11.4.Ефективність інвестицій

Абсолютну ефективність капіталовкладень можна визначити за допомогою розрахункового коефіцієнту ефективності

Ер=П(прибуток)/Кв(капіталовкладення) для новоствореного пі-ства Ер= ∆П/Кв для функціонуючого пі-ства

Порівняльна ефективність використовується для порівняння 2ох і більше проектів. Ефективність інвестицій з коротким інцест. циклом можна визначити використовуючи метод зведених витрат.

Зведені витрати – це сума поточних витрат на ви-цтво продукції ( експлуатацію об’єкта) та капітальних вкладень.

Ƶ=Сі(поточнівитрати)+Ек(нормат.коеф.порівняння) *КВ  min

Двома принципами оцінки ефективності капіталовкладень є : 1.Віддача інвестованого капіталу у вигляді грошового потоку

2.Обов’язкове приведення капіталу і грошового потоку до теперішньої і майб. вартості шляхом дисконтування за допомогою коеф. приведення.

£(дотеп.вартості)=_t d- дисконтний дохід, t- розрахунковий період

£(до майб.вар-ті) = (1+d/100)^t

ЧПД(чистий приведений дохід)=Ʃ ГПі£і – Ʃ КВі£і

ІД( індекс дохідності) =

ТО(період окупності) =

=

Внутрішня ставка доходу = дисконтній ставці за якою чистий приведений дохід проекту = 0

11.1.Поняття,склад та структура інвестицій.

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних

цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів

діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або

досягається соціальний ефект

.Вони поділ на фін і ревльні.

*фінансові інвестиції - це придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів, вкладення грошей на депозитні рахунки в банках під відсотки і ін;

*реальні інвестиції (капітальні вкладення) - це вкладення грошей у капітальне будівництво, розширення та розвиток виробництва;

Капітальні вкладення под на :

валові-спрямовуються на просте і розширене відтворення основних засобів і об’єктів соц. Інфраструктури

Чисті спрямовуються на розширене відтворення

Оптимальне співвідношення витрат на просте і розширине відтворення = 45 і 65%

Співвідношення окремих часток чистих капітальних вкладень становить

-на технічне переозброєння і реконстр діючих п-ств 50-60%

-на розширине 15-20%

-будівн нове 25-3%

*державні

*приватні

*Прямі що дають інвесторові повний контроль над діяльністю іноземного підприємства;

*портфейні що забезпечують інвестору право на отримання лише дивідендів на придбані акції закордонних підприємств.

Принцип формув портфелю:ліквідність ,безпека,високо дохідність

Метод зниження ризику-це диверсифікація портфелю тобто розподіл капіталу між різними цп різних емітентів широкого кола галузей непов’язаних між собою щоб запобігти синхронності циклічних коливань їх ділової активності.

11.2.Загальна характеристика цінних паперів

Цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передання грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Іменні цінні папери — документ, виписаний на ім'я конкретної особи, яка тільки і може здійснити закріплене цим папером суб'єктивне право.

Акція — це цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в ньому та право на участь в управлінні ним; дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акції займають близько ЗО % загального фінансування на РЦП провідних країн.

Привілейовані по яких дивіденди сплачуються у формі стабільного заздалегідь фіксованого проценту але не дають право брати участь в управлінні.

Прості- дають право на участь в управ=лінні і беруть участь в розподілі прибутку тільки після виплати по привілейованим

Облігація -емісійний цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу з виплатою певного доходу або передати йому майно, надати послуги.

Ве́ксель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

В залежності від форми та способу використання розрізняють:

простий вексель — просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця сплатити власнику векселя у вказаний строк у вказаному місці вказану суму.

переказний вексель (тратта) — це письмовий наказ векселедавця платнику (трасату) про сплату векселедержателю певної суми грошей у визначеному місці у визначений час. Причому отримувачем коштів може виступати як перший векселедержатель (ремітент), так і кожний з наступних векселедержателів (індосат).