- •Міністерство освіти, науки, молоді та спорту україни двнз «криворізький національний університет»
- •Методичні вказівки
- •Кривий Ріг – 2012р.
- •Зміст та структура самостійної роботи
- •Заочної форми навчання
- •Прискореної форми навчання
- •Тематичний зміст дисципліни
- •Змістовий модуль №1.
- •Ефективність як економічна категорія.
- •Оцінка економічної ефективності застосованих ресурсів
- •Змістовий модуль №2. Методика оцінки ефективності капітальних вкладень (статичний та динамічний методи)
- •Змістовий модуль №3. Управління фінансово-виробничою діяльністю і капіталом підприємства
- •Змістовий модуль №4. Інвестиційна діяльність і прогнозування діяльності суб’єкта господарювання
- •Теми лекційного матеріалу для проведення поточного контролю за модулями:
- •Основні принципи управління за Тейлором:
- •Основні положення системи управління за Тейлером:
- •Принципи управління за Емерсоном:
- •Принципи управління за Файолем:
- •Тема 2. Господарське рішення і ефективність виробництва
- •Управління виробництвом і його основні функції.
- •Методи управління
- •Класифікація господарських рішень
- •Класифікація господарських рішень:
- •Тема 3. Ефективність як економічна категорія
- •Тема 4. Загальна методика оцінки економічної ефективності діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу
- •1 Етап: Вибір системи показників ефективності.
- •2 Етап: Вибір критеріїв для оцінки ефективності.
- •3 Етап: Приведення варіантів оцінки ефективності до порівняльного виду.
- •4 Етап: Розрахунок системи показників ефекту, витрат та ефективності.
- •5 Етап: Оцінка ступеню ефективності за вибраними критеріями.
- •Тема 5. Урахування фактору часу при оцінці економічної ефективності
- •Вплив фактору часу на розмір економічного ефекту
- •Методика вибору найбільш ефективного варіанту прийняття управлінського рішення з урахуванням фактору часу:
- •Тема 6. Оцінка економічної ефективності застосованих ресурсів і поточних витрат
- •Змістовий модуль №2. Методика оцінки ефективності капітальних вкладень (статичний та динамічний методи)
- •Тема 7. Управління економічною ефективністю застосованих ресурсів і поточних витрат
- •І етап: Аналіз ефективності ресурсів і витрат.
- •Іі етап. Оцінка основних факторів формування показників ресурсів і витрат, та визначення їх впливу на економічну ефективність.
- •Ііі етап. Оцінка чутливості показників ефективності.
- •Тема 8. Оцінка економічної ефективності одноразових витрат (капітальних вкладень) (статичний метод)
- •Тема 9. Визначення порівняльної економічної ефективності одноразових витрат (динамічний метод)
- •Тема 10. Визначення економічного ефекту від застосування найбільш ефективного варіанту. Визначення нормативів економічної ефективності
- •Тема 11. Напрями підвищення ефективності діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу
- •Змістовий модуль №3 Управління фінансово-виробничою діяльністю і капіталом суб’єкта господарювання
- •Тема 12. Управління грошовими потоками
- •Тема 13. Управління прибутком
- •Тема 14. Управління активами
- •Принципи формування активів підприємства
- •Аналіз складу оборотних активів.
- •Управління рухом коштів
- •Управління дебіторською заборгованістю
- •Управління виробничими запасами
- •Стратегія фінансування поточних активів
- •Склад необоротних активів, їх класифікація
- •Етапи управління необоротними активами
- •Оновлення та фінансування необоротних активів
- •Тема 15-16. Управління власним та позиковим капіталом
- •Вартість капіталу
- •Середньозважена вартість капіталу і шляху її зменшення
- •Управління структурою капіталу
- •Інвестиційна діяльність підприємства з урахуванням ризиків і планування її на перспективу
- •Тема 17. Управління інвестиціями
- •Управління реальними інвестиціями
- •Прості методи швидкої попередньої оцінки інвестиційних проектів.
- •Простий метод окупності капітальних вкладень
- •Методи оцінки інвестицій з урахуванням часу
- •Метод внутрішньої норми прибутку (іrr).
- •Графічний метод
- •Метод еквівалентної річної вартості (приведених витрат)
- •Управління фінансовими інвестиціями
- •Тема 18. Управління фінансовими ризиками
- •Кількісний вимір ризику
- •Тема 19. Внутрішньофірмове фінансове прогнозування та планування
- •Методи фінансового прогнозування
- •Тема 20. Антикризове фінансове управління підприємством
- •Управління фінансовою санацією підприємства
- •Досудова санація
- •План санації в ході провадження справи про банкрутство
- •Реструктуризація підприємства в системі антикризового фінансового управління
- •Глосарій
- •Додатки
- •Рух грошових коштів (непрямий метод)
Метод еквівалентної річної вартості (приведених витрат)
За цим методом капітальні вкладення перераховують в еквівалентну річну вартість за допомогою спеціальної дисконтної ставки, а потім додають до річних експлуатаційних витрат. У такий спосіб одержують суму щорічних приведених витрат.
Еквівалентна річна вартість – це сума капітальних вкладень, яка щорічно повинна відшкодовуватися протягом життя проекту. При порівнянні альтернативних пропозицій вибирають проект з найбільш низькою річною сумою приведених витрат. Для зменшення ризику, пов'язаного з фінансуванням капітальних вкладень, використовують різні прийоми перевірки інвестиційних проектів на чутливість до виникнення несприятливих ситуацій. Проект, який більше від інших реагує на зміну умов, вважається найбільш ризикованим. Наприклад, використовують такий прийом, як підвищення дисконтної ставки при розрахунку NPV. Проект, у якого при цьому більш різко знижується NPV, є більш ризикованим.
Приклад. Є два інвестиційних проекти - А і Б. За проектом А грошові потоки складають: у перший рік - 1000 грош. од., другий - 1500 грош. од. За проектом Б: у перший рік - 1800 грош. од., у другий - 700 грош. од. Початкові інвестиції однакові і складають 1600 грош. од. Первісна дисконтна ставка - 10%. Потім ставка зростає до 12%. Який проект більш ризикований?
Розв’язання
При ставці 10 %
NPVА = 548 грош. од.; NPVБ = 614,9 грн.
При ставці 12 %
NPVА = 488,5 грош. од.; NPVБ = 565,3 грн.
Розрахуємо відхилення в абсолютних і відносних величинах.
Для проекту А
абсолютне відхилення 548 - 488,5 = 59,5 грн.,
відносне відхилення 59,5/ 548 х100% = 10,9%.
Для проекту Б
абсолютне відхилення 614,9 - 565,3 = 49,6 грн.,
відносне відхилення 49,6/ 614,4 х100% = 8%
Проект А більш ризикований, тому що його NPV більш чутлива до зміни дисконтної ставки.
Можна застосувати і такий підхід, як поділ прогнозованих майбутніх грошових потоків за проектом на безпечну (надійну) і ризикову частини. Частку безпечних надходжень визначають експертно. Ризикову частину грошових потоків відкидають, а безпечну дисконтують за безпечною дисконтною ставкою (теоретично приймають на рівні прибутковості коштовних державних паперів, тобто малодоходних, але безпечних вкладень капіталу). Далі визначають NPV тільки з урахуванням безпечної частини дисконтованого грошового потоку. Якщо навіть при зменшенні грошового потоку до безпечної частини отримаємо позитивне значення NPV, інвестиційний проект вважається надійним.
Приклад. Фахівці фірми підрахували, що протягом п'яти років щорічно будуть надходити наступні грошові потоки: у перший рік - 7000 грн., у другий - 6000 грн., у третій - 5000 грн., у четвертий - 4000 грн., у п'ятий - 3000 грн.
Частка безпечних надходжень за експертними оцінками складає: у перший рік - 95 , у другий - 80 , у третій - 70 , у четвертий - 60 , у п'ятий - 40. Первісні інвестиції - 11000 грн. Безпечна дисконтна ставка - 10%. Визначити доцільність цього проекту.
Розв’язання
Визначаємо NРV з огляду тільки на безпечні потоки:
NPV=
Отже, цей проект досить безпечний.
Існують також інші прийоми перевірки проектів на чутливість.
Формалізовані методи оцінки доцільності капітальних вкладень досить умовні, що обов'язково треба враховувати при оцінці результатів, отриманих при їхньому використанні в інвестиційному аналізі. Так, у них закладена умова, що менеджери можуть детально прогнозувати майбутні грошові потоки. Насправді це дуже важке завдання, тому що на майбутні грошові потоки впливає безліч факторів (обсяг і ціни реалізації продукції, ріст заробітної плати, цін на сировину, матеріали, накладні витрати, відсотки по кредитах, зміни податкової політики і т.ін.). Чим віддаленіше період, тим важче зробити правильний прогноз. А переоцінка чи недооцінка майбутніх грошових потоків може призвести до того, що буде схвалений проект, якому треба відхилити, і навпаки.
У розрахунок NPV, як правило, закладають однакову дисконтну ставку на весь період реалізації проекту. В бізнесі вона, як і відсотки по кредитах, змінюється з року в рік, але спрогнозувати на перспективу зміни з достатнім ступенем імовірності практично неможливо.
Використання формалізованих методів істотно допомагає приймати рішення по інвестиціях, може служити їх основою, але ухвалення остаточного рішення в кожному конкретному випадку доповнюється неформалізованими підходами й у значній мірі результат залежить від досвіду, кваліфікації і навіть інтуїції менеджерів.
Фінансові менеджери повинні вміти вибирати найбільш вигідні інвестиційні проекти та пропонувати оптимальну стратегію фінансування капіталовкладень.
Стратегія фінансування капіталовкладень – це програма, в якій представлені суми залучення засобів за рахунок власного чи позикового джерел, терміни їхнього залучення та тривалість періоду, на який залучаються засоби.
Проект можна фінансувати протягом кількох періодів, які відрізняються різним сполученням власних і позикових джерел, що також відображається у програмі.
Процес розробки стратегії фінансування припускає розрахунки вартості капіталу, що залучається з різних джерел; оцінку змін структури капіталу; облік збільшення фінансового ризику при значному залученні позикових засобів; оцінку впливу різних варіантів залучення капіталу на платоспроможність і фінансову стійкість підприємства; узгодження стратегії фінансування капіталовкладень з дивідендною політикою, оцінку можливостей і обсягів емісії акцій і облігацій та зміни в цьому зв'язку положення підприємства на фінансовому ринку.
На вибір стратегії фінансування істотно впливають не тільки внутрішні фактори - темпи зростання прибутку, бажання чи небажання засновників збільшити частку прибутку, що направляється на накопичення, замість збільшення дивідендних виплат, але і зовнішні - доступність для підприємства банківських кредитів, рівень процентних ставок за користування кредитом, можливість залучення капіталу через ринок цінних паперів, стабільність податкового законодавства, рівень інфляції, а також інші фактори, які можна об'єднати в одне загальне поняття - інвестиційний клімат.
Для реалізації на практиці обраної стратегії фінансування менеджери повинні виконати визначені технічні процедури залучення джерел капіталовкладень:
укласти кредитні договори з банками;
організувати, зареєструвати і здійснити первинне розміщення (андерайтинг) випусків акцій, облігацій;
укласти договору з інвестиційним банком, інвестиційним фондом і іншими фінансовими посередниками.
Після початку фінансування капіталовкладень фінансові менеджери повинні забезпечити моніторинг інвестиційного проекту, щоб вчасно виявити відхилення від бізнес-плану і вжити заходів до їхнього усунення.
Здійснення капіталовкладень пов'язане з певними інвестиційними ризиками, тому можуть виникати ситуації, коли фінансові менеджери повинні обґрунтувати найкращий варіант виходу з проекту ще до завершення чи капіталовкладень уже після введення об'єктів капіталовкладень в експлуатацію (наприклад, продаж невстановленого устаткування й об'єктів незавершеного будівництва, тимчасова консервація, здача в оренду і т.ін.). Вибирають варіант, що може звести до мінімуму фінансові втрати в результаті відмови від проекту. У процес управління капіталовкладеннями входить також процедура постаудиту. Вона включає порівняння фактичних результатів із запланованими і з'ясування причин виникнення відхилень. Наприклад, керівництво багатьох закордонних фірм вимагає від експлуатаційних відділів щомісячних звітів протягом шести місяців функціонування нового проекту, а потім – щоквартальних звітів доти, поки не будуть досягнуті очікувані результати. Тільки після цього спеціальні звіти не вимагаються.
Постаудит є складною процедурою. По-перше, на діючому підприємстві дуже важко відокремити поточні результати конкретних капіталовкладень від загальних результатів діяльності підприємства, по-друге, іноді складно вимірити фактичну економію витрат від реалізації проекту (наприклад, від застосування нової комп'ютерної системи), по-третє, часто до моменту одержання результатів від довгострокових інвестицій комусь висунути претензії, тому що менеджери, відповідальні за ці результати, вже перемінили місце роботи.