- •Міністерство освіти і науки України
- •Передмова
- •Зміст психологічного завдання навчальної практики студентів 2 курсу
- •Обов'язки і права студентів-практикантів 2 курсу
- •Зміст психологічного тижня навчальної практики студентів 2 курсу
- •Алгоритм виконання завдання з психології студентами 2 курсу
- •Зразок форми запису в щоденнику психолого-педагогічних спостережень
- •Навчальної психолого-педагогічної практики студентів 2 курсу (завдання з психології)
- •Оцінювання виконання студентами завдання з психології
- •Якісні критерії оцінювання
- •Методичні рекомендації щодо використання методів анкетування та тестування в навчально-виховному процесі
- •Специфіка методів анкетування та тестування
- •Особливості поведінки учнів з різним рівнем самооцінки (за є. В. Дядюкіною)
- •Запитання для самоперевірки:
- •Діагностичний інструментарій Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації та адаптації н. Лусканової (модифікована)
- •Анкета «Мотиви учбової діяльності учнів» (б. Пашнєв)
- •Текст анкети
- •Обробка та інтерпретація результатів
- •Анкета «Мотиви навчальної діяльності»
- •Методика «Драбинка»
- •Вербальна діагностика самооцінки особистості
- •Судження:
- •Методичні рекомендації щодо спостереження за організацією уваги та сприймання учнів на уроці
- •Особливості методу спостереження
- •Прояви уваги учнів на уроці
- •Види сприймання
- •Методичні рекомендації щодо спостереження за організацією пам’яті та розумової діяльності учнів на уроці
- •Класифікація видів мислення
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації щодо особливостей спостереження за виховним впливом особистості вчителя на уроці
- •Методичні рекомендації щодо використання методу аналізу продуктів діяльності в навчально-виховному процесі
- •(Методом аналізу продуктів діяльності)
- •Визначення ригідності словникового запасу учнів
- •Розділ2. Виробнича педагогічна практика у закладах середньої освіти студентів 4 курсу
- •Критерії оцінювання виробничої педагогічної практики студентів IV курсу (завдання з психології: аналіз уроку з фахової дисципліни)
- •Методичні рекомендації щодо написання психолого-педагогічного аналізу уроку
- •Детальна схема психолого-педагогічного аналізу уроку
- •Мета, зміст і послідовність виконання завдання з психології
- •Критерії оцінювання виробничої педагогічної практики студентів V курсу (завдання з психології: психолого-педагогічна характеристика класу
- •Критерії оцінки якості виконання завдання:
- •Алгоритм виконання завдання з психології в школі студентами 5 курсу
- •Орієнтовний варіант оформлення сторінки індивідуального плану
- •Оцінювання виконання завдання з психології студентами-практикантами на 5 курсі
- •Методичні рекомендації до вивчення міжособистісних стосунків у класі
- •Питання для самоперевірки
- •Психодіагностичний інструментарій
- •Орієнтовна схема спостереження за класом (За н.О. Ільчишин, с.М. Чолій, м.В. Сімків)
- •Орієнтовна схема бесіди з класним керівником та вчителями
- •Написання психолого-педагогічної характеристики класу
- •Орієнтовна схема психолого-педагогічної характеристики класу
- •Процедура дослідження
- •Соціоматриця___класу, кзш № ___ (за формальним / неформальним критерієм)
- •Групи досліджуваних учнів класу за результатами соціометричного дослідження
- •Соціоматриця 8-a класу, кзш № 25 за формальним критерієм
- •Соціограма 8-a класу, кзш № 25 за формальним критерієм
- •Біполярна шкала взаємовідносин ф. Фідлера, в адаптації ю.Л. Ханіна
- •Обробка результатів
- •Методика «Визначення індексу групової згуртованості
- •Вивчення згуртованості класу
- •Визначення опосередкованності групової згуртованості цілями і завданнями спільної діяльності ( в.С. Івашкін, в. В. Онуфрієва)
- •Вивчення ціннісно-орієнтаційної єдності (цоє) класу (за в.С. Івашкіним, в. В. Онуфрієвою)
- •Обробка результатів
- •Діагностика психологічного клімату колективу
- •Обробка результатів:
- •Обробка та інтерпретація результатів
- •Дослідження стосунків у групі учнів (є. М. Крутова, модифікація д. Я. Богданова, в. С. Івашкіна)
- •Обробка результатів
- •Інтерпретація результатів
- •Методика “Вивчення психологічного клімату класу” (модифікація є.Гуцало методики б.М. Паригіна)
- •Методика вивчення психологічного клімату в учбовій групі
- •Зміст психологічного завдання виробничої практики у вузі
- •Алгоритм виконання завдання з психології для магістрів у вузі:
- •Основні компоненти аналізу лекції
- •Критерії оцінювання виробничої педагогічної практики магістрантів у внз
- •Оцінювання виконання студентами-магістрами завдання з психології
- •Методичні рекомендації щодо аналізу лекції
- •Загальна схема психологічного аналізу заняття (за і. А. Зимньою)
- •Обробка та інтерпретація результатів
- •Діагностика ефективності педагогічних комунікацій (модифікований варіант анкети а. А. Леонтьєва)
- •Шкала ефективності педагогічних комунікацій
- •Обробка та інтерпретація результатів
- •Методика аналізу встановлення контакту з аудиторією
- •Обробка та інтерпретація результатів
- •Література
- •Додатки
Орієнтовна схема бесіди з класним керівником та вчителями
Загальні відомості про клас. Яка кількість дівчат та хлопців? Який віковий склад? Чи були об’єднання з іншими класами, зміна класних керівників?
Структура класу. Хто є старостою класу? Чи має староста авторитет? Чи дослуховуються до його/її думки? Чи є у класі неофіційні лідери? Які їх особливості та засоби впливу на клас? Як відбувається взаємодія між формальними і неформальними лідерами? Хто є «неприйнятим» в класі, чим пояснюється їх положення? Скільки мікрогруп існує в класі? Вони одностатеві чи різностатеві? Чи є учні, не включені в жодну з мікрогруп? Які стосунки між мікрогрупами: дружні, товариські чи конфліктні, ворожі?
Соціально-психологічні характеристики групи
Згуртованість групи: Чи є в групі традиції спільного проведення часу?
Здатність до взаємодії: Як приймаються рішення в класі: більшістю, активом класу чи неформальними лідерами.
Організованість групи: Чи здатні учні самостійно організовувати якісь заходи, наприклад, спільне чаювання, похід в кіно тощо? Чи можуть приготувати номер чи виступ до шкільного свята? Чи потрібна їм для цього допомога класного керівника?
Групова ідентифікація: Чи вживають учні щодо класу словосполучення "мій клас"? Чи є для учнів клас референтною групою?
Особливості взаємодії між учнями. Чи є в класі відкриті чи приховані конфлікти на теперішній час? Хто в них задіяний? Яким чином переважно вирішуються конфлікти між учнями? Чи здатні вони самостійно вирішити суперечку, чи необхідне втручання класного керівника чи іншого вчителя або ж батьків?
Особливості учбової діяльності учнів. Яка успішність у класі? Чи є невстигаючі учні? Які причини невстигання? Які предмети є найцікавішими для учнів? З якими уроками в учнів є проблеми? Чи є у класу профіль в навчанні?
Громадська діяльність. Чи задіяні учні класу в шкільному самоврядуванні? Чи приймають участь учні класу в організації шкільних заходів? Чи виявляють учні волонтерські ініціативи?
Написання психолого-педагогічної характеристики класу
Головною метою при складанні студентом-практикантом психолого-педагогічної характеристики класу має бути його прагнення реалізувати свою професійно-педагогічну зрілість та вміння у вивченні такого складного соціально-педагогічного утворення, яким є колектив учнів. Обсяг характеристики повинен визначатися, насамперед, глибоким внутрішнім змістом.
Характеристика повинна бути конкретною і змістовно ємною, складеною на основі знань, отриманих студентами підчас безпосереднього вивчення класу, містити не тільки конкретну частину, у котрій зафіксовано певні психолого-педагогічні параметри класного колективу на момент його вивчення, але й короткі висновки щодо рівня розвитку класу, а також перспективи розвитку й методи, за допомогою яких такий розвиток можливо здійснити.
Характеристика класу є основним показником ґрунтовності проведеної студентом-практикантом дослідницької роботи. Вона повинна максимально повно відображати результати, отримані на всіх етапах дослідження, розкривати найсуттєвіші зв’язки між учнями у класі, демонструвати динаміку внутрішньогрупових процесів у сфері міжособистісного спілкування. Оскільки соціометричний тест проводився у сфері спільної навчальної діяльності та дозвілля, то у характеристиці необхідно глибоко проаналізувати не лише характер взаємостосунків у кожній з них, а й з’ясувати, наскільки вони відповідають одна одній.
Складаючи характеристику, студент повинен якомога ширше та доречно використати науковий-понятійний апарат психологічної науки, уникати побутового стилю у викладенні своїх думок.
Основою для складання психолого-педагогічної характеристики класного колективу може служити така схема: