- •1. Дисципліна «Історія України» як об’єкт вивчення, її основні методологічні засади та джерельна база.
- •2. Дайте визначення поняття «історико-етнографічний регіон» та характеристику основних етапів формування українських історико-етнографічних регіонів.
- •3. Розкрийте зміст основних концепцій походження українського етносу.
- •4.Політичний устрій та система управління держави антів.
- •5.Проблеми етнічного походження Київської Русі.
- •6.Назвіть суспільно-політичні, економічні й геополітичні фактори, які зумовили становлення давньоруської держави Київська Русь.
- •7. Охарактеризуйте соц. Структуру і соц.. Відносини в Київській Русі.
- •8. Охарактеризуйте етапи розвитку Київської Русі, її державну організацію.
- •9. Висвітлість особливості розвитку освіти в Київській Русі.
- •10.Охарактеризуйте процес упровадження християнства як державної релігії та його вплив на подальший розвиток Київської Русі.
- •11.Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямовані на централізацію держави.
- •12.Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздрібненості Київської Русі.
- •13.Дайте порівняльну характеристику соціальної структури та соціальних відносин у Київській Русі та Галицько-Волинському Князівстві.
- •14. Визначте передумови обєднання Галичини і Волині в єдину державу, дайте характеристику станів її розвитку.
- •15. Висвітліть соціальну структуру та соціальні відносини на українських землях в період литовсько-польської доби.
- •16.Проаналізуйте суть змін у стані освіти на українських землях з середини хіv ст. До середини хvіі ст.
- •17.Охарактеризуйте роль братських шкіл та Києво-Могилянської колегії у збереженні та розвитку української освіти наприкінці хvі-хvіі ст.
- •18.Окресліть комплекс факторів ,які спричинили національно – визвольну війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •19 Питання. Утворення Української козацько-гетьманської держави.
- •20 Питання. Українська політична думка козацько-гетьманської доби (друга половина XVII — кінець XVIII ст.)
- •21 Питання. У роки незалежної української держави відкрилися широкі можливості дослідження козацької проблематики.
- •27.З’ясуйте якими були особливості процесу українського національного відродження на західноукраїнських землях наприкінці 18 – у першій половині 19 століть.
- •28. Головні причини масового переселення українців за кордон у кожну з чотирьох «еміграційних хвиль»
- •29. Особливості етнополітики Російської та Австрійської імперій щодо України
- •30.Аналіз соціальної модернізації в Російській та Австрійській...
- •31. Передумови створення політичних партій в Наддніпрянській Україні на початку 20 століття.
- •32. Визначте, у чому полягала своєрідність політичної обстановки в Україні після повалення самодержавства у 1917 році.
- •33. Назвіть та проаналізуйте етапи українського державотворення 1917-1920 років.
- •34. Визначити основні напрямки державотворення за часів Директорії унр , наскільки вони були ефективними?
- •35. Визначте роль і місце цр в процесі українського державотворення
- •11.01.18 Проголошено 4 Універсал
- •36. Внутрішня політика Скоропатсько, її здобутки та недоліки
- •40.Причини поразки українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918-1919рр.
- •41. Причини поразки українського національного руху 1917-1920рр.
- •42.Особливості процесу входження україни до складу срср
- •43. Охарактеризуйте політичне і соціально-економічне становище України у перші роки після завершення революції та громадянської війни.
- •44. Визначте причини проведення політики українізації в урср у 1920-ті на початку 1930-их рр.. Та проаналізуйте її основні наслідки.
- •45. Проаналізуйте особливості проведення індустріалізації та колективізації сільського господарства в Україні, якими змінами у соціальній структурі суспільства позначилися ці процеси?
- •46. Назвіть причини, охарактеризуйте розмах політичних репресій в Україні у 1930-их рр..
- •47. Визначте особливості суспільно-політичного і національного руху на західноукраїнських землях у складі Польської держави в 1920-ті – 1930-ті роки.
- •52.Розкажіть про умови відновлення та розвиток освіти в Радянській Україні після звільнення її від німецько-фашистських окупантів.
- •53.Визначте особливості політико-ідеологічних і культурних процесів в урср у перші післявоєнні десятиріччя (1945-1964 рр.).
- •54.ІІроаналізуйте особливості та наслідки проведення економічних реформ у Радянській Україні наприкінці 1950-х -у першій половині 1960-х рр.
- •55 Розкажіть про особливості соціальної політики в Україні за часів перебування при владі Микити Хрущова
- •56 Розкажіть про дисидентський рух в Радянській Україні у 1960-1980-ті роки, у чому на вашу думку, полягає його значення в контексті процесу Українського державотворення.
- •57 Розкажіть про рух «шістдесятників» в Радянській Україні, визначте його значення в контексті українського державотворення
- •58. Розкажіть про особливості нтр в срср і урср в 60-ті – 80-ті рр
- •62. Громадські організації
- •64. Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-х років.
- •65. Окресліть головні напрямки розвитку середньої та вищої освіти в Україні після проголошення її державної незалежності.
- •66. Розкажіть про стан релігійних і міжконфесійних відносин в Україні у перші роки після проголошення її державної незалежності.
9. Висвітлість особливості розвитку освіти в Київській Русі.
Поширення освіченості відбувалося в тісному зв'язку із зміцненням держави, впровадженням християнства. Під час князювання Володимира Великого були створені перші державні школи, в яких вчилися діти знаті. Набір в школи, як свідчить літопис, здійснювався примусово, оскільки справа була нова, незнана і добровольців було мало. А держава гостро потребувала грамотних адміністраторів, дипломатів, здатних підтримувати зв'язки з Візантією та іншими країнами. Князь Ярослав Володимирович, вважаючи освіченість важливою умовою успішної діяльності на будь-якому терені, вводить обов'язкове навчання для молодих з князівських і боярських родів. Нові школи відкривалися у Києві, Новгороді, Володимирі-Волинському та інших містах.
Джерела дозволяють зробити висновок, що у Стародавній Русі школи були двох видів. У одних, при монастирях, готували церковнослужителів. У них викладали читання, письмо, спів,богослов'я. Школи вищого типу, для «дітей кращих людей», давали, крім того, знання з філософії, риторики, граматики. Найпоширенішим, очевидно, було індивідуальне навчання. Літописець пише: «Як бджолу бачимо, що по всіх садах і зіллях літає, з кожного з них збираючи корисне, так і юнаки, які вчаться філософії й хочуть увійти на висоту мудрості, всюди збирають що краще». Онука Ярослава Мудрого Анна Всеволодівна у 1086 році заснувала у Києві при Андріївському монастирі жіночу школу.
Багато представників привілейованих верств були знайомі не тільки з елементарною грамотою. Князі, бояри, дружинники, не кажучи вже про книжників, володіли іноземними і древніми мовами. Освіченістю, любов'ю до книг славився князь Ярослав Мудрий. Галицький Ярослав Осмомисл отримав своє прізвисько саме за те, що знав їх цілих вісім. Щонайменше п'ять мов знав Володимир Мономах. Обидва вони були знайомі з грецькою і латинською книжністю, самі написали блискучу публіцистику — «Повчання».
Талановитий письменник та філософ Климент Смолятич писав, що у ХІІ столітті в Україні-Русі було 300—400 вчених, які добре володіли грецькою мовою.(примітка видавця)
Поширення писемності супроводжувалося створенням бібліотек. Перші бібліотеки створювалися при церквах і монастирях. Найбільша (її заснував Ярослав Мудрий) знаходилася уСофійському соборі, і спочатку там нараховувалося біля 1000 примірників книг. Тут же було організовано переписування книг. Завдяки цій роботі книжковий фонд Русі складав щонайменше 130—140 тисяч томів. Переписана від руки, зроблена з пергаменту, багато оформлена книга коштувала дуже дорого — приблизно стільки ж, скільки невеликий маєток або міський будинок.
За Київської держави розпочався принципово важливий процес виділення науки в самостійну галузь духовної культури. Дуже важливими були зв'язки з Візантією — головною берегинею античної спадщини, майже втраченої в Західній Європі. Отримали популярність окремі фрагменти з творів Платона, Аристотеля та Іоанна Дамаскіна (візантійський релігійний письменник). Знання про природу давали підручники, перекладені з грецької мови: «Фізіолог» — популярна зоологія, основана на реалістичних і фантастичних описах тварин, і «Шестиднев» — тлумачення 6 днів створення світу, відомостей з Біблії в образних, казкових формах. Частіше за все вчені були одночасно релігійними діячами. Так, знаменитий письменник і філософ Ілларіон був митрополитом, відомий письменник, лікар Агапіт — ченцем Печерського монастиря тощо філософ, оратор Климентій Смолятич — митрополитом, письменник і проповідник Кирило Туровський — єпископом.
У накопиченні математичних знань провідну роль відігравали практичні потреби. Це обумовило вивчення чотирьох арифметичних дій, дробів, обчислення відсотока, площі круга. Причому у вимірюваннях використовувалися засоби, дані людині від природи: долоня, п'ядь (відстань між витягнутими великим і вказівним пальцями), лікоть, сажень (відстань між витягнутими руками).
Підсумком накопичення даних в різних галузях знань стало створення енциклопедій. Першою енциклопедією на Русі став «Ізборник» митрополита Ілларіона (1073 р.).
Треба виділити такі принципи, характерні риси вітчизняної освіти і науки доби, яка розглядається. Це відкритість до світу, активне запозичення і використання набутків інших народів, що виражалося у вживанні грецької та латинської мов, широкій перекладацькій діяльності освітніх центрів. Чітко простежується європейська орієнтація, прив'язка до християнських цінностей. У освіті поряд з домінуючими церковними існували сильні світські компоненти. При високому рівні історико-літописної, релігійно-філософської думки сфера природничих наук ще не розвинена.