Тема 1. Цивільне право як галузь приватного права. Цивільне законодавство України.

Додатковий нормативний матеріал:

1. Кодекс законів про працю України: Затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р. з подальшими змінами та доповненнями // ВВР УРСР. - 1971. - дод. до № 50. - Ст. 375.

2. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. // ВВР України. – 2002. - № 3-4. – Ст. 27.

3. Про власність: Закон УРСР від 07.02.1991 р. // ВВР УРСР. - 1991. - № 20. - Ст. 249.

4. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р. // ВВР України. - 1991.- № 49. - Ст. 682.

5. Про плату за землю: Закон України від 03.07.1992 р. в ред. від 19.09.1996 р. // ВВР України. – 1996. - № 45. – Ст.238.

6. Про введення в дію Закону УРСР “Про власність”: Постанова Верховної Ради УРСР від 26.03.1991 р. // ВВР УРСР. – 1991. - № 20. – Ст. 250.

7. Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності: Указ Президента України від 10.06.1997 р. № 503 // Офіційний вісник України. – 1997. - № 24. – С. 11.

Завдання:

1. Жженов вирішив продати квартиру в будинку житлово-будівельного коо­перативу (ЖБК), в якій він мешкав, Миронову. Нотаріус, до якого вони зверну­лися, заявив Жженову, що той не вправі цього зробити у зв’язку з тим, що вона належить на праві власності не йому, а ЖБК, членом якого він є. Заперечуючи проти цього, Жженов заявив, що він повністю сплатив вартість квартири ще у 1988 р. і відповідно до ст.15 Закону України “Про власність” став її власником. Нотаріус погодився з тим, що особа, яка повністю сплатила вартість квартири, на­буває право власності на неї, але це стосується лише випадків, коли внески спла­чувалися після набрання чинності цим Законом, тому на випадок з Жженовим це правило не розповсюджується.

Поясніть на цьому прикладі дію актів цивільного законодавства у часі, у просторі і по колу осіб та вирішіть справу.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “Енергія” у 1998 р. уклало договір оренди земельної ділянки строком на 25 років. За умовами дого­вору воно як орендар повинно щомісяця сплачувати орендну плату в розмірі 250 грн. У вересні 2003 р. Управління земельних ресурсів та Управління комунальної власності Харківського міськвиконкому надіслали ТОВ “Енергія” листа, в якому запропонували з січня 2004 р. сплачувати орендну плату в розмірі 320 грн. Під­ставою для цього було прийняття у березні 2003 р. сесією міської ради рішення про підвищення плати за землю. Директор ТОВ “Енергія” звернувся до юриста за консультацією, наскільки правомірними є вимоги виконавчих органів.

Чи регулюються ці відносини Цивільним кодексом? Як діють в часі акти цивільного законодавства? Вирішіть справу.

3. Сидоренко пред’явив позов до готелю “Київ” про відшкодування вартості речей (пальто, костюму та електробритви), які були вкрадені під час його прожи­вання в готелі. Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що Си­доренко відповідно до розпорядження адміністрації готелю повинен був здати свої речі на зберігання в камеру схову, яка працює цілодобово. В іншому випадку адміністрація не несе відповідальності за зникнення речей. Крім цього він посла­вся на Правила проживання в готелях міста, які були затверджені головою адміні­страції міста, в яких було сказано, що готель не відповідає за втрату речей, які не були здані в камеру схову.

Адвокат Сидоренко звернув увагу суду на те, що розпорядження адмініст­рації готелю не є актом законодавства, крім цього воно суперечить ст. 975 ЦК, відповідно до якої готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає в ньому.

Поясніть правила співвідношення законів та підзаконних нормативних ак­тів. Визначте систему цивільного законодавства та вирішіть справу.

4. В фотоательє “Силует” звернулася Сімоненко з вимогою про вилучення з торговельної мережі художньої фотографії з її зображенням, відзначивши, що за­перечує проти розповсюдження фотографії, бо вважає її невдалою. Як пояснив Сімоненко її адвокат, відповідно до ст. 303 ЦК особисті папери, в тому числі фо­тографії фізичної особи є її приватною власністю. Ознайомлення з особистими паперами, їх використання, зокрема шляхом опублікування, допускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони належать. Тому для розповсюдження фото­графії необхідна її згода. Фотоательє відповіло, що воно має авторське право на художню фотографію з зображенням Сімоненко. Остання позувала ательє за плату, отже, дала свою згоду на розповсюдження фотографії. Відповідно до ст. 308 ЦК у цьому разі фотографія, як і будь-який інший художній твір, може бути розповсюджена без її згоди. Якщо Симоненко хоче вилучити фотографію з про­дажу, вона зобов’язана відшкодувати фотоательє пов'язані з цим збитки.

Поясніть правила співвідношення загальних та спеціальних норм та вирі­шить справу.

5. Бортківський збив автомобілем Тищенко, якому у зв’язку з цим було за­подіяно шкоду. Пізніше Тищенко звернувся до суду з вимогою про її відшкоду­вання. Бортківський зробив заяву про те, що його було визнано невинним у кри­мінальному судочинстві і звільнено від кримінальної відповідальності, а також, що він не може бути притягнений до цивільно-правової відповідальності, оскільки ч.2 ст. 1166 ЦК передбачає вину як обов’язкову умову відповідальності. На це ад­вокат Тищенка зауважив, що в даній ситуації треба застосовувати ст. 1187 ЦК, відповідно до якої Бортківський повинен відшкодувати шкоду, яку він заподіяв Тищенко.

Поясніть позицію адвоката потерпілого. Як співвідносяться загальні і спе­ціальні норми цивільного законодавства?

6. Акціонерне товариство (далі – АТ) “СМК” уклало договір на придбання листа оцинкованого на загальну суму 580 000 грн. Наглядова рада АТ, перевіри­вши діяльність правління, визначила збитковість цього договору, оскільки в цей період можна було придбати лист оцинкований за значно меншу ціну. Наглядова рада вважає, що голова правління АТ, укладаючи цей договір, мав особисту заці­кавленість. Загальними зборами АТ “СМК” було розглянуто питання про притяг­нення голови правління до майнової відповідальності і стягнення з нього збитків, спричинених АТ цим договором. Останній не погодився з таким рішенням, моти­вуючи це тим, що він працює в АТ на підставі трудового договору і тому його відповідальність повинна врегульовуватись нормами не цивільного, а трудового законодавства. Згідно статей 130 та 132 Кодексу законів України про працю (далі – КЗпПУ) він не несе повної матеріальної відповідальності, а відповідає лише в межах свого місячного заробітку, оскільки його дії не підпадають під положення статей 134 та 135-1 КЗпПУ. Крім того він зазначив, що взагалі не погоджується з оцінкою своїх дій загальними зборами АТ, оскільки діяв у межах наданих йому повноважень і припускався обґрунтованого ризику.

Як слід вирішити спір? Нормами якого законодавства – трудового чи циві­льного слід керуватись при вирішенні спору?