- •Вступ
- •Коротка історія морфології тварин
- •1.1. Клітина. Клітинна теорія. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми
- •1.2. Будова і життєдіяльність клітини
- •Будова клітини
- •Життєдіяльність клітини
- •1.3. Неклітинні структури організму
- •2.1. Розмноження. Прогенез
- •2.2. Ембріогенез
- •Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •Диференціація зародкових листків та осьових органів
- •2.3. Ембріогенез тварин типу хордових
- •Ембріогенез ланцетника
- •Ембріогенез риб
- •Ембріогенез амфібій
- •Ембріогенез птахів
- •Стадії ембріогенезу птахів
- •Ембріогенез плацентарних ссавців
- •Плацента
- •Періоди внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин
- •3.1. Епітеліальна тканина
- •Будова епітеліальної тканини
- •Класифікація епітеліальної тканини
- •3.1.1. Різновиди поверхневого епітелію
- •3.2. Сполучна тканина
- •3.2.1. Сполучна тканина внутрішнього середовища. Кров і лімфа
- •3.2.2. Власне сполучна тканина
- •Пухка сполучна тканина
- •Щільна сполучна тканина
- •Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •3.2.3. Скелетна тканина
- •Хрящова тканина
- •Кісткова тканина
- •3.3. М’язова тканина
- •Гладка м’язова тканина
- •Поперечно-посмугована м’язова тканина
- •3.4. Нервова тканина
- •3.4.1. Нервові волокна. Нерви. Нервові закінчення
- •3.4.2. Рефлекторна дуга
- •Загальні принципи будови тіла тварин
- •Спеціальні анатомічні терміни, які вживають для визначення місцеположення органів
- •Частини та ділянки тіла
- •4.1. Остеологія — вчення про кістки
- •4.1.1. Будова і форма кісток
- •4.1.2. Розвиток і ріст кісток
- •4.1.3. Будова осьового скелета
- •4.1.4. Скелет голови
- •Розвиток скелета голови у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета голови
- •4.1.5. Скелет кінцівок
- •Розвиток скелета кінцівок у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета кінцівок
- •4.2. Синдесмологія — учення про з’єднання кісток
- •4.2.1. Безперервні з’єднання кісток
- •4.2.2. Переривчасті з’єднання (суглоби)
- •Загальна частина
- •4.2.3. Розвиток з’єднань кісток
- •4.2.4. З’єднання кісток осьового скелета
- •З’єднання кісток черепа
- •Суглоби і зв’язки хребта, ребер та груднини
- •З’єднання кісток грудної кінцівки
- •З’єднання кісток тазової кінцівки
- •4.3. Міологія — вчення про м’язи
- •4.3.1. Будова м’яза як органа
- •4.3.2. Фізичні властивості та хімічний склад скелетних м’язів
- •Робота м’язів
- •4.3.3. Класифікація м’язів
- •4.3.5. М’язи голови
- •М’язи під’язикового апарату
- •4.3.6. М’язи шиї, тулуба і хвоста
- •Дорсальні м’язи хребта
- •Вентральні м’язи хребта
- •М’язи грудної стінки
- •М’язи, що забезпечують вдих
- •М’язи, що забезпечують видих
- •М’язи живота
- •4.3.7. М’язи грудних кінцівок
- •М’язи плечового суглоба
- •М’язи ліктьового суглоба
- •М’язи зап’ясткового суглоба
- •М’язи суглобів пальців кисті
- •4.3.8. М’язи тазових кінцівок
- •М’язи кульшового суглоба
- •М’язи колінного суглоба
- •М’язи заплеснового суглоба
- •М’язи суглобів пальців стопи
- •5.1. Розвиток шкірного покриву
- •5.2. Будова шкіри
- •5.3.1. Волосся
- •5.3.2. Залози шкіри
- •5.3.3. Рогові утвори шкірного покриву
- •6.1. Порожнини тіла
- •6.1.1. Розвиток серозних порожнин тіла
- •6.1.2. Поділ черевної порожнини на ділянки
- •6.2. Загальні закономірності будови внутрішніх органів
- •6.3. Апарат травлення
- •6.3.1. Стисла характеристика розвитку апарату травлення
- •6.3.2. Гістогенез органів травлення
- •Відділи і органи апарату травлення
- •6.3.3. Головна кишка (рот і глотка)
- •Ротова порожнина
- •Стравохід
- •Шлунок
- •6.3.6. Задня кишка (товста кишка)
- •6.4. Апарат дихання
- •6.4.1. Розвиток органів дихання
- •6.4.2. Ніс і носова порожнина
- •6.4.3. Гортань
- •6.4.4. Трахея
- •6.4.5. Легені
- •6.5. Органи сечовиділення
- •6.5.1. Розвиток органів сечовиділення
- •6.5.2. Нирки
- •6.5.3. Сечовід, сечовий міхур, сечівник
- •6.6. Органи розмноження
- •6.6.1. Розвиток органів розмноження
- •6.6.2. Органи розмноження самців
- •6.6.3. Органи розмноження самок
- •7.1. Кровоносна система
- •7.1.1. Розвиток кровоносної системи
- •7.1.2. Кола кровообігу плода
- •7.1.3. Будова кровоносних судин
- •7.1.4. Закономірності ходу і галуження судин
- •7.1.5. Серце
- •7.1.6. Кола кровообігу дорослих тварин
- •7.1.7. Основні артерії великого кола кровообігу
- •Артерії тулуба та органів грудної й черевної порожнин
- •Артерії голови
- •Артерії грудної кінцівки
- •Артерії тазової кінцівки
- •Артерії стінок та органів тазової порожнини і таза
- •7.1.8. Основні вени великого кола кровообігу
- •7.2. Лімфатична система
- •7.2.2. Будова лімфатичних судин і вузлів
- •7.3. Органи кровотворення та імунного захисту
- •8.1. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса
- •8.4. Щитоподібна залоза
- •8.5. Прищитоподібна залоза
- •8.6. Надниркова залоза
- •9.1. Розвиток нервової системи
- •9.2. Постнатальні зміни структури мозку
- •9.3. Центральний відділ нервової системи
- •9.3.1. Спинний мозок
- •9.3.2. Головний мозок
- •Оболонки та судини спинного і головного мозку
- •9.4. Периферичний відділ нервової системи
- •9.4.1. Спинномозкові вузли
- •9.4.3. Черепно-мозкові нерви
- •9.5. Автономний (вегетативний) відділ нервової системи
- •9.5.1. Симпатична частина автономного відділу нервової системи
- •9.5.2. Парасимпатична частина автономного відділу нервової системи
- •10.2. Присінково-завитковий орган
- •10.3. Орган нюху
- •10.4. Орган дотику
- •11.1. Апарат руху
- •Скелет та його з’єднання
- •М’язова система
- •11.3. Апарат травлення
- •11.4. Апарат дихання
- •11.5. Органи сечовиділення
- •11.6. Статеві органи самки
- •11.7. Статева система самця
- •11.8. Серцево-судинна система
- •11.9. Ендокринні залози
- •11.10. Нервова система і органи чуття
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик
Розділ 7
фаланзі пальця гілки власної осьової та власної неосьової артерій пальця зливаються і утворюють пальцеву дугу.
Артерії тазової кінцівки
Однією з кінцевих гілок черевної аорти є парна зовнішня клубова артерія (a. iliaca externa). Вона є магістральною судиною тазової кінцівки (рис. 7.24). Зовнішня клубова артерія відгалу- жується від аорти на рівні п’ятого поперекового хребця і, йдучи в каудовентральному напрямку, віддає для вентральних м’язів
Рис. 7.24. Схема галуження артерій тазової кінцівки корови (а, б) та коня (в):
1 — черевна аорта; 2 — внутрішня клубова артерія; 3 — зовнішня клубова ар- терія; 4 — надчеревно-соромітний стовбур; 5 — каудальна надчеревна артерія; 6 — зовнішня соромітна артерія; 7 — дорсальна артерія стопи; 8 — пронизна ар- терія заплесна; 9 — дорсальна плеснова артерія; 10 — спільна дорсальна (плантарна) пальцева артерія; 11 — власні дорсальні пальцеві артерії; 12 — глибока стегнова артерія; 13 — стегнова артерія; 14 — прихована артерія; 15 — підколінна артерія; 16 — краніальна великогомілкова артерія; 17 — каудальна великогомілкова артерія; 18 — поверхневі плеснові артерії; 19 — проксимальна плантарна дуга; 20 — глибокі плеснові артерії; 21 — дистальна плантарна ду- га; 22 — власні плантарні пальцеві артерії
424
Серцево-сóдинна система
хребта та м’язів стінки живота глибоку огинаючу клубову арте-
рію (a. circumflexa ilii profunda).
Наступною великою гілкою зовнішньої клубової артерії є гли-
бока стегнова артерія (a. femoris profunda). Прямуючи до м’язів тазостегнового (кульшового) суглоба, вона на самому початку віддає короткий надчеревно-соромітний стовбур (truncus pudendoepigastricus), який розділяється на зовнішню соромітну та каудальну надчеревну артерії. Зовнішня соромітна артерія (a. pudenda externa) несе кров до зовнішніх статевих органів, а у самок — і до молочної залози. Каудальна надчеревна артерія (a. epigastrica caudalis), спрямовуючись краніально, постачає кров’ю м’язи та шкіру стінки живота. Кінцеві гілки її анастомозують з гілками краніальної надчеревної артерії, що є продовженням внутрішньої грудної артерії.
Після відгалуження глибокої стегнової зовнішня клубова ар- терія продовжується як стегнова артерія (a. femoralis). Опускаю- чись униз по медіальній поверхні стегна, на його середині вона віддає приховану артерію (a. safena), яка, прямуючи далі по ме- діальній поверхні кінцівки на рівні суглоба заплеснa, розділя- ється на латеральну й медіальну плантарні артерії. Останні в ділянці заплеснa формують проксимальну і дистальну плантар- ні дуги, з яких виходять спільні плантарні пальцеві, що потім переходять у власні плантарні пальцеві артерії.
Віддавши ще кілька невеликих гілок у шкіру та м’язи стегна, стегнова артерія переходить на каудальну поверхню колінного суглоба і дістає назву підколінної артерії (a. poplitea). Її численні гілки постачають кров’ю колінний суглоб. Опустившись нижче, підколінна артерія віддає каудальну великогомілкову артерію, а сама продовжується як краніальна великогомілкова артерія.
Каудальна великогомілкова артерія (a. tibialis caudalis) несе кров до м’язів, що лежать на каудальній поверхні гомілки. Її кі- нцеві гілки анастомозують з гілками прихованої артерії, беручи участь у формуванні плантарних артерій стопи та пальців.
Краніальна великогомілкова артерія (a. tibialis cranialis),
огинаючи латерально великогомілкову кістку, переходить на до- рсальну поверхню гомілки. Спрямовуючись униз, вона віддає кілька гілок у кістки та м’язи гомілки і, досягнувши суглоба за-
плесна, дістає назву дорсальної артерії стопи (a. pedis dorsalis).
Ще нижче, на рівні дистального кінця плесна, вона переходить у
спільну дорсальну пальцеву артерію, яка ділиться за кількістю пальців на власні дорсальні пальцеві артерії. Останні анастомо-
425
Розділ 7
зують з власними плантарними пальцевими артеріями, форму- ючи на дистальних фалангах пальцеві дуги.
Артерії стінок та органів тазової порожнини і таза
На рівні шостого поперекового хребця від черевної аорти від- галужуються останні її гілки — парні внутрішні клубові артерії та остання пара поперекових артерій.
Внутрішня клубова артерія (a. iliaca interna), прямуючи кау-
довентрально, віддає кілька парієтальних та вісцеральних гілок, що постачають кров’ю відповідно стінки (парієтальні гілки) та органи (вісцеральні гілки) тазової порожнини і таза. Найбіль- шими парієтальними гілками внутрішньої клубової артерії є клубово-поперекова та краніальна й каудальна сідничні артерії.
Клубово-поперекова артерія (a. iliolumbalis) у більшості свій-
ських тварин є другою гілкою внутрішньої клубової артерії. Вона прямує до маклака, де й розгалужується в поперекових та сідни- чних м’язах.
Краніальна сіднична артерія (a. glutea cranialis) залишає та-
зову порожнину через більшу сідничну вирізку і несе кров до сі- дничних м’язів.
Каудальна сіднична артерія (a. glutea caudalis) виходить з та-
зової порожнини через меншу сідничну вирізку і розгалужується в двоголовому м’язі стегна.
Основними вісцерельними гілками внутрішньої клубової ар- терії є пупкова та передміхурцева (у самців) або піхвова (у са- мок) артерії.
Пупкова артерія (a. umbilicalis) є першою гілкою внутрішньої клубової артерії, але функцiонує вона лише у плода. Після наро- дження пупкова артерія на значному протязі пустіє і перетворю- ється на круглу зв’язку сечового міхура. Від початкової ж її час- тини, що залишається функціонуючою, відгалужуються гілки до матки, сечового міхура, сечівника та інших органів сечостатевого апарату.
Передміхурцева артерія (a. prostata) у самців або піхвова ар-
терія (a. vaginalis) у самок є однією з останніх гілок внутрішньої клубової артерії. Органами, до яких вони несуть кров, у самців є передміхурцева залоза та сечостатевий канал, а у самок — піхва та матка. Крім того, і у самців, і у самок ці артерії живлять сечо- від, сечівник, сечовий міхур та середню частину прямої кишки.
Віддавши названі вище артерії, внутрішня клубова артерія переходить у внутрішню соромітну артерію (a. pudenda interna),
426