Питання для самоконтролю
Актуальність бізнес-планування на сучасному етапі.
Які етапи виділяють у процесі бізнес-планування?
Яка основна зовнішня ціль складання бізнес-плану?
Яка головна внутрішня ціль складання бізнес-плану?
Перелічить основні завдання бізнес-планування.
Теми для підготовки доповідей і рефератів
1. Бізнес-план та його функції.
2. Структура і зміст бізнес-плану.
Бібліографічний список
6,13,14,18,21,24
5. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО Практичних занять
Модуль 1. Процес планування і контролю на підприємстві
Змістовий модуль 1. Сутність та необхідність планування і контролю на підприємстві
ПрактичнІ заняття № 1, 2, 3
Теми 1, 2, 3: Сутність планування та особливості його здійснення на підприємстві система планів підприємства маркетингові дослідження і планування збуту продукції
Мета заняття: закріпити, систематизувати і поглибити теоретичні знання студентів щодо сутності планування, побудови і функціонування системи планів підприємства, маркетингових досліджень і планування збуту продукції; сформувати практичні навички складання планів збуту на підприємстві
Обладнання: ЕКОМ «CITIZEN»
Методичні рекомендації до практичних занять
Попит – це відношення між ціною товару і його кількістю, яку покупці хочуть та в змозі придбати.
При вивченні попиту на продукцію визначаються:
загальна місткість ринку протягом планового періоду – Q:
,
де n – кількість продукції;
q – середня кількість покупок одного покупця;
p ‑ середня ціна товару.
місткість територіального ринку, де розміщене підприємство;
результати ринкового тестування, яке проводиться з метою вивчення можливостей реалізації нового товару;
результати аналізу даних про реалізацію продукції в минулих роках.
Складання кошторису на рекламні витрати пов’язане з вибором методу їх визначення. Найбільш поширеними є п’ять методів:
Метод визначення бюджету просування з орієнтацією на збут. Бюджет визначається як відсоток від обсягу збуту минулого року або середнього показника за минулі роки, або очікуваного збуту у плановому періоді. Вважається, що 80 % підприємств використовують збут як орієнтир для визначення бюджету просування. Причини цього полягають у конкретній базі розрахунку, простоті орієнтирів, адже метод покладається на результати діяльності підприємства у минулому і прогнози збуту у майбутньому, що випливають із виявлених тенденцій. Водночас до суттєвих недоліків методу можна віднести:
перебільшення ролі інтуїції;
бюджет просування майже не пов’язаний з іншими цілями;
важко передбачити результат рекламної кампанії або заходи із стимулювання збуту, успіх або, навпаки, невдачу.
Метод з орієнтацією на загальний бюджет маркетингу. Для визначення витрат на маркетинг користуються формулою розрахунку прибутку:
,
де П – прибуток;
N – обсяг продажу, шт.;
p – прейскурантна ціна, грн.;
Втк – транспортні, комісійні та інші витрати на продаж одиниці товару, грн.;
ЗВ – змінні витрати на виробництво одиниці товару, що залежать від обсягів виробництва і не пов’язані з маркетингом, грн.;
ПВ – постійні витрати, що не залежать від обсягів виробництва і не пов’язані з маркетингом, грн.;
Вр –витрати на рекламу, грн.;
ВЗ –витрати на стимулювання збуту, грн.
Отже, витрати на просування визначаються за формулою:
.
Суттєвим недоліком такого підходу є залишковий принцип формування бюджету. Це може призвести до того, що реклама, через брак або обмеженість коштів, не виконує свого призначення.
Метод паритету з конкурентами. Назва методу визначає його сутність: бюджет збільшується або зменшується адекватно діям конкурентів. Але, по-перше, відсутня вичерпна інформація щодо витрат конкурентів, а по-друге, не існує двох однакових підприємств. Вони різняться за популярністю, лояльністю покупців до торгової марки, певними характеристиками товару. Водночас, метод виходить із припущення, що імідж підприємств-конкурентів, а також продукти, які вони виготовляють, схожі між собою.
Метод визначення бюджету із розрахунку на одиницю продукції. Якщо структура асортименту продукції підприємства є стабільною, а також стабільними є показники збуту, буде доречним використання цього методу.
Метод визначення бюджету за цілями і завданнями рекламної кампанії. Цей метод є одним і найкращих. Адже чітко визначені цілі підкріплюються певними коштами, легко піддаються контролю.
При рівномірних поставках обсяг продажу на плановий період можна визначити як добуток середньодобового випуску продукції на період часу за наступною формулою:
де Озб – заплановий обсяг збуту продукції, грн.;
Ос – середньодобовий випуск (обсяг) продаж, грн.;
Тпер – запланований період збуту (днів, місяць, квартал, рік).
При нерівномірному чи нестабільному виробництві, наприклад, при сезонних коливаннях виробництва, план збуту, як правило, складається на кожний місяць. В річний план збуту продукції підприємства включають: обсяг реалізації продукції на внутрішньому ринку, вартість реалізованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів власного виробництва, величина експортних поставок товарів, нормативи запасів готової продукції, обсяги наданих робіт і послуг виробничого характеру у ринкових цінах.
Після розрахунку всіх показників, з яких складається збут, визначається план реалізації (збуту) продукції підприємства за такою формулою:
,
де РП – плановий обсяг реалізації (збуту), грн.;
ТП – плановий обсяг товарної продукції, грн.;
НРПп – залишки нереалізованої продукції на початок планового періоду, грн.;
НРПк – залишки нереалізованої продукції на кінець планового періоду, грн.
План обсягу збуту продукції визначається у діючих цінах на час складання плану. Фактичний обсяг реалізованої продукції визначається:
за фактично діючими цінами протягом звітного періоду, це необхідно для розрахунку валового прибутку від реалізації продукції;
за плановими цінами – для оцінки виконання плану збуту продукції.
Тести
Основні принципи планування діяльності підприємства:
а) єдності;
б) координації;
в) стабільності;
г) універсальності;
д) гнучкості;
е) участі;
є) безперервності;
ж) збалансованості.
Основні принципи планування виробництва:
а) безперервність, універсальність, оптимальність, науковість;
б) безперервність, оптимальність, комплексність, науковість;
в) стабільність, універсальність, комплексність.
До структурних підрозділів планово-економічного відділу підприємства відносяться:
а) бюро планування виробництва та реалізації продукції, група обліку;
б) бюро планування виробництва та реалізації продукції, бюро планування собівартості;
в) бюро планування виробництва та реалізації продукції, група змінних диспетчерів.
Назвіть методи планування розрахунків:
а) балансовий, статистичний, нормативний, метод оптимізації планових рішень;
б) балансовий, техніко-економічного аналізу, нормативний, екстрополяційний, матричний;
в) статистичний, розрахунково-аналітичний, нормативний.
Основними розділами плану підприємства є:
а) планування ремонту, план технічного розвитку, виробнича програма, планування праці та заробітної плати;
б) план технічного розвитку, виробнича програма, планування праці та заробітної плати, план капітального будівництва;
в) планування ремонту, план технічного розвитку, план соціального розвитку, виробнича програма.
Техніко-економічне планування передбачає розробку:
а) перспективних планів, техпромфінплану. Квартальних планів;
б) перспективних планів, техпромфінплану;
в) квартальних планів, виробничих завдань для дільниць.
В одиничному виробництві об’єктом планування є:
а) партія виробів;
б) замовлення;
в) складальні комплекти.
Яку з наведених відповідей слід вважати вірною:
а) при пофакторному методі планування планові значення показників визначаються на основі впливу найважливіших факторів, які обумовлюють зміни цих показників;
б) при пофакторному методі планування показники найважливіших розділів плану повинні бути оптимізовані за допомогою спеціальних економіко-математичних моделей.
В залежності від терміну, на який розробляється план, існують такі види планів підприємства:
а) довгострокові плани, фінансовий план;
б) довгострокові та короткострокові плани;
в) короткострокові плани, бізнес-плани, фінансовий план.
Визначте сутність інтерполяційного методу планування:
а) метод, що грунтується на взаємозв’язку ресурсів, які необхідні для реалізації цілей підприємства, та джерел їх забезпечення;
б) метод, за яким підприємства встановлюють мету для досягнення в майбутньому і виходячи з неї, визначають тривалість планового періоду й проміжні планові показники;
в) метод, що грунтується на оптимізаційних розрахунках різного роду моделей розвитку підприємства.
Пробно-статистичний метод планування - це:
а) метод, що грунтується на визначенні норм витрат різних ресурсів і забезпечення на цій основі необхідного випуску продукції;
б) метод, що грунтується на оптимізаційних розрахунках різного роду моделей розвитку підприємства;
в) метод, що передбачає використання фактичних статистичних даних за попередні роки, середніх величин при встановленні планових показників.
Поточне планування визначає цілі підприємства:
а) на 5-15 років;
б) на 2-5 років;
в) на 1 рік.
Плановий обсяг збуту визначається:
а) у діючих цінах на момент складання плану;
б) у порівняльних цінах.
План реалізації ( збуту ) продукції підприємства визначається за формулою:
а) ТП+НРПп--НРПк ,
де ТП – товарна продукція в плановому році,
НРПп , НРПк - залишки нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового періоду.
б) ТП+НЗВп-НЗВк,
де НЗВп, НЗВк – залишки незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду.
Якою буде відпускна ціна на товар Q, якщо виробнича собівартість становить 231 грн., комерційні витрати – 69 грн., рентабельність виготовлення продукції – 1,5%, ПДВ –20%:
а) 360 грн;
б) 484,50 грн;
в) 365,40 грн.
Фактичний обсяг реалізованої продукції визначається:
а) за фактично діючими цінами протягом звітного періоду, необхідними для розрахунку валового прибутку від реалізації продукції;
б) за плановими цінами – для оцінки виконання плану по збуту продукції;
в) за першим і другим варіантом.