- •Вступ
- •Коротка історія морфології тварин
- •1.1. Клітина. Клітинна теорія. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості протоплазми
- •1.2. Будова і життєдіяльність клітини
- •Будова клітини
- •Життєдіяльність клітини
- •1.3. Неклітинні структури організму
- •2.1. Розмноження. Прогенез
- •2.2. Ембріогенез
- •Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція
- •Диференціація зародкових листків та осьових органів
- •2.3. Ембріогенез тварин типу хордових
- •Ембріогенез ланцетника
- •Ембріогенез риб
- •Ембріогенез амфібій
- •Ембріогенез птахів
- •Стадії ембріогенезу птахів
- •Ембріогенез плацентарних ссавців
- •Плацента
- •Періоди внутрішньоутробного розвитку ссавців
- •Тканина. Розвиток, регенерація і класифікація тканин
- •3.1. Епітеліальна тканина
- •Будова епітеліальної тканини
- •Класифікація епітеліальної тканини
- •3.1.1. Різновиди поверхневого епітелію
- •3.2. Сполучна тканина
- •3.2.1. Сполучна тканина внутрішнього середовища. Кров і лімфа
- •3.2.2. Власне сполучна тканина
- •Пухка сполучна тканина
- •Щільна сполучна тканина
- •Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •3.2.3. Скелетна тканина
- •Хрящова тканина
- •Кісткова тканина
- •3.3. М’язова тканина
- •Гладка м’язова тканина
- •Поперечно-посмугована м’язова тканина
- •3.4. Нервова тканина
- •3.4.1. Нервові волокна. Нерви. Нервові закінчення
- •3.4.2. Рефлекторна дуга
- •Загальні принципи будови тіла тварин
- •Спеціальні анатомічні терміни, які вживають для визначення місцеположення органів
- •Частини та ділянки тіла
- •4.1. Остеологія — вчення про кістки
- •4.1.1. Будова і форма кісток
- •4.1.2. Розвиток і ріст кісток
- •4.1.3. Будова осьового скелета
- •4.1.4. Скелет голови
- •Розвиток скелета голови у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета голови
- •4.1.5. Скелет кінцівок
- •Розвиток скелета кінцівок у філо- і онтогенезі
- •Будова скелета кінцівок
- •4.2. Синдесмологія — учення про з’єднання кісток
- •4.2.1. Безперервні з’єднання кісток
- •4.2.2. Переривчасті з’єднання (суглоби)
- •Загальна частина
- •4.2.3. Розвиток з’єднань кісток
- •4.2.4. З’єднання кісток осьового скелета
- •З’єднання кісток черепа
- •Суглоби і зв’язки хребта, ребер та груднини
- •З’єднання кісток грудної кінцівки
- •З’єднання кісток тазової кінцівки
- •4.3. Міологія — вчення про м’язи
- •4.3.1. Будова м’яза як органа
- •4.3.2. Фізичні властивості та хімічний склад скелетних м’язів
- •Робота м’язів
- •4.3.3. Класифікація м’язів
- •4.3.5. М’язи голови
- •М’язи під’язикового апарату
- •4.3.6. М’язи шиї, тулуба і хвоста
- •Дорсальні м’язи хребта
- •Вентральні м’язи хребта
- •М’язи грудної стінки
- •М’язи, що забезпечують вдих
- •М’язи, що забезпечують видих
- •М’язи живота
- •4.3.7. М’язи грудних кінцівок
- •М’язи плечового суглоба
- •М’язи ліктьового суглоба
- •М’язи зап’ясткового суглоба
- •М’язи суглобів пальців кисті
- •4.3.8. М’язи тазових кінцівок
- •М’язи кульшового суглоба
- •М’язи колінного суглоба
- •М’язи заплеснового суглоба
- •М’язи суглобів пальців стопи
- •5.1. Розвиток шкірного покриву
- •5.2. Будова шкіри
- •5.3.1. Волосся
- •5.3.2. Залози шкіри
- •5.3.3. Рогові утвори шкірного покриву
- •6.1. Порожнини тіла
- •6.1.1. Розвиток серозних порожнин тіла
- •6.1.2. Поділ черевної порожнини на ділянки
- •6.2. Загальні закономірності будови внутрішніх органів
- •6.3. Апарат травлення
- •6.3.1. Стисла характеристика розвитку апарату травлення
- •6.3.2. Гістогенез органів травлення
- •Відділи і органи апарату травлення
- •6.3.3. Головна кишка (рот і глотка)
- •Ротова порожнина
- •Стравохід
- •Шлунок
- •6.3.6. Задня кишка (товста кишка)
- •6.4. Апарат дихання
- •6.4.1. Розвиток органів дихання
- •6.4.2. Ніс і носова порожнина
- •6.4.3. Гортань
- •6.4.4. Трахея
- •6.4.5. Легені
- •6.5. Органи сечовиділення
- •6.5.1. Розвиток органів сечовиділення
- •6.5.2. Нирки
- •6.5.3. Сечовід, сечовий міхур, сечівник
- •6.6. Органи розмноження
- •6.6.1. Розвиток органів розмноження
- •6.6.2. Органи розмноження самців
- •6.6.3. Органи розмноження самок
- •7.1. Кровоносна система
- •7.1.1. Розвиток кровоносної системи
- •7.1.2. Кола кровообігу плода
- •7.1.3. Будова кровоносних судин
- •7.1.4. Закономірності ходу і галуження судин
- •7.1.5. Серце
- •7.1.6. Кола кровообігу дорослих тварин
- •7.1.7. Основні артерії великого кола кровообігу
- •Артерії тулуба та органів грудної й черевної порожнин
- •Артерії голови
- •Артерії грудної кінцівки
- •Артерії тазової кінцівки
- •Артерії стінок та органів тазової порожнини і таза
- •7.1.8. Основні вени великого кола кровообігу
- •7.2. Лімфатична система
- •7.2.2. Будова лімфатичних судин і вузлів
- •7.3. Органи кровотворення та імунного захисту
- •8.1. Нейросекреторні ядра гіпоталамуса
- •8.4. Щитоподібна залоза
- •8.5. Прищитоподібна залоза
- •8.6. Надниркова залоза
- •9.1. Розвиток нервової системи
- •9.2. Постнатальні зміни структури мозку
- •9.3. Центральний відділ нервової системи
- •9.3.1. Спинний мозок
- •9.3.2. Головний мозок
- •Оболонки та судини спинного і головного мозку
- •9.4. Периферичний відділ нервової системи
- •9.4.1. Спинномозкові вузли
- •9.4.3. Черепно-мозкові нерви
- •9.5. Автономний (вегетативний) відділ нервової системи
- •9.5.1. Симпатична частина автономного відділу нервової системи
- •9.5.2. Парасимпатична частина автономного відділу нервової системи
- •10.2. Присінково-завитковий орган
- •10.3. Орган нюху
- •10.4. Орган дотику
- •11.1. Апарат руху
- •Скелет та його з’єднання
- •М’язова система
- •11.3. Апарат травлення
- •11.4. Апарат дихання
- •11.5. Органи сечовиділення
- •11.6. Статеві органи самки
- •11.7. Статева система самця
- •11.8. Серцево-судинна система
- •11.9. Ендокринні залози
- •11.10. Нервова система і органи чуття
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик
Розділ 4
4.3.Міологія — вчення про м’язи
4.3.1.Будова м’яза як органа
Як і будь-який орган, м’яз (musculus) має сполучнотканин- ний остов і основні функціональні елементи, якими є м’язові волокна. Сполучнотканинний остов утворений пухкою сполуч- ною тканиною і представлений епімізієм, перимізієм та ендомі- зієм. Зовні м’яз вкритий епімізієм, у якому іноді є незначна кі- лькість жирових клітин. У товщу м’яза від епімізія відходять перетинки, що зв’язують між собою пучки м’язових волокон, — перимізій, по яких до м’язових волокон підходять судини і нер- ви. Продовження цих перетинок вглиб, їх розміщення та відо- кремлення окремих м’язових волокон утворює ендомізій.
Уся сукупність цієї сполучної тканини утворює остов м’яза, в якому знаходяться м’язові волокна. Разом взяті сполучнотка- нинні та м’язові волокна утворюють різного розміру і форми м’язове черевце. Будь-яке м’язове черевце має сухожилковий додаток — сухожилок, форма якого залежить від форми м’язового черевця. В округлого м’язового черевця і сухожилок шнуроподібний, його прийнято називати сухожилком (tendo), у плоского м’яза сухожилок пластинчастий, або апоневроз (aponeurosis). Сухожилки не мають скоротливих елементів, во- ни побудовані з щільної сполучної тканини. Її волокна йдуть пучками і мають власний остов, що є продовженням остова
м’язового черевця — ендотендиній і перитендиній. Волокна су-
хожилка, переважно колагенові, міцно з’єднані з м’язовими во- локнами (а можливо, і переходять безпосередньо один в одно- го).
Сухожилок стає щільним і міцним шнуром, оскільки сполуч- нотканинний остов незначний, а паралельно розміщені колаге- нові волокна утворюють пучки, бідні на судини. Це робить сухо- жилок невтомною частиною м’яза. Крім того, сухожилок має зна- чний опір на розтягання.
Оскільки сухожилок має незначний поперечник порівняно з м’язовим черевцем, він займає мінімальне місце в системі. Його кінці міцно з’єднані з важелями руху і проникають у товщу кіст- ки. З такою конструкцією і властивостями сухожилок бере на се- бе функцію передавача сили скорочення м’язового черевця на віддалені скелетні частини, тобто відіграє роль трансмісивного пристосування.
190
Апарат рóхó
Судини, що входять і виходять з м’яза, розподіляються в гли- бину остова. Артерії, які підходять до м’язових волокон, утворю- ють густу сітку капілярів, петлі якої витягнуті вздовж осі воло- кон.
До м’яза підходять рухові й чутливі нервові волокна, при цьому окреме волокно м’яза іннервується тільки йому властивим самостійним руховим волокном і становить разом з ним єдине ціле, маленьку робочу одиницю. Ця єдність установлюється ще з зародка, з найпочатковіших стадій розвитку м’язових клітин (волокон).
Отже, комплекс об’єднаних м’язових волокон разом зі сполуч- нотканинним остовом і сухожилком утворюють орган — м’яз, не- розривно пов’язаний зі своїми нервовими волокнами, що станов- лять нерв цього м’яза.
М’язи мають велике значення як активна частина системи органів руху, як один із показників екстер’єру тварини і як най- головніша в кількісному та якісному відношенні складова час- тина м’яса. Так, у жуйних залежно від породи й вгодованості ви- хід м’яса в забійній масі становить 42,3 – 58,1 % (Томме, 1977). При цьому на м’язи в м’ясі припадає 68,7 – 72,2 %.
М’язова система складається з окремих м’язів (від гр. туs — миша; лат. musculus — зовнішньо подібний до миші) та їх допо- міжних пристосувань. Основними властивостями м’яза, м’язової клітини або м’язового волокна є подразливість, скоротливість, еластичність. У стані спокою м’яз не розслаблюється до утворен- ня складок, а перебуває в дещо напруженому стані, як злегка натягнута гума. Такий стан м’яза в спокої називають тонусом. Він забезпечує негайну реакцію м’яза при збудженні без попере- дньої затрати енергії на приведення в стан певного напруження.
М’язова система функціонально тісно пов’язана зі всіма сис- темами організму. Всі необхідні для діяльності м’язової системи поживні речовини та продукти її життєдіяльності доставляються їй і виділяються з неї судинною системою (артерії, вени та лім- фатичні судини). Недостатність живлення того чи іншого м’яза або цілої групи м’язів спричинює ослаблення їх працездатності, зменшення об’єму — атрофію, а порушення зв’язку з централь- ною нервовою системою призводить до припинення їх діяльності
—паралічу.
Робота скелетних м’язів відбувається в тісному зв’язку зі ске-
летом. Більшість м’язів одним кінцем прикріплюється до однієї, другим — до іншої кістки. Скорочуючись, м’яз змінює взаємовід- ношення між відповідними ланками скелета, забезпечує пере- міщення тварин. Точку, з якої діє м’яз, називають фіксованою,
191