Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Патоморфологія екзамен 1 курс магістри 2018р.docx
Скачиваний:
158
Добавлен:
21.01.2018
Размер:
254.85 Кб
Скачать

85Патоморфол повільних вірусних та пріонних інф

Повільні вірусні інф характерособливими ознаками:• незвично тривалим інкубаційним періодом (місяці, роки);• своєрідним ураженням органів і тканин, переважно ЦНС;• повільним неухильним прогресуванням захворювання• неминучим летальним результатом.Повільна інфекція персистенція вірусу, що характ багатмісячним і навіть багаторічним інкуб періодом, подалпоступовим, прогрес розвитком симптомів зах і неминуче летальним наслідком. Для повільної інфекції властивою є поява патологічних змін, як правило, в одному органі або тканинній системі.Подібні за ознаками повільних вірусних інфекцій захворювання викликають пріони – зб пріонних інфекцій. Пріонні хвороби – група прогресуючих порушень ЦНС людини і тварин. У людей порушується функція ЦНС, настають зміни особистості, розлади рухів. Симптоми хвороби зазвичай тривають від кількох місяців до кількох років, закінчуючись летально. Раніше пріонні інфекції рассма- чає разом з так званими збудниками повільних вірусних інфекцій.Пріонами заражаються per os. Деякі агенти, що викликають пріонні хвороби, накопичуються спочатку в лімфоїдних тка- нях. Пріони, потрапляючи в мозок, накопичуються в ньому у великих кількостях, викликаючи амілоїдоз (позаклітинний диспротеїноз, що характеризується відкладенням амілоїду з розвитком атрофії і склерозу тканини) і астроцітозом (розростання астроцитарної нейроглії, гиперпродукция гліальних волокон). Утворюються фібрили, агрегати білка або амілоїду і Губкообразная зміни мозку (трансмісивні Губкообразная енцефалопатії). У резуль-таті змінюється поведінка, порушується координація рухів, розвивається виснаження зі смертельним результатом. Імунітет не формується. Пріонні хвороби відносяться до конформаційних хвороб, які розвиваються в результаті неправильного згортання (порушення правильної конформації) клітинного білка, необхідного для норм функціонуван. організму.

Патологічні пріони, потрапивши в кишечник, транспортуються в кров і лімфу. Після периферичної реплікації в Селезія ке, апендиксі, мигдалинах і інших лімфоїдних тканинах, вони переносяться в мозок через периферичні нерви (нейроінвазії). Можливо пряме проникнення пріонів у мозок через гематоенцефалічний бар’єр. Раніше вважалося, що ЦНС – єдина тканина, в якій накопичуються патологічні пріони, проте з’явилися дослідження, що змінили цю гіпотезу. Виявилося, що накопичення PrP sc в селезінці пов’язано зі збільшенням і функціонуванням фолікулярних дендритних клітин.

86. Ет та патоморфологія енцефалітів

Енцефалітом запал гол мозку. За походж первинними та вторинними; за перебігом – гострими, підгост й хрон; за поширеністю – вогнищевими, дисимінованими й дифузними. Вогнищевий характ наявністю в гол одного вогнища зап реакції. Дисимінований– декількох окремих вогнищ запал реакції. Дифузним дифузне запал всього гол м.При зап гол м за лок патпроцесу вид поліоенцефаліт (зап сірої речовини головного мозку), лейкоенцефаліт (зап білої речовини гол мозку), паненцефаліт (зап сірої та білої речовини гол мозку) та менінгоенцефаліт (одночасне зап ГМ та його оболонок).

Одночасне зап гол та спин мозку наз енцефаломієлітом,аодночасне запал гол й спин мозкута їх оболонок – менінгоенцефаломієлітом.За харак запа реакції виділяють серозний, геморагічний та гнійний енцефаліт і мієліт, а також негнійний енцефаліт (мієліт) лімфоїдоцитарного типу.Первинні виник при первинному уражі гол мо різними вірусами (сказ, хвороба Тешена, чума собак та інші хв, спричин нейротропними чи політропними вірусами, здатними до розмноження в ЦНС). Вторинні інтоксикаціях, алерг реакціях та як усклад інфекц хв ін орг і систем, при яких збудник долає гемато-енцефалічний бар’єр і проникає в ЦНС. Негнійний нейротропні чи політропні віруси, що розмножя в ЦНС. ускладнення деяких бактері хв та інтоксикацій. Серозний та геморагічний викл різні мікроорганізми; гнійний– гнійні бактерії.СЕРОЗНИЙ серозне запал. Пат макро зміни можуть бути відсутні. В виражених випадках кровсудини мозку та його оболонок розш переповнені кров’ю. В ураж ділянках реч мозку драглиста, підвищеної вологості, нерівномірно почервоніла чи жовтуватого к. Мозкові закрутки можуть бути згладжені. Поверхня розрізу волога, блискуча. В шлуночках мозку в частині випадків виявляється збільшення кількості рідини.. виявл розшя й перепов кр судин, злущ частини ендотеліальних кл, набряк мозку, а також дистрофічні зміни, некроз і руйн нерв кл. У білій речовині мозку переважно демієлінізація нерв волокон і проліферація кл нейроглії.реєстрвихід за межі судин невел кількості кл крові та нерідко – периваскулярні мікрокрововиливи.ГЕМОРАГІЧНИЙ геморагічне запал Пат кров судини голмозку розширені, перепов кров’ю. В ураж ділянках реч мозку розм’якшена, рожевого, темно-червоного чи червоно-коричневого к, нерідко з дрібними кровов, запалені ділянки дещо запалають. Малюнок на розрізі згладжений. Від крововиливів відрізн тим, що гемор ексудат не згорт. В шлуночк гол мозку частині випадків виявляється червона рідина. МікВ виразне розш й переповн кров’ю судин, набряк мозку, вогнища дифузної інфільтрації мозк реч еритроцитами, крововиливи, а також дистр зміни, некроз і руйн нерв кл. ГНІЙНИЙ гнійне запал Може бути вогнищевим і дифузним.ПатПри вогнищевому в реч мозку знах абсцеси різних розмірів, а при дифузному – не чітко окреслені вогнища розм’якшення. МікПри дифузному гнійному кровоносні судини розш, переп кров’ю. Поблизу них часто реєстр невеликі крововиливи. Реч мозку ін фільтр великою кількість лейкоцитів. Також реєстр набряк мозку та дистрофічні зміни, некроз і руйн нерв кл. НЕГНІЙНИЙ ЛІМФОЇДОЦИТАРНОГО ТИПУ утв периваскулярних кл муфт, які склпереважно з лімфоцитів.Пат виявл не завжди. в уражених ділянках речовина мозку драглиста, підвищеної вологості, нерівномірно почервоніла. Мозкові закрутки можуть бути згладжені.

В шлуночках мозку в частині випадків виявл збіл к-сті рід, яка іноді набуває рожев к. знаход крововиливи, гіперемію і набряк мозк об.МікрКров судини розш, переп кров’ю. В них знах набрякання, проліферацію й десквамацію клендотелію, проліферацію кл адвентиції, стаз крові, тромбоз, іноді – сегмент некроз і гіаліноз судинстінок, периваскулярні набряки й крововиливи.