2. Класифікація суспільних благ та роль держави в їх забезпеченні

Першим важливим типом суспільних благ є товари та послуги, що не можуть бути вироблені з метою отримання прибутку окремими підприємцями. Так звані чисті блага. Чисті суспільні блага характеризуються неподільністю, невинятковістю (неможливістю виключення будь-кого із користування даним благом) і неконкурентністю - неможливістю перешкодити споживати це благо людям, які не заплатили за нього. Приклад – міські парки – отримати прибуток від них неможливо у зв′язку зі складністю стягнення плати. Також відносяться до цієї категорії: фундаментальні наукові дослідження, платні автомагістралі або канали.

Другий тип сусп.. благ включає так звані змішані (одночасно суспільні і приватні) блага. Змішані блага характеризуються обмеженими можливостями використання, зумовленими географічним положенням або необхідністю мати ще додаткові приватні блага. Індивідуальне споживання таких благ має значні позитивні ефекти (екстерналії), але існуючий в суспільстві розподіл доходів стримує приватне споживання таких благ на рівні, нижче оптимального. Змішаними суспільними благами можна назвати державну освіту, охорону здоров′я, суспільне забезпечення житлом та харчуванням (наприклад, молодих спеціалістів, що приїжджають за направленням до місця роботи).

Справа в тім, що освічене, здорове, забезпечене житлом населення приносить більше економічних вигід. Але якщо освіта, наприклад, буде забезпечуватися лише ринком, багато людей не зможуть її собі дозволити, що зменшує позитивні ефекти загальноекономічної політики.

Третій тип сусп.. благ – це дії уряду, направлені на скорочення негативних екстерналій (явищ), що виникають в процесі приватної підприємницької діяльності. Це такі явища, як забруднення навколишнього середовища, загрозливі умови праці, шкідливі продукти харчування, підроблені товари, захоплення ринків олігополіями та монополіями, тощо. Це так зване «Суспільне зло». Держава виробляє і надає суспільне благо – систематичне регулювання відповідних сфер та боротьба з таким «суспільним злом».

Є багато способів забезпечити суспільство такими благами:

• Державне виробництво;

• Субсидії приватним виробникам;

• Спільне виробництво державними і приватними агенціями.

Таблиця Матриця механізмів виробництва і фінансування суспільних благ

		Фінансування
		приватне		державне
Виробництво	приватне	Пряма оплата послуг, що надаються приватними медичними установами, освітніми закладами, організаціями культури та мистецтва (регуляторним інструментом виступає стандарт послуг)	Фінансування суспільних благ здійснюється за рахунок податкових платежів – державні органи укладають контракти на надання послуг з виробництва благ з приватними установами (наприклад, будівництво автомобільних доріг, водо- та газопостачання)
	державне	Запровадження деяких платних послуг у державних організаціях як доповнення до переліку загальнодоступних базових послуг державних установ (наприклад, платні послуги державних архівних установ, медичних закладів, установ освіти)	Фінансування і виробництво суспільних благ здійснюється виключно державою, виправдане у випадку надання «чистих суспільних благ» (наприклад, санітарно - епідеміологічна служба, карантинний нагляд, профілактика поширення інфекцій).

Чисті приватні товари скоріше виключення, ніж правило. Навіть купівля холодильника, або певним чином упакованого продукту харчування, передбачає необхідність споживання енергії, виробництва відходів. А отже постає потреба у споживанні таких суспільних благ, як утилізація сміття та відходів, охорона навколишнього середовища , постачання електроенергії, тощо.

Більшість науковців обґрунтовують необхідність достатньо жорсткого державного регулювання , але в той же час визнають, що саме конкуренція між приватними виробниками веде до оптимального результату. Отже, суспільне виробництво слід утримувати на мінімальному рівні.