23 Органи травлення. Ротова порожнина. Будова постійних і молочних зубів. Будова і функція язика. (1)
.pdf
maxillae) контактують із щічними і язичними вістрями зубів нижньої щелепи
(cuspides buccales et сuspides linguales dentium mandibulae).
На протилежній, балансуючій стороні утвориться контакт різнойменними вістрями: щічні вістря зубів нижньої щелепи (cuspides buccales dentium mandibulae) контактують з піднебінними вістрями жувальних зубів верхньої щелепи (cuspides palatinales dentium masticatoriorum maxillae) або знаходяться в безпосередній близькості від них.
При моделюванні або розміщенні штучних жувальних зубів обов’язково потрібно відтворити не тільки сагітальну криву, але і бічні (трансверсальні),
вірно створивши нахил осей, коронок зубів (верхніх – убік щоки, нижніх – язиково), виразність вістрів і їхнє просторове відношення до горизонтальної площини.
Важливі плавний перехід контурів жувальних вістрів і незначний рівень перекриття щічними вістрями зубів верхньої щелепи (cuspides buccales dentium maxillae) щічної поверхні зубів нижньої щелепи (facies buccalis dentium mandibulae) при ортогнатичному прикусі.
Мал. 46. Послідовність переміщення нижньої щелепи при жуванні їжі:
а, г – положення в центральній оклюзії; б – зміщення вниз і вліво; в – ліва бокова оклюзія.
Мал. 47. Кут суглобового (а) і різцевого (б) бокових шляхів при переміщенні нижньої щелепи вправо.
Порушення правил моделювання і конструювання штучних зубних рядів веде до порушення біомеханіки руху нижньої щелепи (mandibula),
функціональних взаємин у тканинах пародонту й елементів скронево– нижньощелепних суглобів (articulationes temporomandibulares), що може викликати розвиток різних захворювань.
У відношенні знімних протезів недотримання цих правил веде до поганої їх фіксації і поломки.
Відновлення всіх індивідуальних особливостей будови зубів і топографічних відношень зубних рядів як у статиці (центральна оклюзія), так і в динаміці
(передні і бічні оклюзії) є профілактикою багатьох ускладнень, що можуть виникнути в осіб, що користуються зубними протезами.
Будова і функція язика та залоз ротової порожнини. Особливості їх
будови у віковому аспекті.
Язик (lingua)
Це м’язовий орган, який розташований у власне ротовій порожнині (cavitas
oris) і має:
-верхівку язика (apex linguae);
-тіло язика (corpus linguae;
-корінь язика (radix linguae);
-спинку язика (dorsum linguae), або верхню поверхню язика (facies superior linguae);
-нижню поверхню язика (facies inferior linguae);
-край язика (margo linguae);
-серединну борозну язика (sulcus medianus linguae).
Між тілом язика (corpus linguae) та його коренем (radix linguae) на спинці язика (dorsum linguae) проходить межова борозна язика (sulcus terminalis linguae)
у вигляді букви V, посередині якої розташований сліпий отвір язика (foramen
caecum).
За межовою борозною язика (sulcus terminalis linguae) під слизовою оболонкою розташований язиковий мигдалик (tonsilla lingualis).
Спинка язика (dorsum linguae) має:
-передню частину (pars anterior), або її ще називають передборозенною частиною (pars presulcalis);
-задню частину (pars posterior), або її ще називають заборозенною частиною (pars postsulcalis).
Слизова оболонка нижньої поверхні язика (tunica mucosa faciei inferioris
linguae) переходить у слизову дна ротової порожнини (mucosa fundi cavitates oris)
у вигляді вуздечки язика (frenulum linguae), з боків від якої є торочкуваті складки
(plicae fimbriatae).
На нижній поверхні язика (facies inferior linguae) від основи вуздечки язика
(basis frenuli linguae) вбік та назад прямує під’язикова складка (plica sublingualis),
передній кінець якої містить під’язикове м’ясце (caruncula sublingualis).
На під’язиковій складці (plica sublingualis) та під’язиковому м’ясці (caruncula sublingualis) відкриваються протоки піднижньощелепної та під’язикової слинних залоз (glandulae salivariae submandibularis et sublingualis).
Слизова оболонка спинки язика (tunica mucosa dorsi linguae) утворює такі види язикових сосочків (papillae linguales):
- ниткоподібні сосочки (papillae filiformes) та конічні сосочки (papillae conicae), які містять тільки рецептори загальної чутливості;
-грибоподібні сосочки (papillae fungiformes), розміщені переважно в передній частині язика, в них закладені смакові рецептори;
-листоподібні сосочки (papillae foliatae), розміщені на краях язика
(margines linguae) і мають смакові рецептори;
- жолобуваті сосочки (papillae vallatae), або валикоподібні сосочки,
розташовані вздовж межової борозни язика (sulcus terminalis linguae) і мають смакові рецептори.
М’язи язика (musculi linguae) поділяють на:
-скелетні м’язи;
-власні м’язи.
До скелетних м’язів язика належать:
-шило–язиковий м’яз (musculus styloglossus), що:
-тягне язик (lingua) назад і вверх,
-при однобічному скороченні тягне язик вбік;
-під’язиково–язиковий м’яз (musculus hyoglossus), що:
-тягне язик (lingua) назад і донизу та складається з:
-хрящо–язикового м’яза (musculus chondroglossus);
-ріжково–язикового м’яза (musculus ceratoglossus);
-підборідно–язиковий м’яз (musculus genioglossus), що:
-тягне язик (lingua) вперед і донизу;
-піднебінно–язиковий м’яз (musculus palatoglossus), він належить до м’язів м’якого піднебіння та зіва (musculi palati mollis et faucium). Його функція:
-звужує зів (fauces), піднімаючи корінь язика (radix linguae),
опускаючи м’яке піднебіння (palatum molle) та наближаючи дужки (arcus) до серединної лінії (linea mediana).
До власних м’язів язика належать:
-верхній поздовжній м’яз (musculus longitudinalis superior), що:
-вкорочує язик (lingua),
-піднімає верхівку язика (apex linguae) вгору,
-при однобічному скороченні відводить верхівку язика вбік та
вгору;
-нижній поздовжній м’яз (musculus longitudinalis inferior), що:
-вкорочує язик,
-опускає його верхівку (apex linguae),
-при однобічному скороченні відводить верхівку язика (apex
linguae) вбік та вниз;
-поперечний м’яз язика (musculus transversus linguae), що:
-звужує та видовжує язик, згортає його у трубочку;
-вертикальний м’яз язика (musculus verticalis linguae), що:
-сплющує і видовжує язик (lingua).
Язик (lingua):
- бере участь в перемішуванні їжі і пересуванні її із ротової порожнини
(cavitas oris) в ротову частину глотки (pars oralis pharyngis);
-є периферійним органом смаку;
-бере участь в акті ковтання і артикуляції мови.
