- •Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу “інженерна геодезія” для студентів за напрямом підготовки 6.060103 –гідротехніка (водні ресурси)
- •Відповідальний за випуск проф. О.В. Орлінська
- •Стандартний ряд масштабів карт і планів
- •Система розграфлення карт і планів
- •Оформлення та розміри листів карт
- •Розміри рамок листів карт різних масштабів
- •Величини прокладень на місцевості для різних масштабів
- •Визначення на карті координат точок
- •Визначення ціни поділки планіметра
- •Відомість визначення ціни поділки планіметра
- •Оптична система
- •Відліковий пристрій
- •Приведення теодоліта до робочого стану
- •Повірки теодоліта 4тзоп
- •Польовий журнал вимірювань горизонтальних кутів і довжини ліній в теодолітному ході (фрагмент)
- •Вимірювання вертикальних кутів
- •Польовий журнал вимірювання вертикальних кутів (фрагмент)
- •Загальна будова нівеліра ни-3
- •Нівелірні рейки
- •Вимірювання перевищень
- •Журнал технічного нівелювання (фрагмент)
- •Способи визначення перевищень
- •Журнал тахеометричного знімання (фрагмент)
- •Лазерний візир лв-5
- •Лазерний нівелір Геоплан 300
- •Лазерна приставка пл-1
- •Система для контролю земляних планувальних робіт скп-1
- •Список літератури
Способи визначення перевищень
При простому однобічному тригонометричному нівелюванні можливе застосування двох способів (рис.1):
-
шляхом візування перехрестя сітки ниток зорової труби теодоліта на верх (висоту) V візирної цілі;
-
шляхом візування перехрестя сітки ниток зорової труби теодоліта на мітку на візирної цілі, що розташована на висоті відповідно висоті приладу і на станції.
Рис.1. Схема простого однобічного тригонометричного нівелювання.
Тригонометричне нівелювання виконують в наступному порядку: на одну з точок, що підлягає нівелюванню встановлюють теодоліт, приводять його до робочого стану і вимірюють за допомогою рулетки або нівелірної рейки висоту приладу і з точністю до 0,01м. На другу точку, що підлягає нівелюванню встановлюють візирну ціль (звичайно нівелірну рейку) висота V якої відома.
При першому способі (рис.1а) візують перехрестя сітки ниток на верхню точку візирної цілі на висоту V і з допомогою ниткового далекоміра визначають далекомірну відстань Д, відраховуючи кількість сантиметрових поділок, що міститься між далекомірними нитками сітки ниток з точністю до 0,1см. При коефіцієнті далекоміра К=100 далекомірна відстань, що виражена в метрах буде відповідати кількості сантиметрових поділок. Далі по шкалі вертикального круга записують відліки при КЛ і КП для подальшого обчислення кута нахилу ν(νкл=КЛ-МО; νкп=МО-КП).
Згідно рис.1а можна записати
V+h=i+h′, (1)
де h′ - попереднє перевищення.
Потрібна величина h буде дорівнювати
h=h′+i-V. (2)
Для визначення h′ вирішують прямокутний трикутник
h′=d∙tgν. (3)
Горизонтальне прокладення d дорівнює
d=D∙cos2ν. (4)
Підставивши (4) в (3) після перетворень можна записати
h′=D/2∙sin2ν. (5)
Формулу (3) застосовують, коли горизонтальне прокладення d вимірюють мірною стрічкою, зокрема при виконанні тахеометричної зйомки у масштабі 1:500.
Остаточно обчислюють перевищення h за формулою
h=D/2∙sin2ν+i-V. (6)
При другому способі на візирної цілі відмічають висоту приладу і, тобто V=i, пов’язавши наприклад яскраву стрічку (рис.1б) і визують на неї перехрестя сітки ниток. В цьому випадку обчислення h скорочують, т. к. h=h′
h=D/2∙sin2ν′. (7)
Приклад обчислення перевищень і висот при тахеометричної зйомки наведено в табл.1.
Таблиця 1
Журнал тахеометричного знімання (фрагмент)
Дата 18.07.2010р. і= 1,46
Станція №5 На 152,05 МО= 0000,5′
№ пікетних точок |
Від далекомірна відстань Д, м |
Горизонтальне прокладення d, м |
Відлік по кругу |
Кут нахилу, ν |
Висота візування V, м |
і-V |
Попереднє перевищення h′, м |
Остаточне перевищення h, м |
Відмітка Н, м |
||||
гори-зонталь-ному |
верти-каль-ному |
||||||||||||
0 |
/ |
0 |
/ |
0 |
/ |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|||
4 теод. ходу |
0 |
00 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
19 |
26,6 |
26,6 |
28 |
35 |
1 |
14 |
+1 |
13,5 |
V=i |
0 |
+0,57 |
+0,57 |
152,62 |
20 |
25,0 |
25,0 |
61 |
45 |
2 |
23 |
+2 |
22,5 |
V=i |
0 |
+1,04 |
+1,04 |
153,09 |
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
56 |
20,1 |
20,0 |
110 |
00 |
3 |
02 |
+3 |
01,5 |
V=i |
0 |
+1,06 |
+1,06 |
153,11 |
57 |
23,7 |
23,7 |
124 |
10 |
2 |
07 |
+2 |
06,5 |
V=i |
0 |
+1,02 |
+1,02 |
153,07 |
Спостерігав Бабінець М.І. Обчислював Рац В.П. Перевірив Кисельова М.В.
Лабораторна робота №12
Будова лазерних геодезичних приладів
Мета роботи. Вивчення загальної будови і принципу роботи лазерних приладів, що застосовуються в меліоративному будівництві.
Загальні положення
Лазер – це прилад що перетворює один з видів енергії (електричну, світлову, теплову, хімічну) в випромінювання електромагнітних хвиль. В меліоративному будівництві застосовують наступні види лазерних приладів: лазерний нівелір, лазерний візир, лазерна приставка. Для зменшення розходження лазерного проміня використовують зорові труби геодезичних приладів, перепускаючи його скрізь сфокусовану на безконечність трубу в напрямку окуляр - об’єктив. Точність лазерних приладів має середньо квадратичну похибку фіксації лазерної плями не більше 3мм на 100м довжини лінії.
Видимий промінь дозволяє виконувати вимірювання відносно його положення в просторі, будувати опорні лінії і площини.