6 Стадії розробки комп'ютерних систем

6.1 Стадії розробки. Аналіз розробки складних комп'ютерних систем в управлінні та навчанні показує, що незалежно від індивідуальності таких роз­робок існують загальні напрямки в їхньому проектуванні, впровадженні і су­проводі.

Стадія 1. «Формування вимог до проектованої комп'ютерної системи

(КС)»

1. На стадії розробляють звіт згідно ДСТУ 3008-95 і заявку на розробку

КС.

2. Основна частина звіту містить розділи:

1. характеристика об'єкта і результатів його функціонування;

2. опис існуючої комп'ютерної системи;

3. опис недоліків існуючої комп'ютерної системи;

4. обґрунтування необхідності удосконалення інформаційної системи об'єкта;

5. мети, критерії й обмеження створення КС;

6. функції і задачі створення КС;

7. висновки і пропозиції.

Стадія 2. «ТЗ на створення КС» ТЗ на КС містить наступні розділи:

1. загальні відомості;

2. призначення і мета створення (розвитку) системи;

3. характеристика об'єктів автоматизації комп'ютерних систем;

4. вимоги до системи і її елементів;

5. склад і зміст робіт зі створення системи;

6. порядок контролю і приймання системи;

7. вимоги до складу та змісту робіт з підготовки об'єкта;

8. вимоги до документування;

9. джерела розробки.

Стадія 3. «Технічний проект (ТП)» ТП на КС містить наступні розділи:

10

1. відомість технічного проекту;

2. пояснювальна записка до технічного проекту;

3. схема функціональної структури;

4. опис функцій, що автоматизуються;

5. описи постановок задач (комплексів задач);

6. проектна оцінка надійності комп'ютерної системи;

7. відомість експлуатаційних документів;

1. програма і методика іспитів (компонентів, комплексів засобів автоматиза­ ції, підсистем, систем);

8. схема організаційної структури.

Стадія 4. «Робочий проект (РП)»

На етапі робочого проектування проводять розробку, оформлення, узго­дження і утвердження документації в обсязі, необхідному для повної сукупнос­ті прийнятих проектних рішень і достатньому для подальшого виконання робіт зі створення КС. Робоча документація включає (ГОСТ 34.201):

1. Каталог бази даних.

2. Склад вихідних даних (повідомлень).

3. Методику (технологію) проектування.

4. Технологічну інструкцію.

5. Керівництво користувача.

6. Інструкцію з формування і ведення бази даних (набору даних).

7. Інструкцію з експлуатації КТЗ.

8. Схему структурна комплексу технічних засобів.

9. Опис технологічного процесу обробки даних (включаючи телеобробку).

10. Загальний опис кошторису.

6.2 Зміст організаційно-розпорядницьких документів

1. Акт завершення робіт.

2. Акт приймання в дослідну експлуатацію.

3. Акт приймання в промислову експлуатацію.

4. План-графік робіт.

5. Протокол іспитів.

Перелік організаційно-розпорядницьких документів, які включені у дип­ломну роботу, визначає керівник роботи в залежності від її змісту.

Для конкретизації змісту створюваної КС, до її елементів пред'являються наступні вимоги:

6.3 Вимоги к окремим видам забезпечення

6.3.1 Вимоги до інформаційного забезпечення (ІЗ). ІЗ повинно являти со­бою сукупність системи документообігу, систем класифікації і кодування, різ­них агрегатних даних.

ІЗ повинно:

• мати зручні форми для візуального сприйняття;

• мати єдині формальні правила створення й оформлення документів;

• допускати заміну форм вхідних і вихідних документів у процесі роз-

11

робки й експлуатації КС;

- забезпечувати придатність форм документів для використання і ма­ шинної обробки.

Система класифікації і кодування повинна забезпечувати:

1. сумісність систем класифікації і кодування для всіх елементів систе­ ми;

1. зручність опису і використання;

2. можливість зміни класифікаторів і кодів у процесі розробки й експлуа­ тації.

Структура класифікаторів повинна визначати порядок розміщення на­йменувань об'єктів класифікації, класифікації груп, їхніх кодових позначень, а також опис прийнятої системи класифікації і кодування. Класифікатори систе­ми повинні будуватися по блоковому принципу.

Агрегатні дані і класифікатори КС повинні бути розміщені в базі даних (БД).

БД КС повинні будуватися відповідно до принципів розподіленої БД із прозорим доступом. Право доступу до конкретної інформації для кінцевого ко­ристувача визначається адміністратором системи і повинне забезпечувати ви­конання усіх функцій на кожному робочому місці.

Інформаційний обмін між елементами КС повинен бути реалізований шляхом використання локальної комп'ютерної мережі з протоколюванням да­них. Інформаційний обмін між підсистемами повинен підтримуватися протоко­лами і стандартами міжмережного обміну, що забезпечують велику швидкодію.

6.3.2 Вимоги до математичного забезпечення (МЗ). МЗ повинно являти собою сукупність математичних методів і алгоритмів, що є основою для розро­бки прикладних програм рішення задач. До складу МЗ можуть входити:

• методи математичного моделювання, у тому числі в умовах невизна­ ченості і неповноти знань про процеси й об'єкти;

• методи побудови моделей недостатньо формалізованих і неформалізо- ваних процесів (об'єктів);

• методи багатокритеріальної оптимізації при несполучених областях рішень;

• ефективні методи прийняття рішень з питань прогнозування, локаліза­ ції і ліквідації збоїв виробництва;

• методи вибору МЗ;

• методи статистичної обробки інформації;

• документація з МЗ.

МЗ повинно допускати можливість його розширення і модифікації на всіх стадіях проектування і функціонування КС. Як базові елементи МЗ повинні використовуватися типові математичні методи, моделі й алгоритми рішення функціональних задач планування, прогнозування, контролю й аналізу реаліза­ції рішень з керування заданим об'єктом. В основі побудови МЗ, що дозволяє формалізувати опис інформаційних технологій управління, лежить математич­ний аналіз і модельний опис предметної області. Відповідні математичні моделі й алгоритми рішення задач визначаються при описі постановок задач.

12

6.3.3 Вимоги до програмного забезпечення (ПЗ)..ПЗ повинно забез­ печувати:

• керування роботою технічних засобів;

• керування пакетами прикладних програм (ППП) і окремими приклад­ ними програмами;

• організацію взаємодій користувача з АРМом;

• керування обчислювальним процесом;

• розмежування доступу до технічних засобів;

• функціональний контроль і діагностику функціонування ПЗ;

- можливість внесення змін до складу програмних і технічних засобів. Операційне і системне ПЗ повинно бути базою для створення проблемно- орієнтованих програм для рішення задач, що реалізують функції системи.

6.3.4 Вимоги до технічного забезпечення (ТЗ). До складу ТЗ повинні входити:

• обчислювальні засоби;

• засоби введення інформації;

• засоби відображення інформації;

• засоби реєстрації і документування;

• мережне устаткування;

• засоби передачі даних і комп'ютерного зв'язку.

Обчислювальні засоби (ОЗ), що входять до складу технічного забезпе­чення, повинні мати модульну структуру і вибиратися з урахуванням їх функ­ціонального, програмного і технічного розширення. Як основний модуль 03 повинні використовуватися ПЕОМ, що працюють під керуванням ліцензійної операційної системи (ОС).

Засоби введення інформації повинні забезпечувати:

• ручне введення інформації в систему;

• введення інформації за допомогою сканера.

Засоби відображення інформації повинні бути представлені пристроями індивідуального і колективного користування.

Мережне устаткування повинне забезпечувати нормальне функціонуван­ня комп'ютерної мережі, а також підключення додаткових пристроїв.

Засоби передачі даних і комп'ютерного зв'язку повинні мати:

• канали передачі даних між вузлами мережі;

• устаткування передачі даних;

• технічний комплекс управління мережею передачі даних і комп'ютер­ ного зв'язку.

Реалізація зазначених вимог до всіх видів забезпечень оформляється від­повідними документами у вигляді рішень.

13