робництва, які забезпечать постійну зайнятість мінімальної кількості працюючих без залучення додаткових робітників для виконання ос- новних технологічних операцій. Наголошують, що напрями спеціалі- зацій новостворених господарств, їх потужність мають також пов’язуватися з розмірами цілісних майнових комплексів, зокрема тих, що належать до сфери обслуговування сільськогосподарського виробництва, доробки, переробки продукції, її транспортування.

11.2.2. Оцінювання стану використання земель

На прикладі сільськогосподарських підприємств, землекористу- вання яких розміщені на території Грушівської сільської ради Ми- ронівського району Київської області, розглянемо методику розроб- лення проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землеко- ристувань і створення нових.

Землекористування сільськогосподарських підприємств знахо- диться в північно-східній частині Миронівського району і на півночі межує з Канівським водосховищем, на сході — з Малобукринською, на півдні — з Тулинською, на заході — з Піївською сільськими рада- ми свого району, на південному сході з Чернишівською та Потапців- ською сільськими радами Канівського району, а на північному заході з Балко-Щучинською сільською радою Кагарлицького району.

Клімат території помірно континентальний з досить жарким лі- том і помірно холодною зимою. Середня температура повітря стано- вить 7 °С, найхолоднішого місяця (січня) — мінус 6 °С, найтеплішо- го місяця (липня) досягає 20 °С.

За рік у середньому випадає 533 мм опадів, з коливанням по ро- ках від 390 до 820 мм. Основна їх кількість припадає на період з квітня по жовтень, що позитивно позначається на розвитку рослин.

У межах об’єкта землеустрою сільської ради виділяються такі елементи рельєфу: вузькохвилясте плато, розчленоване мережею ярів і балок, схили балок та їх днища. У північній, центральній та південно-східній частинах території сільської ради, яружно-балкова місцевість з виключно інтенсивними ерозійними процесами займає значні площі, де амплітуда гіпсометричних рівнів коливається від 210 на плато до 110 м на днищах балок.

Ерозійні процеси зумовили виникнення масивів змитих ґрунтів, розчленованих мережею ярів і балок. У південно-західній частині території балок менше, вододільні плато ширші, більш вирівняні. Балки мають круті схили, на яких розвинені процеси ґрунтової еро- зії. Ґрунти південних і східних експозицій сильно змиті.

Ґрунтоутворювальні породи, на яких сформувалися ґрунти, харак- теризуються лесами, лесоподібними суглинками, делювіальними та сучасними алювіальними відкладами. На процес ґрунтоутворення і

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою

зволоження ґрунтів значною мірою впливає глибина залягання ґрунтових вод. На території об’єкта землеустрою ґрунтові води заля- гають глибоко і на процеси ґрунтоутворення не впливають, тому ос- новним джерелом зволоження ґрунтів є води атмосферних опадів.

Слід зазначити, що розподіл атмосферних опадів значною мірою залежить від рельєфу, а певна територія зі слабохвилястим рельє- фом зволожується атмосферними опадами рівномірніше, більшу частину опадів тут вбирає ґрунт. Найбільш нестійкий режим зволо- ження мають ґрунти схилів, оскільки вода атмосферних опадів сті- кає з них, не встигаючи проникнути в товщу ґрунту. В днищах ба- лок ґрунтові води перебувають на глибині 0,7 – 1,0 м, а місцями ви- ходять на поверхню, що впливає на умови ґрунтоутворення.

Місцевість характеризується лісовою та лучно-степовою рослин- ністю, що має велике значення при формуванні ґрунтового покриву.

Природна лісова рослинність представлена дубом, грабом, кле- ном, березою, сосною тощо. Штучні насадження трапляються у ви- гляді лісосмуг і заліснених схилів.

Природна трав’яниста рослинність є тільки на нерозораних ді- лянках пасовищ і крутосхилів. Це переважно різнотравно-злакова рослинність, зокрема деревій, стоколос, пирій.

У днищах балок, де ґрунтові води залягають близько від поверх- ні, поширена лучна та лучно-болотна рослинність: осока, очерет, подорожник лучний та ін. На польових землях поширені бур’яни, серед яких переважають осот польовий, пирій, свиріпа, лобода, бері- зка польова.

Кліматичні умови, ґрунтоутворювальні породи, рослинність, ре- льєф і господарська діяльність людини зумовили характер ґрунто- вого покриву на території сільської ради.

Залежно від генетичних ознак, ступеня змитості, механічного складу на території об’єкта землеустрою виділено структуру ґрунто- вого покриву сільськогосподарських угідь (табл. 11.1).

Таблиця 11.1. Структура ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою

Характерною ознакою ґрунтового покриву території сільської ра- ди є значне поширення опідзолених ґрунтів (75,5% площі сільсь- когосподарських угідь), які вкривають підвищені ділянки вододіль- них плато та їхні схили. Ці ґрунти сформувалися під лісом та добре розвиненим підліском і густим трав’яним покривом. До цієї групи належать світло-сірі опідзолені, темно-сірі опідзолені і реградовані ґрунти, чорноземи опідзолені і слабореградовані.

Родючість ґрунтів цієї групи зростає від ясно-сірих опідзолених ґрунтів до чорноземів опідзолених.

Чорноземи типові вкривають вирівняні ділянки плато та його похилих схилів, які утворилися під покривом лучно-степової рос- линності, завдяки чому у верхньому горизонті накопичувалася зна- чна кількість зольних елементів і органічних решток, які розклада- лися в умовах недостатнього зволоження.

Лучно-чорноземні ґрунти залягають на знижених і слабодре- нованих днищах плато і балок. Вони сформувалися в умовах по- стійного зволоження підґрунтовими водами.

Лучні ґрунти, поширені в днищах балок, сформувалися на алювіально-делювіальних відкладеннях в умовах періодичного зво- ложення під лучною або болотною рослинністю.

Болотні ґрунти сформувалися в умовах постійного надмірного зволоження за участю болотної рослинності.

Розмиті ґрунти ярів розміщені на стрімких схилах ярів і балок. Специфіка місцевості зумовила основний характер праці лю- дей — сільськогосподарський та лісогосподарський. Сільське госпо- дарство багатогалузеве. У рослинництві основними культурами є зернові та цукровий буряк, але внаслідок економічного становища, нестачі матеріальних ресурсів сільськогосподарські підприємства,

сформовані на території Грушівської сільської ради, вирощують пе- реважно зернові культури. В тваринництві основна товарна продук- ція — молоко і м’ясо.

Для забезпечення внутрішньогосподарських і міжгосподарських зв’язків між товаровиробниками і ринками збуту продукції терито- рія сільської ради має досить розвинену шляхову мережу. Загальна протяжність внутрішньогосподарських шляхів 98,5 км, із них 19,0 — з твердим покриттям. Лісогосподарським виробництвом за- ймається Ржищівська державна лісомеліоративна станція.

На території Грушівської сільської ради розташовано чотири на- селених пункти (с. Грушів, с. Ведмедівка, с. Ходорів, с. Дударі) з чи- сельністю населення 992 чол., що становить 3,6 % від загальної кількості сільського населення району. Адміністративним центром є с. Грушів, яке розташоване на відстані 40 км від районного центру (м. Миронівка).

На території Грушівської сільської ради розміщено школу, відді- лення зв’язку, ветеринарну лікарню, п’ять магазинів, два клуби, три фельдшерсько-акушерські пункти. Соціально-культурні об’єкти зосереджені в основному в с. Грушів.

Центральні вулиці населених пунктів мають тверде покриття. Незважаючи на позитивні соціальні умови в населених пунктах,

чисельність населення постійно зменшується.

За останні десять років кількість населення Грушівської сільсь- кої ради скоротилося на 142 чол., або на 14,3 %. Темп приросту на- селення від’ємний і становить 1,4 %. Тільки за останній рік кіль- кість населення сільської ради зменшилася на 2,4 %.

Кількісним показником процесу старіння населення може бути співвідношення кількості дітей і загальної кількості населення. По населених пунктах Грушівської сільської ради чисельність дітей на час обстеження була 21,5 %. Це свідчить про наявний потенціал трудових ресурсів. По району цей показник становить 18,7 %.

Із загальної кількості населення більш ніж третина (37,4 %) — це люди пенсійного віку. Населення працездатного віку становить 41,1 % від загальної кількості.

Таку демографічну ситуацію в населених пунктах Грушівської сільської ради спричинив загальний економічний спад, зокрема сільськогосподарського виробництва.

Гарантована врожайність можлива лише за умов оптимізації зем- лекористування (врахування особливостей природних умов, біоло- гічних особливостей вирощування культур, проведення необхідного комплексу протиерозійних заходів тощо).

Щоб підвищити врожайність, потрібно вкладати додаткові кош- ти, а сучасний економічний стан господарства не дає змоги прово- дити необхідні заходи за кошти, отримані від товарного виробниц-

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою

Водночас новосформоване ТОВ «Дружба» протягом 2000 – 2002 рр. було збитковим. Показники його господарської діяльності наведено в табл. 11.3.

Таблиця 11.3. Динаміка урожайності зернових культур

за передпроектний період 2000 – 2002 рр.

За даними державного обліку земель (форма 6-зем) площа земель у межах Грушівської сільської ради на рік розроблення проекту (1 січня 2003 р.) становила 6920,7 га, з них 3933,7 га — сільськогоспо- дарські землі. Сільськогосподарські угіддя в структурі земель сільсь-

кої ради становлять 55,8 % (3859,2 га). Серед сільськогосподарських угідь на орні землі припадає найбільша частка 67,7 %, або 2613,3 га, на кормові угіддя (сіножаті і пасовища) — 30,6 %, або 1180,4 га, і ба- гаторічні насадження лише 1,7 %, або 65,5 га. До сільськогосподарсь- ких земель належать також 42,4 га під господарськими будівлями і дворами та 32,1 га внутрішньогосподарських шляхів і прогонів.

На ліси та інші лісовкриті площі припадає 1910,0 га, забудовані землі — 154,8, відкриті заболочені землі — 68,4, відкриті землі без рослинного покриву — 109,8, під водою — 744,0 га.

Із загальної площі земель сільської ради землям населених пун- ктів (с. Грушів, с. Ведмедівка, с. Ходорів, с. Дударі) належить 600,1 га, з них 356,5 га — сільськогосподарським землям (250,7 га рілля, 42,8 га багаторічні насадження, 5,8 га сіножаті, 52,9 га пасо- вища, 4,3 га під господарськими будівлями і дворами). Під забудо- ваними землями перебуває 111,7 га, із них: під житловою забудо- вою — 9,7 га, землями, які використовують у комерційних цілях — 1,1, землями громадського призначення — 11,7, дорогами — 18,6, гідротехнічними спорудами — 1,5, вулицями — 59,1, кладовища- ми — 10,0, болотами — 0,3, водами — 1,8 га. На ліси та інші лісо- вкриті площі припадає 129,8 га.

Експлікацію за цільовим призначенням у межах сільської ради наведено в табл. 11.4.

До земель сільськогосподарського призначення належить 4053,9 га, або 58,6 % всіх земель сільської ради. Це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, розміщення від- повідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення охоплюють сільсько- господарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасо- вища), несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, господарські будівлі і двори, полезахисні лісосмуги, відкриті землі без рослинного покриву).

Землями житлової та громадської забудови вважають земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для роз- міщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування. На такі землі припадає 86,7 га, що становить 1,2 % загальної площі сільської ради.

Під землі історико-культурного призначення відведено 11,4 га (0,2 %). До них належать також цивільні кладовища.

Землі лісового фонду займають 1920,2 га (27,7%), серед них зем- лі, вкриті лісовою рослинністю, а також невкриті лісовою рослинніс- тю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісо- вого господарства.

Землі водного фонду становлять 809,6 га (11,7 %). Це землі під струмками, ставками, штучними водоймами та болотами.

Розділ 11. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових

416

Частина ІІІ. Складання проектів територіального землеустрою