Практична робота № 5

Забезпечення можливостями узгодження та інтегрування EMS. Для ефективного вирішення екологічних проблем елементи EMS повинні розроблятися чи переглядатися так, щоб забезпечити їх ефективну координацію та інтеграцію з елементами існуючих систем управління.

До елементів системи управління, які можуть мати більше переваг від інтеграції, належать:

—політика організації в різних сферах;

—розподіл ресурсів;

—оперативне управління та оформлення належних документів;

—системи інформаційного забезпечення;

—підготовка і підвищення кваліфікації працівників;

—організаційна структура та структура підзвітності;

—системи оцінювання та винагород;

—системи вимірювання та моніторингу;

—обмін інформацією та звітування.

Забезпечення можливостями: підзвітність та відповідальність.

Відповідальність за загальну ефективність EMS має покладатися на вище керівництво чи функціональні підрозділи з достатніми повноваженнями,

компетентністю та ресурсами.

Керівники-розпорядники мають чітко визначити обов'язки відповідного персоналу щодо ефективного впровадження EMS та екологічні характеристики. Працівники на всіх рівнях повинні звітувати в межах покладеної на них відповідальності про екологічні характеристики для забезпечення функціонування системи комплексного екологічного управління (рис. 6.4).

Забезпечення можливостями: екологічна свідомість та мотивування.

Вище керівництво має відігравати ключову роль у формуванні свідомості та мотивації поведінки працівників шляхом роз'яснення їм екологічних цінностей організації та інформування про зобов'язання щодо екологічної політики. Тільки в тому разі, коли кожний працівник усвідомить

59

важливість цих цінностей, система екологічного управління трансформується

з "паперової" роботи в ефективний процес.

Для забезпечення підзвітності та відповідальності керівникам та службовцям важливо знати відповіді на такі запитання:

Що таке підзвітність та відповідальність персоналу, який керує, виконує та перевіряє діяльність, що впливає на навколишнє середовище, чи є вони

визначеними та задокументованими?

Який є зв'язок між відповідальністю за екологічні характеристики та індивідуальною діяльністю, чи здійснюється його періодичний аналіз?

Яким чином відповідальний та підзвітний персонал:

-отримує достатню підготовку, матеріальні та людські ресурси для впровадження EMS;

-ініціює заходи щодо забезпечення діяльності відповідної екологічній політиці;

-передбачає, ідентифікує та реєструє екологічні проблеми;

-ініціює, рекомендує та подає готові рішення цих проблем;

- перевіряє процес реалізації таких рішень;

-здійснює контроль за подальшою діяльністю щодо усунення будь-яких екологічних невідповідностей та поліпшення незадовільного стану навколишнього середовища;

-належно готується до дій в аварійних ситуаціях;

-приходить до усвідомлення наслідків безвідповідальності;

-усвідомлює відповідальність, покладену на нього;

-підтримує і сприяє добровільним діям та ініціативам.

Рис. 6.4. Запитання для забезпечення підзвітності та відповідальності.

Усі члени організації мають розуміти та всіляко залучатися до усвідомлення значення EMS, важливості досягнення екологічних цілей та завдань, за які вони несуть функціональну та матеріальну відповідальність.

Також заохочувати, за необхідності, інших членів організації серйозно ставитися до цієї проблеми.

5. Зміст роботи

Записати у робочий зошит:

60

а) основні теоретичні положення;

б) стисла характеристика системи управління навколишнім середовищем за ДСТУ ISO 14004.

6. Оформлення звіту

6.1 Тема та ціль роботи.

6.2Коротке теоретичне обґрунтування.

6.3Висновки про виконану роботу.

7. Література

1. Тарасова В.В. Екологічна стандартизація і нормування антропогенного навантаження на природне середовище/ В.В. Тарасова, А.С.

Малиновський, М.Ф. Рибак. – К.:Центр учбової літератури, 2007 – 276с.

2.Долина Л.Ф. Стандартизація та метрологія у сфері охорони довкілля: Навч. посібн. – К.: Знання, 2007. – 199с.

3.Міронова Н.Г. Екологічна стандартизація і сертифікація: Навч.

посібн./ Н.Г. Міронова, Г.А. Білецька. – Львів: Новий світ 2000, 2006. – 140с.

4.Клименко М.О. Метрологія і стандартизація в екології: Навч.

посібн. / М.О. Клименко, П.М. Скрипчук. – Рівне: РДТУ, 1999. – 268с.

5. Фещенко В.П. Екологічна стандартизація і сертифікація /

В.П. Фещенко, М.О. Клименко, П.М. Скрипчук. – Житомир: Друк, 2006. –

215с.

61