39. Особливості дитячої творчості

У ранньому віці помітно виявляються здібності до творчості лише в окремих її видах, наприклад музичній, математичній і словесній. Зрозуміло, що в певному розумінні поведінку дитини в багатьох аспектах можна розглядатись як творчість, тому що дитина робить відкриття на кожнім кроці, досліджує невідомий їй світ, свідомо пізнає незнайомі речі. Досягнення дитини в названих видах творчості можуть стати найвищими творами мистецтва та науки, тобто практично ні в чому не поступатися проявам дорослого генія. Дитяча творчість має переважно неусвідомлений характер. Вона найчастіше виявляється спонтанно в невимушеній (наприклад, ігровій) обстановці, досягаючи дуже високого рівня оперування найабстрактнішими символами (звуками, математичними знаками, словами). Дітям такого віку властива імпровізація як один зі специфічних параметрів творчості, який найчастіше виявляється саме в дитячому віці. Незаданість, мимовільність, зовні випадковий характер дитячої творчості з часом зазвичай зазнає змін, пов’язаних із потребою створити щось, певною зовнішньою детермінованістю. Здатність створювати щось нове, незвичайне виникає в дитинстві завдяки розвитку психічних функцій, таких як мислення й уява. Саме розвитку слід приділяти найбільшу увагу у вихованні дитини від п’яти до дванадцяти років. Цей період учені називають сензитивним, тобто найсприятливішим для розвитку образного мислення й уяви.

У психології виділяють декілька факторів, що впливають на дитячу творчість.

Оригінальність – це здатність створювати окремі ситуації, приймати незвичайні рішення. Вона виявляється в дитячому віці в різних видах діяльності дітей і в їхніх іграх. Семантичною гнучкістю називають здатність визначати функції об’єкта й пропонувати нове його використання. Це нестандартне бачення об’єкта, використання його функцій у нових ситуаціях. Образна адаптивна гнучкість – це здатність визначати функції об’єкта й уміння змінювати його для створення нових можливостей. На ній ґрунтується більшість нових оригінальних розробок. Образна адаптивна гнучкість спонукає творчу особистість на пошук рішення та його втілення у вигляді спочатку конструкторського задуму, а потім – і реального продукту. У дитячому віці образна гнучкість – це мабуть, найтиповіша форма прояву творчості внаслідок образності мислення дитини та її сензитивності до чуттєвого сприйняття. Дитина на кожному кроці перевтілює об’єкти в нові образи, помічає в предметі те, чого не можуть побачити дорослі, навіть «бачить» те, чого немає взагалі. Семантична стихійна гнучкість виявляється в дитячому віці як підвищена чутливість до мови. Дитина сприймає мовні форми – слова, фрази, що є в тексті, – як живий об’єкт. Діти, на відміну від дорослих, «бачать» образи. Образне сприйняття мовного матеріалу – основа творчості дітей. Діти дуже жваво реагують на рими, тому їм подобаються вірші, примовки, пісні. Багато дітей самі люблять писати вірші. Отже, словотворчість і віршування – це варіант творчої семантичної гнучкості.