6. Податкова система повинна бути гнучкою і легко адаптуватися до змін суспільно-політичних потреб.
7. Диференційованість в оподаткування різних сфер діяльності. Наприклад, не можна брати однакові податки з підприємств виробничої сфери і з закладів посередницької сфери, в яких практично немає основних фондів, а отже, і необхідності їх відтворення. Це дозволяє брати з них більший відсоток податків.
8. Пільговість для малозахищених підприємств, підприємств окремих видів діяльності, деяких інвестицій.
Методи оподаткування:
пропорційне оподаткування – не враховує диференціації доходів при встановленні податкової ставки (податок з доходів громадян в Україні – 13%, який планується підвищити до 15%);
прогресивне оподаткування – середня ставка податку зростає в міру збільшення доходу (справляє найсильніший тиск на соіб з високими доходами);
регресивне оподаткування – грунтується на зниженні ставки податку в міру зростання доходу (таке оподаткування вигідне для осіб із високим рівнем доходу, але вразливе для дрібних платників податків).
Класифікація податків
Залежно від рівня державних структур:
загальнодержавні (встановлюються державними органами влади вищого рівня);
місцеві (встановлюються місцевими органами влади та управління).
За об’єктом оподаткування:
податки на доходи фізичних і юридичних осіб (зарплату, прибуток, ренту тощо);
податки на майно;
податки на споживання (сплачуються при використанні доходів).
За методами стягнення:
розкладні – спочатку встановлюється обсяг податкових надходжень, необхідних для потреб держави, а потім цю суму розкладають на окремі частини за територіями, і окремими платниками;
окладні – встановлюється спочатку податкові ставки, а далі розмір податку для кожного платника.
За формою оподаткування розрізняють такі податки:
прямі – вилучаються безпосередньо у власників майна, отримувачів доходу.
реальні (земельний податок, на грошовий капітал тощо);
особисті – встановлюються для конкретного платника особисто (прибутковий податок з громадян, податок на прибуток корпорацій тощо).
непрямі – вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживача і не залежать від рівня доходу;
фіскальні монополії – це встановлені державою ціни на товари та послуги, які забезпечують їй певні грошові надходження.
акцизи – це непрямі податки у вигляді надбавки до ринкової ціни, яка (надбавка) належить державі. У перекладі з латинської мови accido (акциз) означає «відрізати», «відсікати».
мито – встановлюється за ввезення та вивезення товарів через кордон або за транспортування іноземних товарів на території певної країни транзитом.
Акцизи існують у таких формах:
фіксовані – встановлені на одиницю товару в грошовому вираженні;
пропорційні – як відсоток до обсягу реалізації;
специфічні – на окремі види товарів (тютюнові вироби, автомобілі тощо);
універсальні – встановлені на весь обсяг реалізації (податок з продажу, податок з обороту, податок на додану вартість).