2

1.Причини виникнення та суть рабовласницької держави і права. 3

2.Особливості країн стародавнього сходу. 3

3. Особливості античних держав. 3

4. Суспільний лад Стародавнього Єгипту 3

5. Державний лад Стародавнього Єгипту 5

6. Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона 5

7. Сусп. лад і правове становище населення Стародавнього Вавилона 5

8. Державний лад Вавилона 6

9. Загальна характеристика Законів Хаммурапі: історія віднайдення пам'ятки, структура, принципи 6

10. Характеристика «Гомерівської» Греції 6

11. Реформи Тезея в Афінах та їх вплив на формування державності 7

12. Реформи Солона 7

13. Реформи Клісфена 8

14. Реформи Ефіальта і Перікла 8

15. Суспільний устрій Афінської держави 10

16.Криза рабовласницької демократії в Афінах і падіння держави. 10

17. Джерела й основні риси афінського права 10

18. Суспільний устрій Спарти 12

19. Державний устрій Спарти 12

20. Організація римського Суспільства до утворення держави 13

21. Реформи Сервія Туллія 13

22. Суспільний устрій Римської Республіки 13

23. Державний устрій римської республіки 14

24. Повстання рабів, диктатури та тріумвірати підчас кризи республіки в Римі 14

25. Причини переходу Риму від республіки до монархії 15

26. Реформи братів Гракхів у Римі 15

28. Реформи Діоклетіана в Римі 15

27. Характеристика періоду принципату і домінату у Римі 17

29. Джерела римського права 17

30. Особливості виникнення та розвитку держави франків. 18

31. Суспільний державний устрій франків 18

32. Салічна правда: історія створення, джерела, структура, форма викладу правових норм 18

33. Утворення та розвиток візантійської держави 19

34. Сусп. І держ. Лад Візантії у 5-7 ст. 19

35. Сусп. І держ. Лад івзантії у 8-15 ст. 19

36. Джерела та основні риси візантійського права (34-те питання+) 20

37. Суспільний устрій Франції в період феодальної роздробленості 20

38. Державний устрій Франції в період феодальної роздробленості 20

39. Реформи Людовіка IX у Франції. 22

40. Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV ст) 22

41. Абсолютна монархія у Франції. Діяльність Ришельє 22

42. Джерела та риси права середньовічної Франції 23

43. Утворення й особливості розвитку феодальної держви в Німеччині 23

44. Станово-представницька монархія в Німеччині 24

45. Абсолютизм у Німеччині 25

46. Характеристика Феодального права Німеччини 25

47. Утворення та розвиток сербської феодальної держави 25

48. Суспільний лад феодальної Сербії 26

49. Державний лад феодальної Сербії 27

50. Характеристика законника царя Стефана Душана у Сербії 27

51. Характеристика англо-саксонських держав у 5-9 ст. 27

52. Норманське завоюваня та його вплив на розвиток Англії. 28

53. Характеристика Великої хартії вольностей 1215 р. в Англії 28

54. Обгородження селянських земель. «Криваве законодавство» 29

55. Виникнення структура та компетенція англійського парламенту. 29

56. Характеристика англійського абсолютизму 29

56. Судова система феодальної Англії. 30

58. Виникнення й розвиток феодальної держави та права Польщі 30

59. Особливості станово-представницької монархії Польщі. 32

60. Джерела та характеристика польського феодального права. 32

62. Характеристика петиції про право 1628р .в Англії. 32

61. Причини, етапи та особливості англійської буржуазної революції. 32

63. Характеристика Трьохрічного акту 1641р .в Англії. 33

64. Характеристика Навігаційного акту 1651р .в Англії. 34

65. Характеристика Знаряддя правління 1653р .в Англії. 34

66. Характеристика Габеас корпус акту 1679р .в Англії. 35

67. Біль про права 1689 р. 35

68. Акт про престолонаступництво 1701 р. 35

69. Зміст парламентської реформи 1832р. в Англії. 35

70. Характеристика Чартиського руху в Англії 36

71. Зміст парламентської реформи 1867р. в Англії 36

72. Утворення та характеристика політичних партій в Англії 37

73. Зміст реформи англійського парламенту в 1911р. 38

74. Причини та етапи Великої французької буржуазної революції 38

75. Декларація прав людини та громадянина 1789 р. 38

76. Конституція Франції 1791 р. 39

77. Встановленя Диктатури якобінців (1793-94рр.) її характеристика 40

78. Термідоріанська реакція та Директорія у Франції (1794-1799 рр.) 40

79. Встановлення Другої республіки у Франції. Конституція 1848р. 40

80. Друга імперія у Франції (1852-1870) 41

81. Становище англійських колоній у пн. Ам. до війни за незалежність. 42

82. Прийняття і характеристика Декларації незалежності США 42

83. Причини прийняття та хар-тика Статей конфедерації 1781 р. 42

84. Конституція США 1787 р. 42

85. Характеристика законодавчої влади США за Конституцією 1787 р. 43

86. Характеристика виконавчої влади США за Конституцією 1787 р. 43

87. Характеристика судової влади США за Конституцією 1787 р. 44

88. Характеристика Біля про права 1791 р. 45

89. Причини та значення Громадянської війни в США 45

90. Економічні і політичні наслідки Громадянської війни в США 45

91. Реконструкція півдня та прийняття «Чорних кодексів» 46

92. Виникнення і оформлення двопартійної системи у США 47

93. Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875р. 47

94. Франція у другій світовій війні. Утворення держави Віші 48

95. Характеристика конституції Франції 1946р. 48

96. Характеристика конституції Франції 1958р. 49

97. Утворення німецького союзу у 1815р. 49

98. Утворення митного союзу у 1834р. в. Німеччині та його вплив на об’єднання держави. 49

99. Причини та наслідки буржуазної революції у 1848-49рр. в. Німеччині 49

100. Утворення Північнонімецького союзу та другої німецької імперії 50

101. Об’єднання італії у другій половині 19 ст. 50

101. Революційний рух в Італії у 1919-20рр.та встановлення фашистської диктатури 51

101. Крах фашистського режиму і утворення республіки в Італії 51

101. Характеристика конституції Італії 1947р. 51

106. Характеристика ек. і політичного розвитку США в кін 19 поч 20 ст. 51

105. Виникнення Ку-клукс-клану і Суду Лінча у США. 53

107. Характеристика нового курсу президента Ф.Рузвельта в США 53

108. Основні тенденції розвитку США в період після другої СВ. 53

109. Законодавство США у період холодної війни. 54

110. Демократична революція в Німеччині 1918-1919рр. 55

111.Державний устій Німеччини за Веймарською конституцією 1919р. 55

112. Прихід до влади фашистів та характеристика фашистської диктатури в Німеччині 56

113. Утворення ФРН 56

114. Прийняття та характеристика Бонської конституції 1949р. 57

115.Державний устрій ФРН за конституцією 1949р. 57

1. Причини виникнення та суть рабовласницької держави і права.

За родового ладу земля, вода, мисливські та рибні угіддя перебува­ли у користуванні усіх членів общини. Перехід до металевих знарядь праці дозволив різко підвищити її продуктивність і тим самим заклав підґрунтя для виникнення класового суспільства. З появою надлиш­кового продукту з'являється майнова нерівність, а з розвитком поділу праці ремесло відокремлюється від землеробства і скотарства, налаго­джується торгівля й обмін. Той клас, який володіє багатствами і при­мушує працювати на себе інших людей (рабів, селян, ремісників), на­магається тримати їх у покорі. Для цього створюється абсолютно нова інституція, якої родовий лад ніколи не знав і яку ми називаємо дер­жавою. Різні органи влади, суди, поліція, в'язниці, армія - це складові ланки державного апарату; характерною рисою держави є право, тобто система законів та юридичних норм. Починається нова ера в історії людства.

2. Особливості країн стародавнього сходу.

Тривалий час вважалося, що розвиток людського суспільства від­бувався за схемою: первіснообщинний лад - рабовласницький - феодальний - капіталістичний з перспективою со­ціалізму і комунізму. Держави Стародавнього Сходу в цю схему не вписувались. Рабство тут було обмежиним. На Сході рабство мало патріар­хальний характер, раби були слугами у храмах і маєтках знаті і майже ніколи - основною продуктивною силою. При бажанні можна знайти ознаки родового ладу - общинне землеволодіння і самоуправління, феодалізму - користування землею відроблялося службою у війську правителя чи оброком і відробітком селянською працею.

Що ж є характерним для азіатського способу виробництва? Основою життєдіяльності і виробництва виступає сусідська община. Її органи самоуправління регулюють правові відносини в колективі. Земля є власністю держави, однак община має право опосередкованої власності. Саме її органи розподіляють земельні ділянки між общин­никами. Користування цими наділами можливе за умови виконання суспільних обов'язків і повинностей, сплати податків тощо.

Джерелами рабства виступають полон, кабала (з обмеженнями), діто­народження в сім'ях рабів. Становище їх в цілому краще, ніж у Греції чи Римі, а кількість - відносно незначна. Найпоширенішу форму східної держави становила деспотія. Еко­номічною основою влади деспота була державна власність на землю, податки, військову здобич. Влада спиралася на професійне, нерідко наймане, військо та централізовано скероване чиновництво. Сама ж царська влада, що дуже характерно для Сходу, обожнювалася.

3. Особливості античних держав.

Основою суспільного життя в античних державах був поліс, місто-держава, що об'єднувала місто і навколишні землі зі селами. Поліс був самостійною політичною, господарською, культурною одиницею, об'єднанням вільних громадян. З VI ст. до н.е. у більшості полісів встановилась демократична форма правління, що охороняла права кожного громадянина, робила його активним і свідомим учасником політичного життя. Майже всі громадяни полісів були грамотними. Сутність полісного життя становила єдність незалежних людей в ім'я спільного існування, безпеки та свободи. Ці обставини сприяли вихованню в еллінів і римлян патріотизму, розвиненого почуття власної гідності, волелюбності, мужності, допитливості, схильності до раціонального осмислення світу. Погляд на людину як на унікальне явище природи, повага до особистості вільного громадянина поліса зумовили таку характерну рису античної культури, як антропоморфізм - перенесення властивих людині рис на природу і навіть на богів.

Становище вільних людей в античних держвах принципово відрізнялося від інших давніх суспільств. Виникаєдемократія,громадяникористуютьсяполітичними правами, беруть участь вуправліннідержавою. Хоч не можна забувати і про те, щоантичне суспільствобулорабовласницьким.Рабивідігравали істотну роль векономіцідавньогрецьких держав, робили свій внесок в їх розквіт, на певному етапі римської історії навіть стали основноюпродуктивною силоюна одного вільного громадянина припада­ло 8-10 рабів і негромадян і основна праця та левова частка виробни­цтва були результатом їх діяльності.