Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ma-7-V. Похідна і диференціал функції.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
1.09 Mб
Скачать
    1. Правила диференціювання

10. Похідна сталої дорівнює нулю

Доведення проведемо за поданою раніше схемою.

  1. За умовою

  2. Для знаходимо

20. Похідна аргумента дорівнює 1, тобто

30. Похідна алгебраїчної суми диференційовних функцій дорівнює алгебраїчній сумі похідних цих функцій, тобто

Доведення. Нехай функція мають похідні

Розглянемо функцію тоді

40. Похідна добутку двох диференційовних функцій дорівнює добутку похідної першого співмножника на другий без зміни плюс добуток першого співмножника без зміни на похідну другого співмножника, тобто

Доведення. Згідно схеми маємо:

  1. надамо значенню х приріст , тоді функції і набудуть нових значень і . і нове значення добутку буде

  2. .

  3. .

Оскільки івідне залежать, то їх можна виносити за знак границі. Отже, формула похідної добутку доведена.

Наслідок 1. Сталий множник можна виносити за знак похідної, тобто

.

Дійсно, згідно 10 і 40 маємо .

Наслідок 2. Для похідної добутку трьох співмножників маємо:

.

Очевидно, що формулу можна узагальнити на більшу кількість співмножників.

50. Похідна степеневої функції знаходиться за формулою

Доведемодляnнатурального

Випадок довільного дійсного nбуде розглянутий далі.

60. Похідна частки двох диференційовних функцій має вигляд

.

За умови, що

Доведення аналогічне правилу 40.

Приклади.Знайти похідні

5.5 Похідна складної і оберненої функції

Розглянемо, або , - складну функцію, деU – проміжна зміна, – незалежна зміна.

Теорема 1.Нехай , і - диференційовні у відповідних точках функції, тоді похідна складної функції існує і дорівнює добуткові даної функції по проміжній змінній на похідну проміжної змінної по незалежній змінній, тобто

(1)

Доведення.Згідно викладених в5.3міркувань із умови існування похідної маємо

де при . Розділивши останню рівність на , знаходимо

(2)

Із умови диференційовності функції випливає її неперервність, тобто із, а, значить,тому в результаті граничного переходу в(2)приотримаємо

Наслідок.Для степеневої функціїдемаємо:

(3)

П

За формулою (4)

риклади.Знайти похідні 1.

5.

Перейдемо до розгляду похідної оберненої функції

Нехай - диференційовна і строго монотонна на деякому проміжку осіOX. Як вже відмічалося (див.2.4): якщонеперервна, то для неї існує обернена функціятеж неперервна на відповідному проміжку по змінній.

Теорема 2. Для диференційовної функції з похідною, відмінною від нуля, існує похідна оберненої функції, яка дорівнює оберненій величині похідної даної функції, тобто

. (4)

Доведення.Нехай- приріст змінної, якому відповідає прирістоберненої функції. Тоді правильна рівність

Перейшовши до границі при , і враховуючи, що згідно неперервності оберненої функції, маємо

Наприклад, функція має оберненудля, тоді

А тепер розглянемо

За умовою

    1. Диференціювання основних елементарних функцій

5.6.1 Похідна логарифмічної функції

Похідну знаходимо за схемою:

1) .2)

3)

Ураховуючи властивість еквівалентності нескінченно малих примаємо

4) Знаходимо

Для складної функції

б). За формулою переходу в логарифмах до нової основимаємо ,

,

тобто,

5.6.2 Похідна показникової функції

В результаті логарифмування обох частин маємо

Отже,

б) Згідно тотожностімаємо

,

тобто,

5.6.3 Похідна степеневої функції , де- довільне дійсне число

Аналогічно попередньому

- довільне дійсне число. Зокрема, якщо, то

тому

Аналогічно,

5.6.4 Похідні тригонометричних функцій

  1. Згідно означення маємо

Отже,

2. Із тригонометрії відомо, що;, тому

3.

5.6.5 Похідні обернених тригонометричних функцій

1. Переходимо до оберненої функціїі диференціюємо обидві частини, причому зліва як складну функцію,2. . З тригонометрії відомо, щотому

.

3.

5.6.6 Похідна степенево-показникової функції , де- диференційовні функції. Знайдемо логарифми рівностіі продиференціюємо обидві частини

.

Приклади.Знайти похідні

1)

2.

5.6.7 Похідна неявної функції

Функцію у аргумента х називають неявною, якщо вона задана рівнянням F(x,y)=0, яке не розв’язане відносно залежної змінної.

Наприклад, задає неявно дві функції , якщо , і якщо .

Неявні функції диференціюють як складні.

(1)

Переконаємось на прикладі функції при , що похідна її збігається з отриманим виразом (1). Дійсно,

.

Приклад. Знайти , якщо

Диференціюючи рівність, отримуємо

5.7 Таблиця похідних

5.8. Означення диференціала функції

Нехай функція y=f(x) диференційовна в точці х, тобто існує границя

Згадаємо властивість про зв’язок функції з її границею, а саме:

якщо, , топрихх0, де (х) нескінченно мала величина. Тому початкове співвідношення (8) можна записати:

де (х)0 – нескінченно мала величина при х0. Співвідношення (9) показує, що приріст функції складається з двох доданків: (х)х – нескінченно малої величини вищого порядку малості при х0 в порівнянні з f(x)x (f(x)0). Тому f(х)х є головною частиною приросту функції, лінійною відносно х.

Означення. Головна, лінійна відносно х, частина приросту функції називається диференціалом функції і позначається

dy = f(x)x. (10)

Якщо в (10) взяти у=х , то dy=(x)x dy=x, але y=x, тому

d x = x

для незалежної змінної х її диференціал збігається з приростом. В зв’язку з цим формула (10) приймає вигляд:

dy = f(x)dx – (11)

-формула диференціла функції.

З формули (11) маємо ще одне пояснення позначення похідної.

Розділимо почленно співвідношення (9) для приросту функції на і знайдемо границю прих0.