- •1. Предмет и задания Истории Украины. Источники и литература для изучения
- •4. Кіммерійці
- •5. Скіфи
- •6.Сармати, таври
- •Сведения античных авторов и эпиграфики
- •7.Античні міста-держави північного причорномор'я
- •8. Археологічні пам’ятки і письмові джерела про давніх слов’ян. Розселення, господарство, суспільний лад, культура і релігійні вірування.
- •10. Розвиток феодальних відносин в Київської Русі. Розряди феодально-залежного населення і стани панівної верхівки в Київської Русі.
- •12. Система князівської влади в Київської Русі.
- •13. Військо і військова справа в Київської русі.
- •14. Запровадження християнства на Русі.
- •16. Суд і право в Київської Русі. Руська правда.
- •17. Міжнародне становище Давньоруської держави
- •18. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого
- •19. Художнє ремесло, архітектура і мистецтво Київської Русі
- •20.Освіта, наукові знання, літописання і література Київської Русі.
- •21.Проблема формування та розвитку української народності в період Київської Русі
- •22.Причини та наслідки феодальної роздробленості Русі. Соціально-економічний розвиток князівств в даний період.
- •23. Київське, Переяславське і Чернігово-Сівесрьске князівства в період феодальної роздробленості.
- •24.Утворення Галицько-Волинскього князівства і його розвиток в домонгольский період. Роман Мстиславич
- •25. Боротьба с татаро-монгольскою навалою
- •29. Останні галицько-волинські князі. Загарбання українських земель литвою та польщею
- •103 Стр.
- •31. Турецько-татарська навала в Україні в 15-16 ст.
- •32. Утворення великого князівства Литовського, його політичний і адміністративний устрій
- •XII-XIII века[править | править исходный текст]
- •Последствия
- •Предпосылки
- •Переговоры и договор Переговоры
- •Подписание соглашения
- •Последствия
- •41. Утворення запорозької січі та її військово-адміністративний устрій. Соціальні відносини
- •Хортицкая крепость — прототип Запорожской Сечи
- •300 Казаков
- •Ход событий
- •46.Селянсько-козацьке повстання в 1594-96рр.
- •Ход восстания
- •51-52. Селянсько-козацьке повстання в 1637-38рр.
- •53. Збройні виступи селян. Повстання під проводом Мухи
- •55. Поразка польського війська під Цицерою та її наслідки. Участь українського народу у Хотинській війні.
- •56. Умови і загальна характеристика розвитку культури в 14-першій половині 17 ст.
- •57. Розвиток літератури на Україні в 14-першій половині 17 ст. Полемічна література
- •58. Музика і театр в 14-першій половині 17 ст.
- •59. Духовне життя укр .Народу в 14-17 ст. Побут та звичаї укр.Нроду в 14-17 ст.
- •60. Архітектура, образотворче мистецтво, усна народна творчість в 14-першій половині 17 ст.
- •61. Міста України в 14 – першій половині 17 ст.
- •62. Групи селян в 15 – першій половині 17 ст. Заворушення селян і міського населення в 15-першій половині 17ст.
- •63.Книгописання. Початок книгодрукартсва в Україні.
- •65. Створення та діяльність Києво-Могилянскього колегіуму. Поширення наукових знань.
- •66. Чисельність і склад населення України в 15-першій половині 17ст. Сільська громада
- •67. Братства та їх діяльність
- •68. Боротьба українського народу проти турецько-татарської агресії в першій половині 17 ст.
- •69. Соціально-економічний розвиток українських земель в першій половині 17 ст.
- •70. Посилення польсько-шляхетського гніту напередодні визвольної війни українського народу.
- •71. Сагайдачний
- •72. Петро Могила
- •73. Острозький Костянтин
- •74. Основні етапи формування української народності. Виникнення і поширення назви «Україна»
- •75. Формування і розвиток української мови
- •Протоукраинский и древнеукраинский периоды (IX—XIV в.)
- •Среднеукраинские периоды (XV—XVIII в.)
- •Современный (конец XVIII в. И до настоящего времени)
69. Соціально-економічний розвиток українських земель в першій половині 17 ст.
При ограниченной королевской власти полными хозяевами страны были крупные землевладельцы - магнаты . Пользуясь привилегированным положением , они захватывали земельные угодья , но и города и городки мелкой шляхты. В первой половине 17 в. магнатов владения росли чрезвычайно быстро. Так , во второй четверти 17 в. только Яреме Вишневецкому принадлежало . 40 тыс. крестьянских дворов , города Лубны , Гииряиин , Хорол , Полтава , Золотоноша , Лохвица т.п. . Огромные магнатов латифундии основывались на фольварочно - барщинном системе хозяйствования. С распространением поместий землевладельцы были заинтересованы в труде крестьян в барском имении с « тяглом » и ограничении права их перехода , к другому землевладельцу . Количество непохожих крестьян из года в год увеличивалась , , поэтому на середину 17 в. свободных крестьян стало намного меньше.
Во второй четверти 17 в. барщина нередко превышала установленные законом нормы , ЕЕ определяли лично магнаты . В Русском , Волжском , Волынском воеводствах , северных и западных районах Подольского принудительная работа на землевладельца составляла 3 - 6 дней в неделю .
70. Посилення польсько-шляхетського гніту напередодні визвольної війни українського народу.
Последнее десятилетие перед освободительной войной 1648-1654 pp . было время особенно жестокого феодального гнета. Польские и полонизированные украинские магнаты и казачества , мещанства шляхтичи , захватив плодородные украинские земли и заняв все административные должности - воевод , старост , кастелянов и др. . Грабили природные богатства , невероятно эксплуатировали население , прежде всего крестьян. Барщина в "многих местностях Украины , в частности , в Восточной Галичине и на Волыни , достигла 5-6 дней в неделю . « Ежедневно работать должны как зимой , так и летом ». Даже в районах Среднего Поднепровья , южной пристепных полосе в середине XVII в . крестьяне должны были еженедельно отрабатывать три - или четырехдневную барщину . Кроме барщины , крестьяне платили феодалу также натуральные и денежные налоги , размеры которых непрерывно росли , - хлеб , мед , пчеловод десятину , поволовщину и др. . Господину шло имущество умерших крестьян и имущество крестьян. Еще тяжелее жилось крестьянам в имениях , которые платили аренду , арендатор за время аренды стремился получить как можно больше прибыли.
К крестьянству по своему социальному положению ближе стояли нереестровые казаки. Польское правительство пыталось подчинить себе запорожских казаков , изолировать их от « волости » , Поднепровья , не пропускать на Сечь беглецов . С этой целью в 1639 отстроили крепость Кодак.
Нелегким накануне освободительной войны 1648-1654 pp . было также положение богатого , реестрового казачества и казацкой старшины , которые тоже подвергались притеснениям от магнатов и шляхтичей . После подавления крестьянско -казацких восстаний 1637-1638 pp . на Украине польское правительство сеймовой « ординации » 1638 лишил реестровых самоуправления и ограничил реестр 6 тыс. чел . Старший комиссар и полковники , назначаемые польским правительством , всячески издевались над казаков , захватывали у них земли , отцов и матерей их превращали в крепостных , деньги , причитающиеся за службу , не платили. Мелкие украинские шляхтичи также подвергались притеснениям магнатов и были недовольны всевластием и произволом .
Городское население , особенно беднота , ремесленники , также терпели тяжелый феодальный гнет. Самоуправление , что его имели некоторые города , часто нарушалось. Мещанство страдало от конкуренции шляхты в торгово - промышленной деятельности, а шляхта имела право беспошлинного вывоза своей продукции.
Накануне 1648 в Украине сложилось такое положение , когда большинство украинского народа не хотела и не могла дальше терпеть угнетения феодалов , польско - шляхетской администрации. Интересы всех этих групп украинского населения совпадали в стремлении освободить Украину из-под власти шляхетской Польши , из-под власти иностранцев. Это было исторической необходимостью , коренным вопросом национального существования украинского народа. Вот почему все названные слои украинского народа в 1648 поднялись на борьбу за свое освобождение.