25. Руїна: громадянська війна 60-80-х рр. В українській козацькій державі .

Руїна - період історії України кінця XVII ст., що характеризується розпадом української державності і загальним занепадом.

Під час Руїни Україна була поділена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну, і ці дві половини ворогували між собою. Сусідні держави (Польща, Московія, Османська імперія) втручалися у внутрішні справи України, й українська політика характеризувалась намаганням підтримувати приязні стосунки з тією чи іншою окупаційною силою. Українську Православну Церкву в 1686 було підпорядковано Московському Патріархатові. Українські лідери цього періоду були, в основному, людьми вузьких поглядів, котрі не могли здобути широкої народної підтримки своїй політиці (І. Брюховецький, М. Ханенко, Ю. Хмельницький, Д. Многогрішний, С. Опара, І. Сірко, Я. Сомко. П. Суховій, П. Тетеря). І. Виговський і П. Дорошенко були гетьманами, які зробили все, щоб вивести Україну із занепаду.

Головними причинами руїни були: відсутність загальнонаціонального лідера, який би міг продовжити справу Богдана Хмельницького після його смерті; глибокий розкол серед української політичної еліти з питань внутрішньої та зовнішньої політики; егоїстичність козацької старшини, її нездатність поставити державні інтереси вище від вузько кланових та особистих; перетворення української території на об'єкт загарбницьких зазіхань Росії, Польщі, Кримського ханства та Османської імперії внаслідок внутрішніх чвар.

26. Гетьман і.Мазепа та його діяльність .

З 1687 до 1708 р. гетьманом У. був І.М. Він походив з родини укр. шляхтичів, здобув чудову освіту, з молодих літ служив у почті польського короля. Приєднався до козаків і швидко домігся високого становища завдяки своєму розуму і хитрості. М. хотів об'єднати Укр. під свою владу і був готовий служити тому, хто сприятиме здійсненню його планів. Тривалий час він бачив своїми союзниками російських царів і вірно служив їм. За його гетьманування була така політика: посилення влади гетьмана, його спирання на старшину, швидке розширення старшинського землеволодіння та збільшення залежних селян. Є одним з найбільш цікавих і суперечливих героїв укр. історії. Він прагнув зміцнити укр. державу,домогтися об’єднання країни,її культурного та господарського розвитку. М. був обережним і розумним політиком, водночас це була властолюбна людина, яка нещадно карала своїх політичних супротивників. Українці і росіяни по різному оцінювали політику М., для росіян він завжди залишався зрадником, для укр. серйозним політиком, що зазнав поразки в умовах украй складної міжнародної ситуації.

27. Характеристика Конституції п. Орлика .

Конституція Пилипа Орлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається зі вступної частини та 16 статей. За оцінкою істориків вона є однією з перших європейських конституцій нового часу.

Вступна частина викладала історію українського народу та Війська Запорозького:

• - Україна втратила свою незалежність у боротьбі з Польщею;

• - Б. Хмельницький відновив незалежність;

• - Московське царство порушило взяті на себе зобов'язання щодо України, тому Військо Запорозьке змушене відстоювати права українців збройним шляхом;

• - І. Мазепа був захисником інтересів України, Карл XII - "покровитель і протектор України".

Основний зміст Конституції:

• Україна - суверенна держава під протекторатом Швеції;

• державною релігією є православ'я;

• територія Україна складається з Чернігівського, Київського та Брацлавського воєводств;

• влада поділяється на 3 гілки: законодавчу (Генеральна рада), виконавчу (гетьман і генеральна старшина) та судову (Генеральний суд);

• уряди полковників і сотників є виборними;

• передбачався соціальний захист козацьких удів та сиріт, які звільнялися від податків та повинностей.

Таким чином, Конституція П. Орлика змальовує парламентську республіку.