В. Заключна частина

VI. Патологоанатомічний діагноз

Всі знайдені зміни перерахувати по пунктах, дотримуючись при цьому української, російської або латинської номенклатури, вказавши спочатку процеси, викликані основною хворобою, а потім ускладнюючі і супутні процеси в формі діагнозу.

VII. Спеціальні дослідження (назва лабораторії, номер і дата експертизи, висновок):

VIII. Заключний нозологічний діагноз

На підставі епізоотологічних, анамнестичних даних, клінічних ознак, картини розтину та додаткових досліджень встановити основне, ускладнююче та супутнє захворювання.

ЕПІКРИЗ

IX. Патогенез

Починаючи з етіологічного чинника, розкрити механізм розвитку патологічних процесів, зв’язавши їх із настанням безпосередньої причини смерті – параліч серця або параліч центра дихання, або загальний параліч центральної нервової системи.

X. Диференційна діагностика

Викласти найбільш істотні ознаки схожих захворювань і зробити їх порівняльну оцінку.

XI. Заходи боротьби та профілактики з хворобою, що діагностується при розтині

ХII. Відповіді на запитання слідчого

ХII. Список використаної літератури (бібліографічний список)

РОЗТИН ПРОВОДИВ

^{(посада, ініціали та прізвище)}

При розтині були присутніми:

^{(посада, ініціали та прізвище)}

“___”_____________200__р.

ДОДАТКИ: таблиці, фотографії, схеми, малюнки.

Додаток 3.

Приклад розширеного протоколу розтину.

ПРОТОКОЛ №32

А. РЕЄСТРАЦІЙНА (ВСТУПНА) ЧАСТИНА

I. Коротка характеристика тварини

Теличка віком 5 днів, чорно-рябої породи, чорно-рябої масті, яка належала колективному сільськогосподарському підприємству “Нива” Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

II. Анамнез

КСП “Нива” має молочно–товарну ферму, розраховану на утримання 280 дійних корів, які розміщуються у трьох дворядних корівниках. В раціон корів включено силос із кукурудзи воскової стиглості, різку із ячмінної соломи, коренаж, дерть із зерна кукурудзи та ячменю, а коровам, що перебувають у запуску, додають по 1–1,5 кг сіна конюшини задовільної якості. Запуск тільних корів проходить за 45–60 днів до розтелу. Із стада тільні тварини не вилучаються, і розтели проходять у постійних стійлах. Родильне приміщення на фермі відсутнє. Новонароджених телят утримують в індивідуальних кліточках, розміщених у проходах. Дезінфекція кліточок після їх звільнення не проводиться. На протязі перших 5–8 днів телятам випоюють із соскових поїлок молозиво і молоко матерів, а потім дають збірне молоко. Перші порції молозива випоюються не завжди вчасно, особливо коли роди проходять уночі. Часто роди проходять в незадовільних санітарних умовах. Серед новонародженого молодняку реєструються захворювання, які супроводжуються пригніченням, зниженням апетиту, підвищенням температури тіла на 0,5–1,5°С, діареєю, зневодненням організму. Лікують хворих тварин відварами деревію і звіробою, антимікробними засобами (антибіотиками, сульфаніламідними препаратами). Таке лікування здебільшого буває малоефективним. Так, у ніч з 2 на 3 березня 2005 року загинуло двоє телят 4–5–денного віку, трупи яких було доставлено в секційний зал для розтину.