- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.1.Предмет вивчення гідрології, поділ її на розділи та значення
- •1.2. Водні об’єкти та їх гідрологічний режим
- •1.3. Методи гідрологічних досліджень
- •1.4. Розподіл води на земній кулі
- •Розподіл та обсяги води у гідросфері
- •1.5.Кругообіг води на Землі
- •1.6. Властивості води
- •1.6.1. Хімічний склад води
- •1.6.2. Чинники формування складу вод
- •1.6.3. Класифікація природних вод
- •Класифікація природних вод за величиною мінералізаці
- •Класифікація прісних вод за величиною мінералізації
- •1.6.4. Фізичні властивості води
- •Гідрологія водотоків (річок)
- •2.1.Класифікація річок
- •2.2.Характеристика річки і річкової системи
- •2.3.Водозбір і басейн річки
- •2.4. Річкова долина і русло річки
- •Складові частини річкової долини:
- •Основні морфометричні елементи живого перерізу:
- •2.5.Поздовжній профіль річки
- •2.6.Живлення річок
- •Класифікація о.І.Воєйкова
- •Класифікація м.І. Львовича.
- •2.7.Водний режим річок
- •Рівневий режим річок
- •Річковий стік
- •Класифікація в.Д. Зайкова за внутрішньорічним режимом стоку води
- •2.8.Рівняння водного балансу басейну річки
- •2.9.Рух води в річках
- •2.10.Річкові наноси
- •2.12.Руслові процеси
- •Типи дельт:
- •2.13.Термічний режим річок
- •2.14.Льодовий режим річок
- •2.15.Гідрохімічний режим річок
- •2.15.Гідробіологічні особливості річок
- •Гідрологія водойм
- •3.1.Гідрологія озер
- •3.1.1.Типи озер
- •Озера ендогенного походження
- •Озера екзогенного походження
- •2. За розміром поверхні дзеркала води озера поділяють на:
- •3.1.2.Морфологія озер
- •3.1.3.Основні морфометричні характеристики озера
- •3.1.4.Водний баланс озера
- •3.1.5.Рух озерної води Вітрове хвилювання
- •Перемішування в озерах
- •3.1.6.Термічний режим озер
- •3.1.7.Льодовий режим озер
- •3.1.8.Хімічний склад озерних вод
- •3.1.9.Донні відклади озерної улоговини
- •3.1.10.Коливання рівня води в озерах
- •3.1.11.Водні маси озер
- •3.1.12.Гідробіологічна характеристика озера
- •3.2.Гідрологія водосховищ
- •3.2.1.Типи водосховищ
- •3.2.2.Основні характеристики водосховищ
- •3.2.3.Водний режим водосховищ
- •3.2.4.Термічний і льодовий режим водосховищ
- •3.2.5.Гідрохімічний гідробіологічний режим водосховищ
- •3.2.6.Замулення водосховищ та переформування їх берегів
- •3.2.7.Водні маси водосховищ
- •3.2.8.Вплив водосховищ на природне середовище
- •3.3.Гідрологія боліт
- •3.3.1.Типи боліт
- •3.3.2.Морфологія та гідрографія боліт
- •3.3.3.Водний баланс боліт
- •3.3.4.Рух води в болотах
- •3.3.5.Термічний режим боліт
- •3.3.6.Вплив боліт на стік річок
- •3.4.Гідрологія океанів і морів
- •3.4.1. Світовий океан та його частини
- •Основні особливості будови земної кори під морями та океанами
- •3.4.2.Рельєф дна океанів
- •Підводна окраїна материків.
- •Перехідна зона
- •Ложе океану
- •3.4.3.Донні відклади в океанах і морях
- •3.4.4.Хімічний склад вод Світового океану
- •3.4.5.Солоність вод Світового океану
- •3.4.6.Водний баланс Світового океану
- •3.4.7.Термічний режим океанів і морів
- •3.4.8.Густина і тиск морської води
- •3.4.9.Крига в океанах і морях
- •Класифікація морської криги
- •Фізичні властивості морського льоду
- •Рух льоду
- •3.4.10.Водні маси океану
- •3.4.11.Оптичні та акустичні властивості морської води
- •3.4.12.Хвилювання в океанах і морях
- •3.4.13.Течії в океанах і морях
- •3.4.14.Припливи і відпливи
- •3.4.15.Рівень океанів і морів
- •Гідрологія особливих водних об'єктів
- •4.1.Гідрологія льодовиків
- •4.1.1.Утворення льодовиків
- •4.1.2.Живлення та абляція льодовиків
- •4.1.3.Баланс льоду і води в льодовику
- •Рівняння балансу води в льодовику:
- •Рівняння балансу маси льодовика:
- •4.1.4.Режим та рух льодовиків
- •4.1.5.Робота льодовиків
- •4.1.6.Типи льодовиків
- •4.1.7.Поширення та значення льодовиків
- •4.2.Гідрологія підземних вод
- •4.2.1.Теорії походження підземних вод
- •4.2.2.Фізичні властивості порід
- •4.2.3.Види води в породах
- •4.2.4.Вологість і водні властивості порід
- •4.2.5.Фільтраційні властивості порід
- •4.2.6.Рух підземних вод
- •4.2.7.Умови залягання підземних вод
- •4.2.8.Водний баланс і режим підземних вод Водний баланс підземних вод
- •Водний режим зони аерації
- •Режим підземних вод
- •4.2.9.Роль підземних вод у фізико-географічних процесах
- •4.2.10.Розповсюдження підземних вод
- •Приблизний перелік питань для підготовки до заліку
- •Література
2.4. Річкова долина і русло річки
Долина – вузьке витягнуте зниження форми рельєфу, яке характеризується похилом свого ложа від одного кінця до другого.
Складові частини річкової долини:
Дно або ложе – найбільш знижена частина долини (рис .2.2).
Тальвег – безперервна звивиста лінія, яка з’єднує найнижчі точки дна долини.
Русло – 1) ерозійна заглибина, вироблена водним потоком і заповнена його водами; 2) найбільш низька частина долини, яка заповнена водою в межень.
Схили долини – ділянки земної поверхні, що обмежують долину з боків.
Бровка – лінія стику схилів долини з поверхнею прилеглої місцевості.
Тераса – більш чи менш горизонтальні ділянки поверхні на схилах долини, що утворилися в результаті поступового врізування русла річки в дно долини.
Заплава – частина дна річкової долини, що затоплюється в період водопілля. Річкові долини за походженням можуть бути тектонічними, льодовиковими і ерозійними.
Рис. 2.2. Схематичний переріз річкової долини
Основні морфологічні елементи русла такі:
меандри - завороти русла річки в плані;
осередки - рухомі підвищення дна, що затоплюються;
острови - більш високі і стабільні підвищення дна, які закріплені рослинністю;
плеси і перекати - це глибокі і мілкі ділянки русла;
донні пасма різного розміру.
Поперечний профіль (переріз) русла – вертикальна площина, перпендикулярна до напряму течії потоку й обмежена з боків схилами русла, а зверху лінією горизонту.
Площа поперечного перерізу (,км2) – це певна площа, що обмежена поверхнею води і дном річки. У межах поперечного профілю розрізняють площі водного і живого перерізу та мертвої зони.
Площа водного перерізу – дорівнює площі поперечного перерізу при незамерзлій річці, а за наявністю льодового покриву – дорівнює площі поперечного перерізу і площі зануреного у воду льоду (рис.2.3).
Площа живого перерізу – це частина площі водного перерізу, де спостерігається течія води.
Площа мертвої зони – це та частина площі водного перерізу, де немає течії води.
Рис. 2.3. Водний переріз потоку
Основні морфометричні елементи живого перерізу:
1.Площа (, м2) живого перерізу =f1(h), яка визначається за виміряними глибинами.
2.Ширина русла (В, м) – відстань між урізами берегів: В = l1-l2,
3 Змочений периметр (Р, м) – це довжина лінії дна річки, яка проходить від урізу води одного берега до урізу води протилежного берега і визначається за формулою:
P = √b12 + h12 + √b22 + (h2 – h1)2 + √bn-12 + (hn-2 – hn-1)2 + √bn2 + hn2,
де: b – відстань між промірними вертикалями, м;
h - глибина вертикалей, м.
4.Середня глибина річки (hсер) - це відношення площі водного перерізу () до ширини річки (В): hсер = / В
5.Гідравлічний радіус (R) – відношення площі водного перерізу () до змоченого периметру Р: R = /P
2.5.Поздовжній профіль річки
Поздовжній профіль річки – це графік зміни відміток дна і водної поверхні вздовж берега (рис. 2.4).
Рис. 2.4. Поздовжній профіль річки і послідовні стадії його формування
1 – поздовжній профіль; 2 – послідовні стадії зміни профілю (а, б, в); 3 – відклади у знижених місцях.
Падіння – різниця висот (∆h) двох будь-яких точок водної поверхні або дна річки по довжині річки.
Похил річки – відношення величини падіння (∆hі) до довжини річки (Lі) на даній ділянці: І =∆hі /Lі
Величина падіння обчислюється в сантиметрах на 1 км (см/км), а похил річки – в долях одиниці, ‰.
Поздовжні профілі бувають плавноувігнутими – зменшення похилу від витоку до гирла; прямолінійними – похил має майже постійне значення від витоку до гирла; опуклими – зниження похилів у верхів’ях потоку і збільшення – в пониззі; ступінчастими – з різкими змінами похилів по довжині річки (рис.2.5).
Рис. 2.5. Поздовжній профіль річки
1 - плавноувігнутий; 2 - прямолінійний; 3 - випуклий; 4 - ступінчастий
Поздовжній профіль будь-якого водного потоку є результатом взаємодії вод річки, порід і грунтів, які складають русло. Велике значення у формуванні профілю має висотне положення базису ерозії. При підвищенні базису ерозії розмив зменшується, при зниженні-посилюється, при сталому положенні базису ерозії встановлюється профіль рівноваги.