- •3.Управління охороною праці.
- •4. Навчання з питань охорони праці працівників, керівників та головних спеціалістів, посадових осіб середньої ланки управління.
- •5. Вимоги до організації безпечного проведення робіт в електроустановках
- •6. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •7. Первинні та стаціонарні засоби пожежогасіння.
- •8. Поняття «вентиляція» повітря. Організація повітряобміну в приміщенні. Схеми вентиляції.
- •9. Організація безпечного проведення вантажо-розвантажувальних робіт.
- •10.Інструктажі з охорони праці та організація їх проведення.
- •11. Пожежа, шкідливі і небезпечні фактори при пожежі.
- •12. Основні поняття в галузі охорони праці.
- •13. Класифікація приміщень за небезпечністю ураження електрострумом.
- •14. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •15. Система пожежного захисту.
- •16. Складові безпечності технологічного процесу.
- •17. Методи та речовини, що застосовується при гасінні пожеж.
- •18. Поняття «виробнича санітарія та гігієна праці», фактори що обумовлюють санітарно-гігієнічні умови праці.
- •19. Види електротравм, та їх причини.
- •20. Види вибухозахисту електроустаткування.
- •21. Види і джерела іонізуючих випромінювань та їх наслідки на організм людини.
- •22. Фактори, що впливають на характер ураження електричним струмом.
- •23.Показники пожежовибухонебезпеки речовин різного агрегатного стану.
- •24. Вплив електромагнітних полів на людину, методи захисту від електромагнітних полів.
- •25. Складові безпечності технологічного обладнання.
- •26. Відшкодування збитків працівникам у разі ушкодження їх здоров¢я та моральних збитків.
- •27. Класифікація приміщень і виробництв за вибухопожежонебезпечністю.
- •28. Вимоги безпеки до систем, що працюють під тиском.
- •29.Гігієнічна класифікація шкідливих речовин за характером дії на організм людини та класи небезпечності шкідливих речовин.
- •30. Система попередження пожеж.
- •31. Гігієнічне нормування забруднення повітря шкідливими речовинами.
- •32.Захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, їх призначення.
- •33. Колективний договір. Розділ оп в колдоговорі.
- •34. Особливості горіння газів, рідин, твердих горючих речовин, пилу.
- •35. Методи контролю повітря робочої зони і вимоги до них.
- •36. Технічне опосвідчення систем, що працюють під тиском.
- •37. Громадянський контроль з охорони праці.
- •38. Види виробничого освітлення, його значення.
- •39. Види вібрацій, їх параметри, та вплив на організм людини.
- •40. Складові безпечності технологічного процесу.
- •48. Захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, їх призначення.
- •49. Громадянський контроль з охорони праці.
- •50. Система попередження пожеж.
- •51. Дія шуму на організм людини. Класифікація методів захисту від шуму.
- •52. Засоби попередження електротравм від дотику до струмоведучих частин.
- •68. Класифікація приміщень за небезпечністю ураження електрострумом.
- •76. Колективний договір. Розділ оп в колдоговорі.
36. Технічне опосвідчення систем, що працюють під тиском.
Технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском, буває двох видів: - часткове - зовнішній і внутрішній огляд - не рідше одного разу на 4 роки; - повне - зовнішній і внутрішній огляд та гідравлічне випробування - не рідше одного разу на 8 років. Технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском, проводиться представником Держнаглядохоронпраці і представником підприємства. Обладнання, що не підлягає реєстрації, опосвідчується технічним керівництвом підприємства або спеціально призначеною ним комісією з компетентних інженерно-технічних працівників. Зовнішній і внутрішній огляд проводиться після попередньої підготовки обладнання. Результати технічного опосвідчення заносяться у паспорт обладнання.
37. Громадянський контроль з охорони праці.
Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників. У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.Професійні спілки та уповноважені з питань охорони праці здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.Згідно із Законом "Про охорону праці" у разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників. Професійні спілки також мають право:— на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці;— брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них;— вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.
38. Види виробничого освітлення, його значення.
Виробниче освітлення – це система заходів і пристроїв, що забезпечують сприятливу роботу зорового аналізатора людини та виключають шкідливий або небезпечний вплив світла на нього в процесі праці. Освітлення у виробничих будинках і на відкритих площадках здійснюється природним і штучним світлом. При недостатності природного застосовують сполучене освітлення, при якому у світлий час доби використовується одночасно природне і штучне освітлення. Нормуються всі види освітлення за характеристикою зорової роботи (ступеня її точності) відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування», згідно з яким для створення нормальних умов роботи зорового аналізатора людини в процесі праці повинні виконуватися такі основні вимоги:- освітленість на робочих місцях має відповідати характеру зорової роботи (забезпечення необхідної освітленості робочих поверхонь поліпшує умови бачення об'єктів, підвищує продуктивність праці); - рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні (при нерівномірній яскравості в процесі роботи око змушене переадаптуватися, що веде до стомлення зорового аналізатора);- відсутність різких тіней на робочих поверхнях (у полі зору людини різкі тіні спотворюють розміри й форми об'єктів розрізнення, що додатково втомлює зір, а тіні, що рухаються, можуть призвести до травм); - відсутність блисткості й засліпленості (блисткість викликає порушення зорових функцій, а засліпленість – призводить до швидкого втомлення зорового аналізатора і зниження працездатності людини);
- сталість освітленості в часі (коливання освітленості викликає переадаптацію ока, призводить до значного втомлення);- правильна передача;- економічність.