44.Методи розвитку креативності особистості

Креативність – системна якість інтелекту. Вона має такі властивості:

• чутливість до дисгармонії елементів у структурі проблеми, яка може виявлятись у вадах елементів, порушенні їх порядку, наявності зайвої інформації;

• прагнення до корекції дисгармонії:

• можливість корекції на основі відповідної інтелектуальної компетентності.

Креативність – це сукупність особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості. У психології є два схожі поняття: “креативна особистість” і “творча особистість”. Креативною називають особистість, яка має внутрішні передумови для творчої діяльності: особистісні утворення, специфіку когнітивної сфери, нейрофізіологічні задатки, що зумовлюють її творчу активність, тобто не стимульовану ззовні пошукову та перетворювальну діяльність. Отже, креативність особистості – детермінанта її творчої активності.

Методи навчання творчості класифікують за такими ознаками, як спілкування, характер, самосвідомість, досвід та інтелектуально-творча сфера особистості. Виокремлюють такі групи методів: розвитку творчого спілкування та творчих рис характеру; активізації та використання індивідуального творчого потенціалу, самоусвідомлення та самоорганізації особистості; активізації та реалізації творчого досвіду особистості; самопізнання власних особистісних якостей за допомогою самоспостереження; активізації інтелектуальних процесів.

Методики для стимуляції творчої активності за допомогою мозкової атаки та синектики:

• складання речень: із трьох-п’яти узятих навмання слів потрібно скласти якнайбільше різних речень;

• пошук загального: у двох-трьох навмання взятих словах пропонують відшукати якнайбільше загальних ознак;

• вилучення зайвого слова: із кожних запропонованих трьох слів потрібно залишити два чимось подібні;

• пошук аналогів: потрібно придумати якнайбільше аналогів до даного слова;

• пошук сполучних ланок: потрібно знайти предмети, які можуть поєднати одне з другим; знайти нові, максимально різноманітні застосування предмета; якнайнесподіваніше домалювати, закінчити запропонований малюнок декількома способами; дописати речення, придумавши якнайбільше різних закінчень до початку.

45.Особливості розвитку винахідливості у процесі творчої діяльності дітей дошкільного віку

У психології виділяють декілька факторів, що впливають на дитячу творчість.

Оригінальність – це здатність створювати окремі ситуації, приймати незвичайні рішення. Вона виявляється в дитячому віці в різних видах діяльності дітей і в їхніх іграх. Семантичною гнучкістю називають здатність визначати функції об’єкта й пропонувати нове його використання. Це нестандартне бачення об’єкта, використання його функцій у нових ситуаціях. Образна адаптивна гнучкість – це здатність визначати функції об’єкта й уміння змінювати його для створення нових можливостей. На ній ґрунтується більшість нових оригінальних розробок. Образна адаптивна гнучкість спонукає творчу особистість на пошук рішення та його втілення у вигляді спочатку конструкторського задуму, а потім – і реального продукту. У дитячому віці образна гнучкість – це мабуть, найтиповіша форма прояву творчості внаслідок образності мислення дитини та її сензитивності до чуттєвого сприйняття. Дитина на кожному кроці перевтілює об’єкти в нові образи, помічає в предметі те, чого не можуть побачити дорослі, навіть “бачить” те, чого немає взагалі. Семантична стихійна гнучкість виявляється в дитячому віці як підвищена чутливість до мови. Дитина сприймає мовні форми – слова, фрази, що є в тексті, – як живий об’єкт. Діти, на відміну від дорослих, “бачать” образи.