- •Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу “інженерна геодезія” для студентів за напрямом підготовки 6.060103 –гідротехніка (водні ресурси)
- •Відповідальний за випуск проф. О.В. Орлінська
- •Стандартний ряд масштабів карт і планів
- •Система розграфлення карт і планів
- •Оформлення та розміри листів карт
- •Розміри рамок листів карт різних масштабів
- •Величини прокладень на місцевості для різних масштабів
- •Визначення на карті координат точок
- •Визначення ціни поділки планіметра
- •Відомість визначення ціни поділки планіметра
- •Оптична система
- •Відліковий пристрій
- •Приведення теодоліта до робочого стану
- •Повірки теодоліта 4тзоп
- •Польовий журнал вимірювань горизонтальних кутів і довжини ліній в теодолітному ході (фрагмент)
- •Вимірювання вертикальних кутів
- •Польовий журнал вимірювання вертикальних кутів (фрагмент)
- •Загальна будова нівеліра ни-3
- •Нівелірні рейки
- •Вимірювання перевищень
- •Журнал технічного нівелювання (фрагмент)
- •Способи визначення перевищень
- •Журнал тахеометричного знімання (фрагмент)
- •Лазерний візир лв-5
- •Лазерний нівелір Геоплан 300
- •Лазерна приставка пл-1
- •Система для контролю земляних планувальних робіт скп-1
- •Список літератури
Визначення ціни поділки планіметра
Ціна поділки – це кількість одиниць площі, яка виражена в земельної мірі і яка відповідає одній поділки планіметра.
Ціна поділки залежить від чисельного масштабу карти або плану, а також від місця розташування лічильного механізму на обвідному важелі, тобто від довжини обвідного важеля
, (3)
, (4)
де М1, М2 – знаменник чисельного масштабу; L1, L2 – довжина обвідного важеля.
Для визначення ціни поділки планіметра на карті вибирають ділянку, площу якої можна отримати геометричним способом, наприклад один або декілька квадратів координатної сітки, і обводять її за контуром. З метою підвищення точності визначення ціни поділки планіметра відому площу обводять при двох положеннях полюса планіметра: полюс ліво (ПЛ) та полюс право (ПП). Ціну поділки визначають за формулою
. (5)
Результати вимірювань і розрахунок ціни поділки планіметра записують у відомість (табл.1)
Таблиця 1
Відомість визначення ціни поділки планіметра
Планіметр ПП-М №_____ L1=____
№ з/п |
Поло-ження полюса |
Відліки |
Різниця відліків (n2- n1) |
Середня різниця (n2- n1)сер. |
Обводима площа, S, га |
Ціна поділки, С, га/од. |
Середня ціна поділки, Ссер, га/од. |
|
до обводу n1 |
після обводу n2 |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
1 |
ПЛ |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
ПП |
|
|
|
|
|
|
Після визначення ціни поділки планіметра можливо приступати до визначення потрібної площі, виконуючи всі дії аналогічно і записуючи результати вимірювань і розрахунків у відомість по формі відповідно табл.1 замінивши графи 7 і 8 місцями, а в графі 9 – середню площу.
Лабораторна робота №5
Будова теодоліта 4ТЗОП
Мета роботи. Вивчити основні складові теодоліта, їх взаємодію, і навчитися робити записи відліків.
Загальні положення
Теодоліт – це оптико-механічний пристрій що призначений для кутових вимірювань при створенні планового обґрунтування топографічних зйомок, а також при усіляких інженерно-геодезичних роботах.
В залежності від призначення та необхідної точності розрізняють теодоліти:
-
високоточні типу Т1, що мають середньоквадратичну похибку вимірювань горизонтальних кутів не більш ніж 1′′;
-
точні типу Т2 і Т5, що мають середньоквадратичну похибку вимірювань горизонтальних кутів відповідно не більш ніж 2′′ та 5′′;
-
технічні типу Т15 і Т30, що мають середньоквадратичну похибку вимірювань кутів відповідно не більш ніж 15′′ і 30′′.
Крім базових моделей теодолітів виготовляють також значну кількість їх модифікацій що призначені для конкретних умов застосування. Такі відміності вказують в шифрі моделі теодоліта. Наприклад, теодоліт 3Т5КП – це третя модель Т5 має додатково компенсатор і зорову трубу прямого зображення.
Загальна будова теодоліта 4ТЗОП
Будь-який теодоліт умовно складається з трьох основних вузлів: механічна частина, оптична система, відліковий пристрій.
Механічна частина
Всі механічні частини повинні бути розташовані згідно геометричної схеми побудови теодоліта, яка обумовлена положенням в просторі його головних вісей. Головні вісі теодоліта наступні ( рис.1): ІІ – вертикальна вісь обертання теодоліта; UU- горизонтальна вісь циліндричного рівня; НН- горизонтальна вісь обертання зорової труби; VV – візирна вісь зорової труби. Положення головних вісей теодоліта в просторі перевіряють виконанням повірок теодоліта які обов’язкові перед початком вимірювань.
В механічну частину входять наступні основні деталі (рис. 1)
Рис. 1. Принципова схема будови теодоліта: 1- підйомний гвинт; 2- підставка; 3- лімб горизонтального круга; 4- алідада горизонтального круга; 5- колонки зорової труби; 6- зорова труба; 7- рівень при алідаді; 8- лімб вертикального круга; 9- алідада вертикального круга; 10- становий гвинт.