3. Соціальний статус та соціальна роль як головні соціологічні характеристики особистості.

Соціальний статус - це становище, що займає особистість в суспільстві відповідно до її віку, статі, походження, професії, сімейного становища та інших аспектів соціально-групової приналежності.

Розрізняють аскриптивний (природжений) статус (соціальне похо­дження, стать, етнічна приналежність) та досягнутий (освіта, кваліфікація, тощо). Лінтон вказував на "подвійне" значення статусу. Воно виявляється в тому, що кожна людина, володіючи певним статусом, мовби поєднує одночасно декілька статусів в залежності від своєї соціально-групової приналежності та місця тієї чи іншої групи в системі соціальної ієрархії.

Це становище характеризується певною сукупністю прав та обов'язків, що часом вступають у протиріччя та змушують індивіда віддавати перевагу одному статусу перед іншим. Для опису схожої ситуації соціологія вво­дить поняття маргінального (межуючого) статусу. Слід вирізняти також особистий статус. Особистий статус фіксує становище не лише в певній групі суспільства, але й вияв цього становища в залежності від особистих якостей індивіда.

Динамічною стороною, функцією статусу є соціальна роль. Вона ви­значає соціально очікувану поведінку людини залежно від її становища в супільстві. Отже, соціальна роль - це соціальна функція, модель по­ведінки, яка об'єктивно детермінована соціальною позицією особистості в системі суспільних та міжособових відносин. Як соціальна функція особи­стості, вона характеризує спосіб поведінки людей, зумовлений їх статусом в системі суспільних та міжособових стосунків, який відповідає нормам, що прийняті в тому чи іншому суспільстві. Та чи інша соціальна роль ви­значається не тільки функціональними вимогами її існування як спе­цифічного соціального явища, але й конкретно-історичним змістом суспільних відносин.

Розрізняють такі типи ролей:

- соціальні ( зумовлені місцем індивіда в системі об'єктивних соціальних відносин);

- міжособові (визначаються статусом індивіда в системі міжо­собових стосунків);

- активні (ті, що виконуються в даний момент);

- латентні (об'єктивно можливі, але в даній ситуації не виявляються);

- інституціоналізовані або офіційні, конвенційні (формуються на засадах офіційних вимог організації, до якої належить суб'єкт);

- стихійні (обумовлені стихійно виникаючими відносинами та характером діяльності).

Будь-якій особистості властива багаторольова структура.

Діапазон та кількість ролей визначається розмаїттям соціальних груп, видів діяльності та відносин, в які включена особистість з її потребами та інтересами. Саме багаторольова структура породжує один з внутрішніх конфліктів особистості - рольовий. Рольовий конфлікт - це така соціальна ситуація, коли від одного і того ж індивіда очікуються несумісні одна з одною рольові дії. Він пов'язаний з переживанням особистістю супереч­ливості рольових вимог з боку різних соціальних спільностей. В такому випадку особистість сама повинна вирішити, якій з ролей надати перевагу, виконання якої з них має в даний час для неї первісне значення.

Характеризуючи взаємодію статуса і ролі, слід зазначити, що кожен статус обслуговується сукупністю ролей. Ця сукупність ролей називається ролевим набором. Кожна особистість володіє лише їй притаманним ро­левим набором, тобто він завжди має індивідуальний характер. Соціальний статус і ролевий набір створюють механізм, завдяки якому людина інтегрується в суспільство, входить до тої чи іншої спільноти. Во­ни відображають ті суспільні відносини і зв'язки, в які включена осо­бистість.

Герасимчук