимоги до складання план-конспекту для проведення заняття з гуманітарної підготовки.

МЕТОДИКА ТА ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИКА ДО ЗАНЯТТЯ

Ефективність навчання особового складу на любому занятті у значній мірі залежить від підготовки його заняття та знаходиться у прямій залежності від рівня методичної: майстерності керівника заняття /офіцера, сержанта/. Методична майстерність - це визначений рівень військово-педагогічних здібностей керівника, які сформувалися у процесі його повсякденної діяльності та проведення занять.

Основу методично і підготовки складає глибоке знання навчального матеріалу та предмета взагалі, тому, щоб вчити підлеглих, треба знати чому вчити, але й цього замало, для проведення заняття треба вміти вчити підлеглих, володіти військово-педагогічними здібностями, які формуються та розвиваються у процесі педагогічної праці.

Під військово-педагогічними здібностями розуміють такі індивідуальні психологічні та ділові якості офіцера, які визначають його професійну підготовленість та успіх його діяльності з навчання та виховання підлеглих.

Військово-педагогічні здібності це:

- здібність навчати та виховувати підлеглих;

- педагогічне спостереження за підлеглими;

- вивчення підлеглих, їх особистих якостей та слабких сторін;

- педагогічне озброєння та здібність подання навчальної інформації;

- професійні та організаційні здібності;

- вміння налагодити навчально-виховний процес.

Шляхи досягнення військово-педагогічної майстерності:

- глибокий професіоналізм та знання навчального предмета;

- знання наукових основ навчання та і і методики;

- ретельна підготовка керівника до заняття.

Етапи підготовки керівника до заняття:

- особиста підготовка керівника;

- підготовка місця проведення та матеріального забезпечення;

- підготовка до заняття помічників /сержантів/;

- підготовка до заняття тих, хто навчається;

- контроль готовності до проведення заняття.

Особиста підготовка керівника до заняття складається з:

- усвідомлення змісту попереднього заняття;

- визначення основної навчальної мети заняття;

- призначення навчальних питань та розрахунок часу на їх відпрацювання;

- вибір методу навчання та педагогічних прийомів;

- оголошення ходу заняття;

- вивчення керівних документів та складання плану проведення заняття.

Керівник заняття, перед усім приступаючи до підготовки заняття повинен у першу чергу усвідомити зміст заняття та визначити його мету.

Зміст заняття розкривається у розкладі занять роти, з якого керівник групи виписує:

- найменування теми;

- номер та короткий зміст заняття;

- термін часу, який відводиться на заняття;

- місце проведення заняття.

З Програми гуманітарної підготовки керівник групи повністю усвідомлює зміст та об'єм заняття, мету заняття а також : які знання вже отриманні за даною темою, що повинно бути вивчено та визначити метод проведення заняття.

Вузловим питанням при підготовці до заняття є визначення мети. Точно та чітко сформульована мета робить заняття продуктивним та конкретним, визначає метод проведення та педагогічні прийоми при проведенні заняття, оптимальні дії керівника та навчаємих, потребу в обладнанні місця проведення заняття та навчально-матеріальне забезпечення заняття.

Мета проведення заняття формується у суворій залежності від:

- змісту та важливості навчального матеріалу,

- рівня знань, які мають ті, хто навчається,

- знань, навичок та вмінь підлеглих,

- тривалості заняття та форми його проведення,

- місця проведення та навчально-матеріального забезпечення заняття. * Навчальна мета може ставитися таким чином:

- дати уявлення,	- тренувати у виконанні..,
- ознайомити,	- здійснити,
- навчити,	- вдосконалювати навички у ...	5
- вивчити,	- дати практику у ... .
- дати практику у...,

Навчальний матеріал спочатку вивчають з метою навчити особовий склад правильно виконувати свої обов'язки, прийоми або дії, а далі, з метою закріплення , поглиблення та вдосконалення знань, вмінь та навичок навчаємих. Треба мати на увазі, що при відпрацюванні прийомів; вправ та дій у складі підрозділів - основною метою є удосконалення та злагодження в діях відділення, взводу , роти. На таких заняттях формулюється мета заняття мета окремо для: - підрозділу; - особового складу; - солдат; - сержантів; - офіцерів.

З метою якісного навчання у виконанні прийомів дій та нормативів, на занятті звичайно відпрацьовуються до чотирьох питань. Визначення об'єму заняття залежить від важливості навчальних питань та часу на розкриття у повному обсязі кожного навчального питання.

При виборі методу проведення заняття необхідно звернули увагу на правильне співвідношення між вивченням теоретичних положень та від­працюванням практичних дій підлеглих.

Продовжуючи підготовку до заняття керівник у відповідності до розкладу занять, теми заняття, змістом та метою заняття, вказівками програми гуманітарної підготовки вибирає керівні документи та починає їхнє вивчення та усвідомлення.

До керівних документів відносяться:

- основні Закони України щодо військового будівництва;

- накази та директиви Міністра оборони України;

- накази та .організаційно-методичні вказівки прямих начальників;

- військові та бойові статути Збройних сил України;

- плани бойової та гуманітарне і підготовок на рік /період навчання/;

- плани основних заходів з бойової та гуманітарної підготовки;

- графік розподілення об'єктів навчальної бази;

- настанови, інструкції, технічні описи, керівництва з експлуатації;

- навчальні посібники, підручними, збірники навчального матеріалу;

- службові та методичні документи, джерела відкритої преси.

Для вивчення основних вимог керівних документів застосовують:

- загальний перегляд документів;

- суцільне повне читання документів;

- читання з подальшим конспектуванням основних положень;

- читання та конспектування основних вимог документу.

Вивчив основні положення керівних документів, керівник заняття здійснює розрахунок часу на навчальні питання та складає робочий документ для проведення заняття.

Варіант послідовності роботи керівника групи при підготовні до проведення занять з особовим складом групи гуманітарної підготовки:

• усвідомити зміст теми та заняття;

• визначити виховну та навчальну мету заняття;

• визначити та уточнити навчальні питання;

• обмислити довільний хід заняття;

• визначити або усвідомити місце проведення заняття;

• вивчити, проглянути керівні документи;

• скласти план проведення заняття та затвердити його;

• провести інструктаж помічників керівника заняття /сержантів/;

• організувати підготовку особового складу до заняття, а також його матеріальне забезпечення.

б) Практика складання план-конспекту для проведення занять