3. Сили цо

Для безпосереднього виконання заходів ЦО в Україні створені спеціальні сили ЦО. До складу сил ЦО входять:

1. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту.

2. Спеціалізовані формування ЦО.

3. Невоєнізовані формування ЦО.

Для надання медичною допомоги населенню, охорони громадського порядку в осередках ураження і районах лиха, боротьби з пожежами, здійснення лабораторного контролю за станом навколишнього природного середовища, матеріально-технічного і інженерного забезпечення заходів ЦО можуть залучатися організації і установи міністерств, відомств і органів місцевої влади.

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту - це спеціальні воєнізовані формування, на які покладається захист населення і територій від НС техногенного, природного і військового характеру.

Основними завданнями оперативно-рятувальної служби цивільного захисту є:

1. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і військового характеру.

2. Проведення піротехнічних робіт, пов’язаних із виявленням та знешкодженням вибухонебезпечних предметів.

3. Участь у заходах територіальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях.

До складу ОРС ЦЗ входять аварійно-рятувальні, пожежно-рятувальні та піротехнічні підрозділи, органи управління та засоби цивільного захисту.

У складі ОРС ЦЗ створені та функціонують 19 аварійно-рятувальних загонів, з яких: 9 – центрального підпорядкування, 10 – регіонального.

Гарнізони ОРС ЦЗ в кількості 27 одиниць створені в усіх регіонах України. У складі МНС України створено 28 піротехнічних груп, які розташовані у кожному регіоні України, та Центр розмінування у м. Києві.

Особовий склад органів і підрозділів ОРС ЦЗ комплектується на контрактній основі. Проходження служби цивільного захисту регламентується Законом України “Про правові засади цивільного захисту”.

ОРС ЦЗ підпорядковується безпосередньо директору департаменту сил МНС України та Міністру.

Спеціалізовані формування цивільної оборони - це складова частина сил цивільної оборони, що призначена для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах.

Спеціалізовані формування ЦО залежно від рівня підпорядкування утворюються:

центрального підпорядкування - МНС України;

територіального підпорядкування - місцевою державною адміністрацією;

об'єктовий підпорядкування - адміністрацією підприємства, організації, установи.

На спеціалізовані формування покладаються наступні задачі:

проведення робіт щодо запобігання НС;

проведення рятувальних, аварійних та евакуаційних робіт і надання медичною допомоги потерпілим безпосередньо на робочому місці або під час евакуації;

виробництво, ремонт і технічне обслуговування дихальних апаратів, контрольних приладів, засобів аварійного зв'язку, іншого обладнання для боротьби з наслідками НС.

За окремими договорами спеціалізовані формування:

виконують роботи неаварійного характеру, спрямовані на посилення проти аварійного захисту потенційно небезпечних об’єктів; здійснюють підготовку персоналу потенційно небезпечних об’єктів до дій у НС;

виконують завдання з надання гуманітарної та інших видів допомоги, визначених Женевськими конвенціями про захист жертв війни і про захист цивільного населення.

Для реалізації покладених завдань спеціалізовані формування мають у своєму складі оперативні та допоміжні підрозділи, науково-дослідні організації, підприємства.

Структуру оперативних підрозділів, їхній штат і чисельність затверджує відповідний орган державної виконавчої влади (адміністрація підприємства, установи, організації)

Комплектування спеціалізованих формувань ЦО здійснюється за контрактом з числа фахівців, які мають досвід роботи з ліквідації наслідків НС.

Діяльність спеціалізованих формувань здійснюється у відповідності до Закону України “Про аварійно-рятувальні служби”.

Невоєнізовані формування ЦО - це складова частина сил ЦО. Вони утворюються на воєнний час в областях, районах, містах, а також на підприємствах, що продовжуватимуть свою виробничу діяльність під час війни. Формування призначені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі надзвичайних ситуацій.

До невоєнізованих формувань належать загони, команди, групи, ланки.

Комплектування невоєнізованих формувань здійснюється у встановленому законодавством порядку з урахуванням завдань штабів ЦО. До складу невоєнізованих формувань зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, а також осіб, що мають мобілізаційне розпорядження.

Класифікація невоєнізованих формувань.

Формування класифікуються по підлеглості та за призначенням.

ПО ПІДЛЕГЛОСТІ формування бувають об'єктові та територіальні.

Об'єктовий - це формування, які створюються з робітників і службовців об'єкта та виконують заходи ЦО щодо плану начальника ЦО об'єкта.

Територіальні - це формування, які створені з робітників і службовців об'єктів, але виконують заходи ЦО щодо плану начальника ЦО території (області, району, міста)

ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ формування ЦО поділяються на формування загальною призначення і формування служб ЦО. Формування загального призначення призначаються для самостійного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. До них відносяться:

зведені рятувальні загони (команди, групи);

зведені загони (команди) механізації робіт;

рятувальні загони (команди, групи);

формування загальної розвідки (розвідувальні команди, групи, ланки).

Формування служб ЦО призначені для виконання спеціальних заходів ЦО, що покладаються на служби і для посилення формувань загального призначення.