- •Міністерство освіти, науки, молоді та спорту україни двнз «криворізький національний університет»
- •Методичні вказівки
- •Кривий Ріг – 2012р.
- •Зміст та структура самостійної роботи
- •Заочної форми навчання
- •Прискореної форми навчання
- •Тематичний зміст дисципліни
- •Змістовий модуль №1.
- •Ефективність як економічна категорія.
- •Оцінка економічної ефективності застосованих ресурсів
- •Змістовий модуль №2. Методика оцінки ефективності капітальних вкладень (статичний та динамічний методи)
- •Змістовий модуль №3. Управління фінансово-виробничою діяльністю і капіталом підприємства
- •Змістовий модуль №4. Інвестиційна діяльність і прогнозування діяльності суб’єкта господарювання
- •Теми лекційного матеріалу для проведення поточного контролю за модулями:
- •Основні принципи управління за Тейлором:
- •Основні положення системи управління за Тейлером:
- •Принципи управління за Емерсоном:
- •Принципи управління за Файолем:
- •Тема 2. Господарське рішення і ефективність виробництва
- •Управління виробництвом і його основні функції.
- •Методи управління
- •Класифікація господарських рішень
- •Класифікація господарських рішень:
- •Тема 3. Ефективність як економічна категорія
- •Тема 4. Загальна методика оцінки економічної ефективності діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу
- •1 Етап: Вибір системи показників ефективності.
- •2 Етап: Вибір критеріїв для оцінки ефективності.
- •3 Етап: Приведення варіантів оцінки ефективності до порівняльного виду.
- •4 Етап: Розрахунок системи показників ефекту, витрат та ефективності.
- •5 Етап: Оцінка ступеню ефективності за вибраними критеріями.
- •Тема 5. Урахування фактору часу при оцінці економічної ефективності
- •Вплив фактору часу на розмір економічного ефекту
- •Методика вибору найбільш ефективного варіанту прийняття управлінського рішення з урахуванням фактору часу:
- •Тема 6. Оцінка економічної ефективності застосованих ресурсів і поточних витрат
- •Змістовий модуль №2. Методика оцінки ефективності капітальних вкладень (статичний та динамічний методи)
- •Тема 7. Управління економічною ефективністю застосованих ресурсів і поточних витрат
- •І етап: Аналіз ефективності ресурсів і витрат.
- •Іі етап. Оцінка основних факторів формування показників ресурсів і витрат, та визначення їх впливу на економічну ефективність.
- •Ііі етап. Оцінка чутливості показників ефективності.
- •Тема 8. Оцінка економічної ефективності одноразових витрат (капітальних вкладень) (статичний метод)
- •Тема 9. Визначення порівняльної економічної ефективності одноразових витрат (динамічний метод)
- •Тема 10. Визначення економічного ефекту від застосування найбільш ефективного варіанту. Визначення нормативів економічної ефективності
- •Тема 11. Напрями підвищення ефективності діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу
- •Змістовий модуль №3 Управління фінансово-виробничою діяльністю і капіталом суб’єкта господарювання
- •Тема 12. Управління грошовими потоками
- •Тема 13. Управління прибутком
- •Тема 14. Управління активами
- •Принципи формування активів підприємства
- •Аналіз складу оборотних активів.
- •Управління рухом коштів
- •Управління дебіторською заборгованістю
- •Управління виробничими запасами
- •Стратегія фінансування поточних активів
- •Склад необоротних активів, їх класифікація
- •Етапи управління необоротними активами
- •Оновлення та фінансування необоротних активів
- •Тема 15-16. Управління власним та позиковим капіталом
- •Вартість капіталу
- •Середньозважена вартість капіталу і шляху її зменшення
- •Управління структурою капіталу
- •Інвестиційна діяльність підприємства з урахуванням ризиків і планування її на перспективу
- •Тема 17. Управління інвестиціями
- •Управління реальними інвестиціями
- •Прості методи швидкої попередньої оцінки інвестиційних проектів.
- •Простий метод окупності капітальних вкладень
- •Методи оцінки інвестицій з урахуванням часу
- •Метод внутрішньої норми прибутку (іrr).
- •Графічний метод
- •Метод еквівалентної річної вартості (приведених витрат)
- •Управління фінансовими інвестиціями
- •Тема 18. Управління фінансовими ризиками
- •Кількісний вимір ризику
- •Тема 19. Внутрішньофірмове фінансове прогнозування та планування
- •Методи фінансового прогнозування
- •Тема 20. Антикризове фінансове управління підприємством
- •Управління фінансовою санацією підприємства
- •Досудова санація
- •План санації в ході провадження справи про банкрутство
- •Реструктуризація підприємства в системі антикризового фінансового управління
- •Глосарій
- •Додатки
- •Рух грошових коштів (непрямий метод)
Досудова санація
Закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розрізняє поняття «санація» і «досудова санація». Під санацією розуміють заходи щодо оздоровлення підприємства в рамках провадження справи про банкрутство. Досудова санація - система заходів із відновлення платоспроможності боржника, що здійснюються власниками боржника чи менеджментом підприємства, яке перебуває в кризі, з метою запобігання його банкрутству та ліквідації шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів у межах чинного законодавства до початку порушення провадження справи про банкрутство.
План санації в ході провадження справи про банкрутство
Головна ідея санації в ході провадження справи про банкрутство полягає у створенні умов для задоволення претензій кредиторів не лише за рахунок проведення ліквідаційних процедур, а і в результаті відновлення успішної фінансово-господарської діяльності боржника чи коштів його правонаступника.
Ухвала про проведення санації боржника приймається арбітражним судом за клопотанням комітету кредиторів. До основних передумов прийняття рішення про проведення санації боржника після порушення справи про банкрутство належать такі:
1. Санаційна спроможність боржника, тобто наявність реального плану санації.
2. Наявність реальних можливостей виконання плану, відновлення платоспроможності підприємства-боржника та його успішної виробничо-господарської діяльності.
3. Наявність санатора, який має достатньо фінансових ресурсів для фінансового оздоровлення боржника.
Ініціатива про санацію може виходити від потенційного санатора, розпорядника майна, а також від самого підприємства-боржника. У першому випадку кредитори можуть вийти з клопотанням про проведення санації, якщо після опублікування в засобах масової інформації (офіційному друкованому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України) оголошення про порушення справи про банкрутство підприємства надійшли пропозиції від осіб, які бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника та виконати його зобов'язання перед бюджетом і цільовими фондами. Натомість зазначені особи мають право пропонувати свої умови санації чи реструктуризації боржника.
З пропозицією про санацію може вийти також розпорядник майна підприємства, який призначається ухвалою арбітражного суду про порушення справи про банкрутство з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів. З відповідною пропозицією розпорядник майна виходить, якщо в ході виконання своїх функцій він дійшов висновку про наявність у боржника реальних можливостей виходу з фінансової кризи.
У разі, якщо ініціатором санації є боржник, то справа про банкрутство, як правило, також ініціюється боржником. Це робиться в тому випадку, коли підприємство є санаційне спроможним, однак у нього бракує часу для реалізації плану санації. Заява про банкрутство подається з надією отримати відстрочки кредиторів зі сплати заборгованості в ході провадження справи про банкрутство, наприклад у результаті укладання мирової угоди. Разом із заявою про банкрутство в даному разі боржник подає до арбітражного суду план санації і проект мирової угоди.
Одночасно з винесенням ухвали про санацію арбітражний суд своєю ухвалою призначає керуючого санацією, припиняючи повноваження керівника боржника. Керуючий санацією протягом трьох місяців з дня винесення ухвали зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення узгоджений план санації (реорганізації). Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до арбітражного суду не буде подано план санації боржника, арбітражний суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. План санації вважається схваленим, якщо за нього на засіданні комітету кредиторів було віддано більше половини голосів кредиторів — членів комітету кредиторів.
Арбітражний суд спеціальною постановою затверджує умови санації підприємства-боржника, які можуть мати вигляд:
а) плану реорганізації (як правило, без збереження юридичної особи боржника);
б) плану фінансової санації (зі збереженням юридичної особи боржника).
Як правило, план реорганізації розробляється в тому випадку, якщо фінансування санації здійснюється зовнішнім санатором.
Зазначимо, що процедура санації у справах про банкрутство ще не набула в Україні належного поширення й застосовується рідко.