- •Неорганічна хімія. Лабораторний практикум
- •Неорганічна хімія. Практикум
- •Лабораторна робота № 1
- •Xiмiчнi властивості
- •Амфотерні гідроксиди
- •Кислоти
- •Хімічні властивості
- •Xiмiчнi властивості
- •1.2. Експериментальна частина
- •Лабораторна робота № 2 основні закони хімічних перетворень
- •2.1. Теоретична частина
- •Фактори, що впливають на швидкість реакції
- •Енергія активації
- •Поняття про каталіз I каталізатори
- •Необоротні та оборотні реакції
- •Хімічна рівновага. Принцип Ле Шательє
- •2.2. Експериментальна частина Дослід 2.2.1. Взаємодія розчину калію йодиду з гідроген пероксидом у кислому середовищі
- •Дослід 2.2.2. Швидкість розкладу лужного розчину гідроген пероксиду
- •2.3. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 розчини
- •3.1. Теоретична частина
- •3.2. Експериментальна частина Приготування розчинів заданої концентрації Дослід 3.2.1. Приготування приблизно 0,1 н розчину хлоридної кислоти
- •3.3. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 гідроліз солей. Водневий показник
- •4.1. Теоретична частина
- •4.2. Експериментальна частина
- •Дослід 4.2.4. Визначення реакції середовища за допомогою індикаторів
- •4.3. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 окисно-відновні реакції
- •5.1. Теоретична частина
- •2. Реакції диспропорціонування (самоокиснення-самовідновлення).
- •5.2. Експериментальна частина Дослід 5.2.1. Окисні властивості калій дихромату
- •5.3. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 комплексні сполуки
- •6.1. Теоретична частина
- •Номенклатура комплексних сполук
- •Дисоціація комплексних сполук
- •6.2. Експериментальна частина
- •6.3. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 хімія s-елементів
- •7.1. Теоретична частина
- •7.2. Експериментальна частина
- •7.3. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 хімія р-елементів. Хімічні властивості сполук карбону, нітрогену та фосфору
- •8.1. Теоретична частина
- •8.2. Експериментальна частина
- •Лабораторна робота № 9 хімія р-елементів. Хімічні властивості сполук оксигену, сульфуру та хлору
- •9.1. Теоретична частина
- •9.2. Експериментальна частина Дослід 9.2..1. Якісна реакція на іон хлору
- •Дослід 9.2.2. Взаємодія хлоридної кислоти з металами
- •Дослід 9.2.3. Окисні властивості пероксиду водню
- •Дослід 9.2.4. Обвуглювання паперу сульфатною кислотою
- •9.3. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 хімія d-елементів. Хімічні властивості сполук мангану, феруму, цинку та купруму
- •10.1. Теоретична частина
- •10.2. Експериментальна частина Дослід. 10.2.1. Реакції катіона Мангану з лугами
- •Дослід 10.2.2. Реакції на катіон Цинку
- •Дослід 10.2.3. Реакції катіонів Купруму
- •10.3. Контрольні запитання
- •Додатки
- •Густина водних розчинів кислот, основ та солей різної концентрації (при t° 18°c), г/см3
- •Константи нестійкості деяких комплексних іонів у водних розчинах при 25°с
- •Розповсюджені назви деяких неорганічних речовин
- •Ступінь гідролізу солей в 0,1 м розчинах при 25 ° с
- •Електрохімічний ряд напруг металів
- •Ряд електронегативності елементів Список рекомендованої літератури
Лабораторна робота № 5 окисно-відновні реакції
5.1. Теоретична частина
Ступінь окиснення – умовний заряд атома, розрахований із припущення що молекула складається лише із іонів.
Для знаходження ступенів окиснення елементів у складних сполуках користуються наступними правилами:
1. Ступінь окиснення атомів в простих речовинах дорівнює нулю ();
2. Атоми Оксигену в сполуках мають ступінь окиснення -2; виняток становлять пероксиди, де ступінь окиснення Оксигену складає -1 (наприклад, )і оксиген фторид , де ступінь окиснення становить +2.
3. У Гідрогену в сполуках ступінь окиснення +1; виняток становлять гідриди металів, де ступінь окиснення Гідрогену складає -1 (наприклад, ).
4. Оскільки молекула у цілому електронейтральна, алгебраїчна сума ступенів окиснення усіх атомів, що входять у сполуку, дорівнює нулю.
У будь-якій окисно-відновній реакції беруть участь одночасно окисник і відновник. До відновників належать речовини, атоми (або іони) яких від-дають електрони, а до окиcників – речовини, що приєднують ці електрони. Процес віддавання електронів називається окисненням, а процес при- дбання електронів – відновленням.
Хімічні реакції, що протікають зі зміною ступенів окиснення елементів, що входять до складу речовин, називаються окисно-відновними.
Існує три типи окисно-відновних реакцій:
1. Реакції міжатомного або міжмолекулярного окиснення-віднов-лення. До них належать такі реакції, в яких обмін електронами відбува-ється між різними атомами, молекулами або іонами. Наприклад:
.
2. Реакції диспропорціонування (самоокиснення-самовідновлення).
У таких реакціях прості і складні речовини можуть виявити як окисні, так і відновні властивості. Це можливо внаслідок того, що атоми з проміжним ступенем окиснення віддають і приймають електрони. Наприклад, в реакції:
N3+ відіграє роль як окисника, так і відновника.
3. Реакції внутрішньомолекулярного окиснення-відновлення. До них належать реакції, в яких і окисник і відновник входять до складу тієї ж ре-човини (молекули):
До найважливіших відновників відносяться лужні та лужноземельні метали; кислоти, що не містять Оксигену (HCl, HBr, HJ, H2S, H2Se, H2Te) та їх солі, гідриди лужних і лужноземельних металів (NaH, CaH2), а також сполуки неметалів з Гідрогеном (NH3, N2H4, PH3, P2H4 тощо). Роль відновників відіграють також позитивно заряджені іони металів, що мають нижчі ступені окиснення (Cu+, Fe2+, Mn2+, Cr3+ та інші). До сильних окисників відносять галогени, озон, кисень, сірку, сполуки, що містять позитивно заряджений іон Гідрогену H+ у складі води чи кислот. Виконують роль окисників також метали з найвищим ступенем окиснення у вигляді оксидів, кислот та їх солей. Типовими представниками цих сполук є Mn2O7, KMnO4, HMnO4, CrO3, K2Cr2O7, K2CrO4, NaBiO3, Na2FeO4, V2O5, NaVO3 тощо. Оксиген у атомарному стані і у складі простої речовини – кисню, а також у вигляді озону О3 є дуже сильними окисниками. Роль окисників виконують також молекули галогенів F2, Cl2, Br2, J2 та вищі оксигеновмісні кислоти неметалів (HClO, HClO3, HClO4).