24.Походження української фонеми /а/( [а ]з [о], [а] з [ę], [а] з [е]).

Зміна [o] в [a]. У сучасній укр. мові є невелика група слів, у яких етимологічний [o] змінився в [a]: багато, горазд, горячий, кажа, хазяїн, халява, чабан. Це явище досить повно відбивають ще давньоукр. пам’ятки. Зміну ненаголошеного етимологічного [o] в [a] перед складом з наголошеним [a] вчені пояснювали регресивною асиміляціею: богато -›- багато, холява -›-халява. Однак за тих самих умов у ряді слів така зміна не відбулася: комар, лопата, собака. Крім регресивної асиміляці, очевидно, тут мав значення і усномовний вплив білоруських та Пдрос. акаючих говорів. Це підтверджується й тим, що багатьом Пд-Зх говорам, які не межують з рос. та білоруськими, зміна ненаголошеного [o] в [a] перед складом з наголошеним [a] нe відома: богатый, богатіти, горазд, горячий, кожан, колач. Однак і припущення про вплив акаючих Пдрос. та білоруських говорів на перехід [o] в [a] в укр. мові остаточно не розв’язуэ цього питання, оскільки в тій самій позиціъ окремі слова зберігають [o], хоча вони ні з історичного, ні з семантичного погляду не відрізняються від тих, у яких його перехід в [а] відбувся. Такий вплив, певно, був обмежений не тільки територіальними, а й іншими, досі ще не з’ясованими умовами. У деяких словах на місці голосного [o] вимовляэться [а] не перед складом з наголошеним [а], наприклад у слові нагідка. Найбільш імовірним е припущення про його усне запозичення з білорусько'і мови. 3міна [e] в [a]. Явище зміни [e] в [a] викликаэться різними причинами. Така зміна, тобто зниження артикуляціъ [е] й просунення її в глибину до [а], могла зумовлюватися впливом плавник приголосних [p] i [л], що стояли після [е], як у словах барліг, зблякнути, залізо, залоза, часник. У деяких словах вона могла підтримуватися впливом регресивної асиміляції. як-от: Гаризим, Палажка. Виділяється в укр. мові група слів з секундарним [a] з [e] після початкового [j]: Явдоха, Явтух, Ярема. Перед складом з голосним переднього ряду зміна [e] в [a] після [j] становила закономірне явище. Перед складом з голосним заднього ряду звук [e] після [j ] закономірно змінився в [o], a далі за аналогією до голосного [a], що виник після [j] 3 [e] y позиції перед складом з голосним переднього ряду, цей голосний [o] теж змінився в [а]. Можливий також вплив на таку зміну давніх імен з коренем яр-: Ярослав, Ярополк. Зміна [e] нa [a] в імені Оксана (діал. Оксеня) пояснюється аналогією до іменників типу Тетяна. Староукр. писемні пам’ятки зміну [e] в [a] засвідчують досить часто: Ярмолъ, Ярофей (Перепие 1565 р.; АЮЗР, VII, I, 219, 221). Зрідка таку зміну відбивають ще давньоруські пам’ятки Пд походження. У багатьох Пд-Зх і частині Пн говорів укр. мови, навпаки, звук [a] у позиції після м’яких приголосних змінився в [e], наприклад: єрина, єгнє, шєпка. Діалектна зміна [а] в [е] після м’яких приголосних, що характеризуються високим ступенем палаталізації, викликана просуванням у такій позиції голосного в напрямі до місця артикуляції звука [е], а далі й [и], [і].