- •Стилістичні особливості перекладу українською мовою французької жіночої літератури
- •Розділ 1. Теоретичні засади художнього перекладу
- •1.1. Місце художнього перекладу в процесі міжмовної комунікації
- •1.1.1. Поняття перекладу в історичному контексті
- •1.1.2. Типологія видів перекладу
- •1.1.3. Художній переклад в системі міжкультурного спілкування
- •1.2. Проблематика сучасних класифікацій моделей перекладу в контексті становлення теорії перекладу
- •1.2.1. Денотативна модель перекладу
- •1.2.2. Семантична модель перекладу
- •1.2.3. Комунікативна модель перекладу
- •1.2.4. Трансформаційна модель перекладу
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ 2. Проблематика гендерного дискурсу у французькій жіночій літературі та перекладі
- •2.1. Відтворення концепту «гендер» в літературі та перекладі
- •2.2. Роман «Друга стать» як філософське осмислення «жіночого питання» в контексті життя і творчості Сімони де Бовуар
- •Висновки до другого розділу
- •Розділ 3. Стилістичні особливості перекладу роману с. Де бовуар «друга стать» українською мовою
- •3.1. Ідіостиль феміністичного роману і його відтворення в перекладі
- •3.2. Загальна порівняльна характеристика роману та перекладу
- •3.3. Граматично-синтаксичні трансформації в перекладі роману Сімони де Бовуар «Друга стать»
- •3.3.1. Суб’єктні трансформації у перекладі
- •3.3.2. Структурні трансформації
- •3.4. Лексико-стилістичні особливості роману «Друга стать» та його перекладу українською мовою
- •3.4.1. Компоненти наукового стилю та способи перекладу наукової термінології
- •3.3.3. Відтворення елементів художньої експресивності
- •Висновки до третього розділу
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Електронні ресурси
3.2. Загальна порівняльна характеристика роману та перекладу
Переклад роману «Друга стать» українською мовою здійснено у скороченому вигляді. Як зазначає В. Комісаров, скорочений або адаптований переклад – це вид адаптивного транскодування іншомовного оригіналу, що може бути представлений як об’єднання двох послідовний перетворень: власне переклад і необхідна адаптація тексту перекладу [20, c.23].
У таких випадках зберігається часткове функціональне ототожнення вихідного і кінцевого тексту з урахуванням того, що переклад містить навмисні відхилення від оригіналу в структурному та змістовному відношеннях і не слугує повноцінною комунікативною заміною оригіналу. Скорочений переклад полягає, таким чином, в опущенні при перекладі окремих частин оригіналу з моральних, політичних або інших міркувань практичного характеру. При цьому перекладні частини оригіналу передаються комунікативно рівноцінними відтинками мови, хоча весь оригінал відтворюється лише частково [23, c.49].
Наявність випущень у перекладі роману «Друга стать» українською мовою можна пояснити, головним чином, з практичної точки зору – більшість випущених відрізків тексту містить докладні наукові відомості, посилання на спеціальну літературу, ілюстративний матеріал у вигляді таблиць та схем. Скорочення та адаптація вихідного тексту в даному випадку має подвійне значення: з одного боку, скорочення другорядної, повторюваної інформації та реалій, що можуть видатися незрозумілими українському читачеві, а також прагнення надати перекладу необхідного обсягу; з іншого боку – читач позбавлений деталізованої інформації, до якої він міг би звернутися в разі потреби. Простий аналіз співвідношення кількості сторінок оригіналу та перекладу показав, що в результаті перекладу об’єм твору зменшився на ¼, що становить досить значну частину інформації.
3.3. Граматично-синтаксичні трансформації в перекладі роману Сімони де Бовуар «Друга стать»
Дослідження співвідношення змісту оригіналу та перекладу, а також мовних засобів, за допомогою яких цей зміст може бути виражений, є одним з ключових аспектів сучасної теорії художнього перекладу. Зокрема, значного інтересу набуває питання про відтворення граматичних та синтаксичних значень, що містяться в тексті оригіналу. Проблему досягнення адекватності через трансформування синтаксичної структури речення у процесі перекладу розглядали такі науковці, як В.Н. Коміссаров, Л.С. Бархударов, В. Гак, В.І. Карабан, Н. Федотова. У своїх наукових дослідженнях дані автори визначили поняття перекладацьких трансформацій, запропонували різні способи їх класифікації, продемонстрували основні шляхи здійснення перетворень, відмітили дискусійні питання щодо впливу таких трансформацій на глибинну структуру висловлювання та, як наслідок, адекватність перекладу [45, c.211].
Можливість зміни формальної структури речення, а також застосування синонімічних синтаксичних структур при перекладі пояснюється тим, що у різних мовах елементи денотативної ситуації можуть бути виражені різними членами речення. Саме цей вияв міжмовної асиметрії підтверджує необхідність використання суб’єктних трансформацій.