Методичні вказівки до виконання самостійної позааудиторної роботи студентів №9

Тема. Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні.

План

1. Синтаксичні аспекти професійного мовлення.

2. Правила координування підмета з присудком.

Завдання.

1. Прочитайте подану нижче статтю.

Сильне керування – один із способів, за якого слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою залежного слова. Наприклад, поширений у транспортному сервісі вираз «Оплачуйте за проїзд» неправильний тому, що дієслово оплачувати вимагає після себе іменника у З.в. без прийменника: оплатити, оплачувати (що?) проїзд, послуги, рахунок. Споріднене дієслово платити вимагає після себе іменника у знахідному відмінку з прийменником за: платити (за що?) за проїзд, за проживання. Отже: платити за що, оплачувати що.

Укладаючи тексти ділових паперів, особливу увагу слід звернути на дієслівні словосполучення із сильним керуванням:

вживати, завдавати, завдати, зазнати, зазнавати, дотримуватися (чого?) + родовий відмінок (заходів, ліків, прикростей, шкоди, нападу, невдачі, тиші, порядку, законів, курсу);

заперечувати, запобігати, запобігти (кому?, чому?) + давальний відмінок (командирові, йому, аваріям, злочинам помилкам);

опанувати, опановувати, заперечувати, ігнорувати (що?) + знахідний відмінок (професію, предмет, участь, факти, пропозицію, погляд);

оволодіти, читати, повідомляти, їхати, говорити (чим?) + орудний відмінок (професією, майном, англійською мовою, телефоном, телеграмою, тролейбусом, українською мовою).

У текстах ділових документів активно функціонують сполучення дієслів із числівниково-іменними єдностями типу «виступив двадцять один депутат», «п‘ять учасників увійшло до складу комісії», «шість делегатів підписали звернення» тощо.

У звітах, протоколах тощо числівниково-іменні сполучення позначають активного суб‘єкта дії (у граматичному плані – підмет), а дієслова, що поєднуються з такими словосполученнями, виражають дію, яку виконує такий суб‘єкт (у граматичному плані такі дієслова – присудки).

Коли суб‘єкт дії (підмет) виражений словосполученням, найчастіше виникає проблема: у якій формі (однини чи множини) слід уживати присудок. У такому разі слід пам‘ятати про ряд правил, які регулюють уживання присудка у формі однини чи множини.

Якщо до складу підмета входить числівник один (один, двадцять один, сто один та ін.), присудок ставиться у формі однини, наприклад: На роботу вийшов двадцять один працівник. Слід зазначити, що в діловому тексті подібну інформацію можна передавати описовим зворотом. Описова конструкція є більш офіційною порівняно з попереднім варіантом.

До складу підмета можуть входити числівники два, три, чотири, обидва. Однина можлива лише в разі вживання безособової конструкції з дієслівними формами на -но, -то.

До складу підмета можуть входити інші числівники, починаючи з п‘яти. У такому разі присудок може стояти як в однині, так і в множині, що залежить від деяких особливостей значення підмета. Якщо підмет називає пасивні предмети, які виступають у вигляді нерозчленованої, цілісної групи, то присудок переважно ставиться в однині: П‘ять аудиторів увійшло до складу комісії. Якщо підмет називає групу предметів, кожний з яких діє активно, то присудок ставиться переважно у формі множини: П‘ять студентів написали роботу на «відмінно».

У наведених прикладах ідеться про дії, які виконують живі істоти, особи. Коли в ролі підмета виступають назви неживих предметів, також можливе вживання присудка як в однині, так і в множині, наприклад: До екскаватора під‘їхало три самоскиди. До екскаватора під’їхали три самоскиди.

Досить часто виникає потреба назвати приблизну, відносну або точно не визначену кількість предметів, що виконують певні дії. Таку інформацію передають слова типу більшість, меншість, частина, багато, кілька, решта і под., які сполучаються з іменником у формі родового відмінка множини: більшість студентів, решта вчителів. У таких випадках присудок уживають переважно у формі однини: Частина студентів навчається на «добре» та «відмінно». Більшість положень доповіді ілюструється вдалими прикладами.

Питання про те, в якій формі треба вживати присудок, виникає і в тих випадках, коли до складу підмета входить займенник, не схарактеризований за ознакою числа: хто, ніхто, дехто. При такому підметі присудок ставиться в однині, наприклад: Дехто з батьків несумлінно ставиться до своїх обов‘язків. Ніхто з присутніх не зміг відповісти на поставлене запитання (за Г. Гамовою, Т. Ковальовою).

2. Випишіть із статті приклади вживання дієслівних словоспо-лучень із сильним керуванням та запам’ятайте їх. Кілька таких словосполучень введіть у речення.

Методичні вказівки

до виконання самостійної позааудиторної роботи студентів №10

Тема. Оформлення довідково-інформаційних документів.

План

1. Оголошення.

2. Запрошення.

3. Доповідні і пояснювальні записки.

4. Протокол і витяг з протоколу.

5. Телеграма. Телефонограма. Факс.

Теоретичні відомості.