ВСТУП

Актуальність теми полягає у тому, що сфера реалізації готової продукції (робіт, послуг) є важливішою сферою діяльності підприємства, оскільки саме у цієї сфері формується майбутній прибуток підприємства, а також набуває розвитку проблема подальшого вдосконалення бухгалтерського обліку, реалізації продукції з максимальним наближенням її до міжнародних стандартів. У зв'язку з цим потребує необхідної організації облік реалізації продукції.

Важливість процесу реалізації полягає в тому, що на цьому етапі продукція підприємства знаходить своє суспільне застосування Якщо продукт потрібен суспільству для задоволення виробничих або особистих потреб, то він буде реалізований (із урахуванням ринкового закону попиту і пропозиції) і за нього підприємство отримає грошові кошти, за рахунок чого буде придбана нова партія сировини, з якої знову буде виготовлена продукція. З'являться кошти і для оплати праці робітників і службовців, для розширення виробництва тощо.

Бухгалтерський облік реалізації (продажу) продукції, виконаних робіт і наданих послуг, визначення та відображення в обліку доходів і витрат, податку на додану вартість, а також фінансових результатів від реалізації цінностей є однією з основних, найбільш відповідальних ділянок бухгалтерської роботи. Правильне визначення і відображення в бухгалтерському обліку зазначених показників має велике значення для забезпечення ефективної господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Об'єктом дослідження було обрано особливості реалізації продукції, робіт, товарів і послуг.

Предмет – первинний, аналітичний та синтетичний облік реалізації продукції та напрямки його удосконалення.

Метою написання даної роботи являється аналіз та розробка шляхів вдосконалення організації обліку реалізації продукції.

Завдання курсової роботи полягає у тому, щоб розглянути теоретичні основи облік, а саме наукові основи обліку реалізації продукції, розгляд економічного змісту та завдання обліку. Дослідження сучасного стану обліку реалізації продукції, а саме документування операцій, аналітичний та синтетичний облік та напрямки удосконалення.

Розділ 1. Економічний зміст реалізації продукції та завдання її обліку

У міру насичення ринку та посилення конкуренції вже не виробництво визначає обсяг продажу, а навпаки, можливий обсяг продажу є основою розроблення виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, котрі воно може реально й прибутково реалізувати.

Автоматизація задач із реалізації продукції одночасно забезпечує і контроль надходження від покупців платежів за відвантажену їм продукцію; облік реалізації в потрібних цінах; визначення податку на додану вартість для віднесення в бюджет; розподіл позавиробничих витрат, пов’язаних зі збутом продукції; формування бухгалтерських записів реалізації продукції. [Терещенко Л.О., Матієнко-Зубенко І.І. Інформаційні системи і технології в обліку Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2004. — 187 с.].

При організації бухгалтерського обліку готової продукції та її реалізації потрібно керуватися такими законодавчими та нормативними документами:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-ІV із змінами та доповненнями [1,с.54].

В розділі «окремі види зобов`язань» даються загальні положення про купівлю-продаж продукції, укладення договору купівлі-продажу, обов`язки та відповідальність продавця, правові наслідки порушення умови договору, ціна товару, оплата і страхування товару.

Статтею 208 цього Кодексу передбачено, що правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Порядок реалізації готової продукції регулюється умовами договорів. Невідповідності за якістю і асортиментом регулюється ст. 669- 672 ЦКУ, а саме 336 дає право продукції (робіт, послуг) визначена згідно з П(С)БО 9 «Запаси» [17.с.5].

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. № 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за № 751/4044 визначає метрологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про готову продукцію і розкриття її у фінансовій звітності. Дається визначення первісної оцінки готової продукції, оцінки її вибуття на дату балансу.

3. П(С)БО 2 «Баланс» затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.99р. № 87 визначає зміст і форму балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Він передбачає, що у статті «Готова продукція» (ряд. 130) показується вартість готової продукції призначеної для реалізації в ході нормального операційного циклу.

4. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.02.96р. № 116 визначає розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) готової продукції предметів на підприємстві.

Процес реалізації товарів являє собою сукупність господарських операцій, пов'язаних з продажем товарів.

Оптова торгівля – це реалізація товарно-матеріальних цінностей підприємствам, установам, організаціям (за винятком населення) для подальшого їх використання у виробництві і для перепродажу.

Розрізняють дві основні форми оптової реалізації товарів: реалізація товарів зі складів (складський оборот) і реалізація товарів транзитом (транзитний оборот). Реалізація товарів транзитом, у свою чергу, застосовується як за участю, так і без участі оптового підприємства в розрахунках. У першому випадку торговельна організація сама розраховується за товар з постачальником та отримує кошти від покупця. При реалізації товарів транзитом без участі в розрахунках оптове підприємство не лише організовує доставку товару кінцевим покупцям, а розрахунки за нього проводяться між постачальником і безпосереднім отримувачем (покупцем).

Оптові торгові організації працюють як за договорами купівлі-продажу, так і поставки.

Роздрібна торгівля – це продаж товарів населенню (у обмін на його грошові кошти), або недокументованих витрата населенню, як правило, із застосуванням контрольно-касових (суму виручки встановлюють на підставі показників касового лічильника і одночасно підрахунку чеків у продавців). Метою відображення господарських операцій з реалізації на рахунках бухгалтерського обліку є виявлення фінансового результату від реалізації товарів [4].

Реалізацію товарів підприємства роздрібної торгівлі здійснюють за наступними видами:

• продаж товарів зі сплатою готівки до каси підприємства (за готівку);

• продаж товарів дрібним оптом;

• продаж товарів через дрібнороздрібну мережу;

• продаж товарів із розстрочкою платежу;

• продаж товарів за договором комісії;

• продаж товарів за замовленнями покупців та вдома у покупців;

• продаж товарів поштою;

• продаж через Інтернет-магазин тощо.

Умови ефективної реалізації продукції такі:

- забезпечення вільної конкурентної діяльності всім учасникам;

- активна діяльність кредитних організацій і страхових компаній, що сприяють зниженню економічного ризику;

- вільне переміщення продукції;

- наявність економічних важелів, що стимулюють зниження собівартості та підвищення дохідності в процесі виробництва, переробки й реалізації продукції;

- дотримання принципів саморегулювання і самофінансування усього циклу проходження продукції від виробника до споживача;

- підвищення ролі держави в регулюванні реалізації продукції;

- функціонування єдиної інфраструктури по вертикалі проходження продукції;

- створення системи інформаційного забезпечення за допомогою моніторингу попиту та пропозиції, насичення ринку товарами, рівня цін.

- забезпечення нормативними документами, стандартами, що визначають якість продукції;

- встановлення ефективних зовнішньоекономічних зв'язків і входження держави до світової ринкової системи. [Горбонос Ф. В., Черевно Г. В., Павленчик Н. Ф., Павленчик А. О.Економіка підприємств: Підруч. - К.: Знання, 2010. - 463 с. ]

Реалізація продукції – це ланка зв’язку між виробником і споживачем. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і обсяг її виробництва [2].

Реалізованою вважається продукція, відвантажена (відпущена) зі складу підприємства-постачальника.

Відвантажена продукція – це продукція, відвантажена покупцям або здана транспортним організаціям для доставки її покупцям.

Реалізація продукції окремого підприємства – це, перш за все, відчуження активів, що належать підприємству, шляхом їх продажу з метою відтворення використаних засобів підприємства та отримання прибутку для задоволення різноманітних потреб підприємства та його власників.

Місце і роль процесу реалізації у суспільному відтворенні визначається відповідним господарським механізмом, який встановлює умови реалізації та умови розрахунків за продану продукцію, нерідко регулює ціни. Визначення поняття та моменту здійснення реалізації знайшло відображення у законодавчих актах, що регулюють сплату податків.

Поняття "поставка", яке детально визначене в Законі України "Про податковий кодекс України", має характерне фіскальне спрямування, в першу чергу, за рахунок включення до поставки операцій з безоплатної передачі активів.

Позитивним моментом податкової реформи стало запровадження єдиного порядку визначення реалізованої продукції як вартості відвантаженої продукції та дати реалізації як дати відвантаження, що дало можливість досягти відповідності з міжнародними підходами до поняття "реалізація".

Реформа бухгалтерського обліку, яка проводиться в Україні, не змінила суті процесу реалізації, запропонувавши дещо інші підходи до організації його обліку. Національний стандарт П(С)БО 15 "Дохід" містить порядок визначення, оцінки та розкриття у фінансовій звітності доходу, який виникає в результаті реалізації чи використання активів підприємства іншими суб'єктами господарювання. Даний стандарт фактично визначає період відображення в звітності, а отже і у фінансовому обліку, виручки від реалізації у всіх її аспектах.

Отже, відвантажена покупцям і списана з матеріально відповідальних осіб продукція вважається реалізованою. Відношення реалізованої продукції до валової (виробленої) становить коефіцієнт товарності. Чим менше залишається готової продукції для внутрішньогосподарських потреб, тим вищий рівень її товарності [1].

Реалізація продукції проводитися відділами збуту підприємства, які зобов'язаннями зобов'язані максимально скорочувати складські запаси та забезпечити своєчасне надходження платежів за реалізовану продукцію.

Фінансовий відділ контролює виконання реалізації готової продукції, а також слідкує, щоб відповідні відділи своєчасно роздивлялись претензії покупців та причини, які примусили їх відмовитись від оплати рахунків за надану продукцію і надані послуги.

Об'єм реалізації залежить від об'єднання об'єму наданих товарів та послуг та надходження платежів покупців. Тому об'єм реалізованої продукції відрізняється від наданої на суму залишків наданих товарів, але ще несплачених.

Реалізованою називають продукцію підприємства, що відвантажена споживачу і за яку на розрахунковий рахунок надійшли грошові кошти.

На відміну від товарної продукції, що вироблена і підготовлена для її включення в народногосподарський оборот, реалізована продукція вже вступила в цей оборот. Водночас вона ідентична товарній продукції за сукупністю тих елементів, що її становлять. В обсяг реалізованої продукції за звітний період входять вартість:

• готових виробів;

• напівфабрикатів власного виробництва, реалізованих на стороні;

• продукція допоміжних і побічних цехів, що реалізована на сторону;

• робіт промислового характеру, виконаних на замовлення зі сторони і оплачених у звітному періоді.

Виходячи з вище розглянутого основними завданнями обліку готової продукції та її реалізації є:

• документування операцій з обліку готової продукції;

• ведення інформаційної бази про надходження готової продукції з виробництва;

• визначення стану запасів готової продукції;

• перевірка виконання планів із відвантаження й реалізації продукції;

• визначення фінансових результатів від реалізації продукції, робіт і послуг.