Чорноморський державний університет імені Петра Могили

С Х В А Л Е Н О З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

Вченою радою ЧДУ Ректор ЧДУ ім. Петра Могили

ім. Петра Могили

_______________Л.П. Клименко

Протокол № _______

“____”___________ 2012 р. “____”_______________ 2012 р.

Навчальна програма

з дисципліни: Історія стародавньої Греції та Риму _____________________________

назва

статус дисципліни: нормативна__________________________________

нормативна чи вибіркова

галузь знань: 0203 Гуманітарні науки

напрям підготовки:__6.0203302 «Історія»__________________________

шифр, назва

Перший проректор

_____________О.М. Трунов

Декан факультету політичних наук

_____________О.В. Шевчук

Завідувач кафедри історії

________________С.В. Пронь

Миколаїв 2012

Пояснювальна записка

Історія Стародавньої Греції та Риму вивчає виникнення, розквіт та занепад суспільних й державних структур, що утворилися в країнах античного та елліністичного світу. Треба враховувати, що за більш ніж двохтисячолітній період (від виникнення на межі ІП-ІІ тис. до н.е. перших державних утворень на о. Кріт до падіння Західної Римської імперії) географічні рамки як давньогрецької, так і давньоримської історії значно змінювалися протягом історичного розвитку. До того ж, не зважаючи на значні історіографічні здобутки та величезний обсяг джерельної бази цього історичного розділу, поряд з безсумнівно встановленим залишається й ще багато недослідженого і дискусійного.

Предметом вивчення дисципліни є об'єктивні закономірності виникнення, становлення, розвитку та занепаду цивілізацій Стародавньої Греції та Риму. Вивчення дисципліни спирається на методологічні принципи, які визначають науковий підхід до історико-аналітичного визначення первісного суспільства, стародавніх цивілізацій Сходу та Античності, застосування методів порівняльного аналізу історичного розвитку, що дає змогу визначати як загальні риси історичних процесів, так і їх особливості.

В основу концепції історії Стародавнього Світу покладені історико-природні передумови виникнення суспільства та перших цивілізацій, що передували християнській цивілізації.

Одночасно в процесі вивчення дисципліни зве­ртається увага як на загальні риси формування давніх суспільств, так і на особливості кожної країни. В числі таких рис слід відмітити відсутність рабовласницького ладу в країнах Стародавнього Сходу у тій класичній формі, яка існувала в Стародавній Греції й Римі, хоча ознаки патріархального рабства там мали місце.

Мета курсу: вивчення античної цивілізації як структурного компонента світових надбань

Завдання курсу:

методичні: сформувати погляд на розвиток стародавніх Греції та Риму не як на замкнені системи, а як на невід’ємні складові античної цивілізації з притаманними їм особливостями соціально-політичного, економічного та культурного розвитку;

пізнавальні: поглиблене вивчення розвитку полісної системи, античної форми власності, впровадження демократичних форм правління, феномену давньогрецької та римської культур;

практичні: надати вмінь аналізувати писемні, епіграфічні, нумізматичні джерела; оцінювати конкретно-історичну ситуацію та загальний процес.

Студенти повинні вміти:

• формувати власну позицію щодо історичних фактів та подій;

• розрізняти специфічні риси давніх цивілізацій;

• аналізувати історичні першоджерела;

• порівнювати історіографічні підходи різних історичних шкіл;

• розглядати соціально-політичні явища сучасності в перспективі та ретроспективі, в історичних рамках.

• виявляти сутність докорінних змін в історії народів на різних етапах їх розвитку, їх оригінальність, взаємозалежність в окремих регіонах.

• використовувати понятійний апарат історії при оцінці конкретних історичних ситуацій.

• аргументивно відстоювати свою позицію в дискусіях.

• прогнозувати розвиток історичного процесу.

• працювати з історичною картою

Студенти повинні знати:

1. В загальних рисах всесвітню історію від перших згадок щодо людини до сьогоднішнього стану людства.

2. Особливості історії не тільки на континентах, регіонах, але в окремих країнах, що складають єдиний світ.

3. Причини та уроки виникнення та розв’язання конфліктів між народами, піднесення та занепад окремих регіонів та країн світу.

Курс «Історія Стародавньої Греції та Риму» найтісніше пов’язаний з іншими науками: філософією, політологією, загальною теорією політики, соціологією, юридичними науками, історією політичної думки, міжнародними відносинами, статистикою, мовознавством, літературознавством, етнологією, етнографією, археологією і т.д. Історія розглядає процес розвитку суспільства з урахуванням своєрідності кожного етносу, країни між якими не завжди підтримувалися зв’язки, аналізує усю спільність явищ суспільного життя, всі його боки (економіку, політику, культуру, побут і т.д.) в їх зв’язках та взаємообумовленості.

Дисципліна «Історія Стародавньої Греції та Риму» виконує деякі соціально значимі функції: пізнавальну, практично-політичну, світоглядну, виховну.

Методологічними підставами змісту курсу є цивілізаційний, культурологічний, регіональний підходи. Принципами вивчення історичних фактів є принцип історизму, об’єктивності, соціального підходу, альтернативності.

Курс «Історія Стародавньої Греції та Риму» розроблений за модульно-рейтинговою системою та включає в себе лекції (28годин), групові заняття (28годин), самостійну роботу), систему контролю та обліку знань. Передбачає написання і захист одного реферату, тестування і підсумкової контрольної роботи за модулями, курсової роботи й складання екзамену.

Екзамен є підсумковою формою контролю знань студентів і проводиться в усній формі. Робота студентів оцінюється за підсумками виконання основних видів завдань. Якщо студент не відвідував курсу лекцій, не відвідував практичні заняття і не виконав тестово-контрольні заходи, а, отже, не набрав необхідної кількості балів, то він, за рішенням кафедри, не допускається до складання екзамену.

ТЕМАТИЧНИЙ ВИКЛАД ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Теми лекцій з курсу «Історія Стародавньої Греції та Риму»

МОДУЛЬ І .Історія стародавньої Греції

Вступ до курсу.

Тема 1. Предмет і значення історії Стародавньої Греції та Риму. Предмет і завдання курсу історії Стародавньої Греції та Риму. Значення давньогрецької й давньоримської історії та її місце серед інших дисциплін.

Тема 2. Періодизація, джерела та історіографія. Періодизація давньогрецької історії. Джерела з історії Криту та Ахейської Греції II тис. до н.е. Джерела з історії архаїчної та класичної Греції. Джерела з історії Греції елліністичного періоду. Вивчення давньогрецької історії за часів середньовіччя, в період Відродження та за доби просвітництва. Історіографія Стародавньої Греції наприкінці XVIII - на початку XX ст. Дослідження давньогрецької історії з 20-х рр. XX ст. до сьогодення. Періодизація давньоримської історії. Джерела з найдавнішого періоду історії Стародавнього Риму. Джерела за доби Римської республіки. Джерела періоду Римської імперії. Вивчення історії Стародавнього Риму в IV-XVIII ст. Розвиток історіографії давньоримської історії у XIX - на початку XX ст. Історіографічні дослідження історії Стародавнього Риму з 20-х рр. XX ст. до сьогодення.

Історія Стародавньої Греції