3. Етапи становлення і розвитку науки

Виникнення науки припадає на період до VI ст. до н. є., коли в Стародавній Греції склалися перші теоретичні системи, сформувалися сприятливі соціальні умови - відповідна духовна атмосфера для розвитку науки (ріст опозиції релігії, криза міфологічного мислення, нагромадження наукових знань та ін.). Першою наукою, що розвивалася у формі теоретичного знання, стала математика. Для формування математики у вигляді теоретичного знання необхідно знайти якийсь особливий простір, де знання існували б не у вигляді ідеального плану дій, а як особливий ідеальний об'єкт. У XVII - XVIII стст. наука оформлюється як соціальний інститут. В Європі організуються наукові спілки і академії, друкуються перші наукові журнали. У XIX - XX стст. наука переживає якісно новий етап становлення, формуються нові способи її організації: науково-дослідні інститути з потужною технічною базою, промислові лабораторії прикладного характеру, науково-виробничі комплекси, міжгалузеві лабораторії. Міжгалузеві лабораторії чітко орієнтовані за тематикою досліджень, тому що покликані розв'язувати конкретні виробничі завдання.

4 Структурні елементи науки, їх характеристика

Наука як система знань має специфічну структуру, яка включає ряд елементів: наукова ідея, гіпотеза, теорія, закон, судження, фак­ти, парадокси, категорії тощо.Наукова ідея - інтуїтивне пояснення явищ без проміжної аргу­ментації, без осмислення всієї сукупності зв'язків, на основі яких робляться висновки. Вона ґрунтується на вже існуючих знаннях, але виявляє непомічені закономірності. Наука виділяє два види ідей: кон­структивні і деструктивні, тобто ті, що мають чи не мають значущості для науки і практики. Свою матеріалізацію ідея знаходить у гіпотезі.Гіпотеза - наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ (процесів) або причин, які зумовлюють даний наслідок. Гіпотеза є складовою теорії, як вихідний момент пошуку істини, яка допомагає економити час, цілеспрямовано зібрати і згрупувати фак­ти.Закон виражає певний внутрішній суттєвий зв'язок явищ, про­цесів і особливостей матеріальних об'єктів.Наука ґрунтується на науковій теорії, яка є найвищою формою узагальнення і системати­зації знань. Наука - це сукупність теорій.Теорія - система узагальнених знань, пояснення тих чи інших сторін дійсності. Теорія є духовним, розумовим відображенням і відтворенням об'єктивної реальної дійсності. Наукова концепція - система поглядів, теоретичних положень, основних тверджень щодо об'єкта дослідження, які об'єднані певною ідеєю.Поняття - це думка, виражена в узагальненій формі, яка визна­чає суттєві і необхідні ознаки предметів та явищ і взаємозв'язки. Сукупність всіх елементів науки знаходиться в тісному паралель­ному й (або) ієрархічному взаємозв'язку і створює чітко виражену систему об'єктивних знань про реальний світ - науку.

5. Наукознавство як система знань

Наукознавство - це наука, яка вивчає закономірності розвитку науки, структуру і динаміку наукового знання та наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами та сферами ма­теріального та духовного життя суспільства.Основними завданнями наукознавства є:-вивчення законів і тенденцій розвитку науки;-аналіз взаємодій наук;- прогноз розвитку науки;-проблеми наукового знання й наукової творчості;-організація науки й управління її розвитком.Отже, наукознавство є цілісною методолого-соціальною систе­мою знань про науку. Комплексність наукознавства виражається у використанні різних методів і досягнень всього різноманіття наук для розробки специфічних проблем, які не вирішуються жодною із ок­ремих наук.Наукознавство узагальнює світовий досвід розвитку науки, ак­тивно впливає на інтеграцію вітчизняної науки з науковими систе­мами інших країн, оскільки сучасна наука характеризується цілісним і різностороннім підходом вивчення об'єктів.