- •Поняття та предмет цивільного права як галузі права.
- •Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин.
- •Наука цивільного права та її система.
- •Поняття, принципи та система цивільного законодавства.
- •Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
- •Дія норм цивільного права у часі, просторі та за колом осіб.
- •Роль судової практики у цивільному праві України. Аналогія закону та аналогія права.
- •Поняття цивільних правовідносин. Види цивільно-правових правовідносин. Елементи цивільних правовідносин.
- •Юридичні факти та їх класифікація. Юридичний склад.
- •Поняття, основні риси та зміст правоздатності фізичних осіб. Початок та закінчення правоздатності фізичних осіб.
- •Дієздатність фізичних осіб.
- •Визнання особи безвісно відсутньою, оголошення її померлою.
- •Поняття місця проживання та його значення у цивільному праві.
- •Акти цивільного стану. Порядок їх виправлення та оспорювання актового запису.
- •Правовий статус фізичної особи – підприємця.
- •Опіка та піклування.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Види юридичних осіб.
- •Правоздатність та дієздатність юридичної особи.
- •Філії та представництва юридичної особи.
- •Порядок та способи утворення юридичних осіб.
- •Порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •Поняття та види господарських товариств.
- •Правове положення акціонерних товариств в Україні.
- •Правове положення товариств з обмеженою відповідальністю.
- •Правове положення виробничих кооперативів.
- •Держава та територіальна громада як суб’єкти цивільного права.
- •Поняття та види об’єктів цивільних прав. Поняття «майно» в цивільному праві.
- •Речі як об’єкти цивільних правовідносин. Класифікація речей.
- •Поняття та види цінних паперів.
- •Поняття та види особистих немайнових прав.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •Поняття та види правочинів у цивільному праві.
- •Умовні правочини.
- •Форма правочину. Правові наслідки недодержання форми правочину.
- •Поняття та види недійсних правочинів.
- •Нікчемні правочини.
- •Оспорювані правочини.
- •Правові наслідки недійсності правочину.
- •Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків.
- •Представництво та його види у цивільному праві. Особливості комерційного представництва.
- •Передоручення. Здійснення правочинів з перевищенням повноважень.
- •Довіреність. Види довіреності. Форма та строк дії довіреності.
- •Припинення дії довіреності.
- •Захист цивільних прав від порушень. Порядок та засоби захисту.
- •Цивільно-правова відповідальність та її особливості.
- •Види цивільно-правової відповідальності.
- •Форми цивільно-правової відповідальності.
- •Підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.
-
Поняття та види правочинів у цивільному праві.
Правочин - є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Правочини, які можуть вчинятися усно
1. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
2. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
3. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.
Тлумачення змісту правочину
Зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.