- •Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського
- •Тема 1. Основи управлінського обліку
- •1.1. Історія розвитку управлінського обліку
- •1.2. Сутність, завдання та функції управлінського обліку
- •1.3. Об’єкти, методи та принципи управлінського обліку
- •Реалізація елементів методу бухгалтерського обліку в підсистемах фінансового та управлінського обліку
- •1.4. Користувачі бухгалтерської інформації
- •1.5. Порівняльна характеристика різних видів бухгалтерського обліку
- •Порівняння фінансового, управлінського та податкового обліку
- •Тема 2. Організація управлінського обліку на підприємстві
- •2.1. Причини необхідності впровадження управлінського обліку
- •2.2. Заходи щодо формування організаційно-методологічної моделі
- •2.3. Перехід до фінансової структури підприємства
- •2.4. Формування механізму взаємодії управлінського та фінансового обліків
- •2.5. Роль та функції бухгалтера-аналітика в управлінському процесі
- •Тема 3. Склад витрат виробництва, їх групування та класифікація
- •3.1. Економічний зміст витрат на виробництво та завдання їхнього обліку
- •3.2. Поглиблена класифікація витрат в управлінському обліку
- •1) Оцінки запасів та визначення фінансових результатів:
- •2) Прийняття рішень і планування:
- •3) Контроль за виконанням:
- •3.3. Поведінка витрат
- •3.4. Функція витрат
- •Тема 4. Система калькулювання собівартості
- •4.1. Собівартість продукції: її складові та види
- •4.2. Роль калькуляції собівартості продукції в управлінні виробництвом
- •4.3. Принципи калькуляції, її об'єкт і методи
- •1. Науково обґрунтована класифікація витрат на виробництво.
- •4.4. Способи калькуляції
- •4.5. Організація системи калькулювання собівартості
- •Тема 5. Методи обліку витрат і калькулювання фактичної собівартості продукції
- •5.1. Позамовний метод обліку витрат
- •5.2. Попередільний метод обліку витрат
- •5.2.1. Метод фіфо
- •5.2.2. Метод середньої зваженої собівартості
- •5.3. Нормативний метод обліку витрат
- •Фактичні витрати
- •5.4. Система «стандарт-кост» як зарубіжний аналог нормативного методу
- •5.5. Облік і калькулювання собівартості продукції за неповними витратами («директ-костинг»)
- •5.6. Калькулювання за основними видами діяльності
- •Тема 7. Калькулювання собівартості продукції
- •7.1. Аналіз взаємозв'язку «витрати - обсяг – прибуток»
- •7.1.1. Аналіз беззбитковості
- •7.1.2. Аналіз прибутковості продажу
- •7.1.3. Аналіз чутливості прибутку
- •7.1.4. Аналіз взаємозв’язку «витрати - обсяг – прибуток» за умов асортименту
- •7.2. Аналіз витрат і вигод
- •7.2.1. Рішення про спеціальне замовлення
- •7.2.2. Рішення про розширення або скорочення сегмента
- •7.2.3. Рішення «виробляти чи купувати»
- •7.2.4. Рішення «продавати чи обробляти далі»
- •7.2.5. Оптимальне використання обмежених ресурсів
- •7.3. Формування ціни та рентабельності продукції
- •7.4. «Директ-костинг» і цінова політика підприємства
- •Тема 8. Бюджетне планування і контроль
- •8.1. Фінансове планування та бюджетування
- •8.2. Методи складання бюджетів
- •8.3. Підходи до організації бюджетування
- •8.4. Управління бюджетуванням
- •8.5. Складання та взаємоузгодження бюджетів
- •8.6. Контроль виконання бюджетів
7.1.4. Аналіз взаємозв’язку «витрати - обсяг – прибуток» за умов асортименту
Якщо підприємство виробляє та/або реалізує кілька видів продукції (товарів, робіт, послуг), аналіз взаємозв'язку «витрати – обсяг – прибуток» базується на комбінації (структурі) продажу та показника середньозваженого маржинального доходу.
Комбінація продажу (Sales Mix) – співвідношення окремих видів продукції у загальному обсязі продажу.
Це співвідношення може виражатися у відсотках або у пропорції виробів (наприклад, 1 до 2).
Приклад 7.6.
ТОВ «Гарант» виготовляє два види продукції: «Кулька» та «Квадрат». Є такі дані про ці вироби за звітний період:
№ |
Показник |
Виріб |
Усього | |
Кулька |
Квадрат | |||
1 |
Обсяг продажу, од. |
10 000 |
40 000 |
50 000 |
2 |
Ціна за одиницю, грн |
10 |
8 |
Х |
3 |
Змінні витрати на одиницю, грн |
8 |
5 |
Х |
4 |
Загальні постійні витрати, грн. |
х |
х |
18 200 |
З наведених даних видно, що підприємство має таку комбінацію продажу:
20% від загального обсягу продажу становлять вироби «Кулька», а решта (80%) – виріб «Квадрат».
Виходячи з наведених даних, розраховуємо середньозважений дохід:
«Кулька» (10 – 8) х 0,2 = 0,4.
«Квадрат» (8 – 5) х 0,8 = 2,4.
Усього 2,8.
Знаючи середньозважений маржинальний дохід і загальні постійні витрати компанії, можемо обчислити точку беззбитковості:
18 200 ÷ 2,8 = 6 500 од.
Отже, для забезпечення беззбитковості підприємству необхідно продати 6 500 одиниць продукції, зокрема:
«Кулька» 6 500 х 0,2 = 1 300.
«Квадрат» 6 500 х 0,8 = 5 200.
Розглянутий підхід до аналізу взаємозв'язку «витрати – обсяг – прибуток» за умов асортименту передбачає, що всі постійні витрати є непрямими щодо конкретних видів продукції. На практиці більшість постійних витрат мають саме такий характер.
Однак, якщо окремі види постійних витрат (наприклад, амортизація спеціального устаткування) пов'язані з виробництвом певного виду продукції, то треба застосовувати аналіз щодо кожної окремої виробничої лінії, а не для виробництва загалом.
7.2. Аналіз витрат і вигод
Велику частину робочого часу менеджер витрачає на прийняття різних управлінських рішень.
Ці рішення можуть стосуватися і довгострокових перспектив розвитку підприємства, і поточних проблем, що виникають у процесі господарської діяльності.
Здебільшого прийняття рішення передбачає вибір з кількох можливих варіантів той варіант, який найкращим чином уможливлює досягнення необхідних результатів.
Отже, прийняття рішення (Decision Making) – цілеспрямований вибір з кількох альтернативних варіантів такої дії, що забезпечує досягнення обраної мети або вирішення певної проблеми.
Вибір серед кількох варіантів оптимального рішення здійснюють на підставі диференціального аналізу релевантної інформації.
Диференціальний аналіз (Differential Analysis) – визначення та зіставлення диференціальних доходів і витрат для прийняття управлінських рішень.
Такий аналіз дає змогу зосередитися на суто релевантних даних, оскільки лише диференціальні витрати й доходи є релевантними.
Шляхом зіставлення диференціальних витрат і доходів можна визначити диференціальний прибуток (або збиток), який великою мірою характеризує економічну вигоду того чи іншого рішення:
Диференціальний дохід |
– |
Диференціальні витрати |
= |
Диференціальний прибуток |
Треба зазначити, що зазвичай диференціальний аналіз охоплює лише додаткові грошові потоки, тобто грошові надходження та грошові видатки. Це зумовлено тим, що лише реальні кошти можуть бути витрачені в процесі поточної діяльності або для інвестування.
Застосовуючи диференціальний аналіз, потрібно пам'ятати, що для різних типів рішень масив релевантної інформації може бути різним. Треба також враховувати не тільки короткострокові вигоди, а й довгострокові наслідки рішень.