Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_Shnitser.doc
Скачиваний:
158
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
441.86 Кб
Скачать

14. Польща в період феодальної роздробленості: політичний та економічний аспект проблеми (12-13 ст.)

Наприкінці X - на початку XI ст. в Польщі завершився процес формування державного апарату. Всі землі вважалися власністю правлячої династії. Владу в них цілком зосередив у своїх руках князь. Йому допомагали радники, яких обирали з-поміж князівських дружинників. Пізніше з них склалася окрема група знаті, її представники обіймали найвищі посади в Польській державі і при дворі - воєвод, канцлера та ін. Згодом за служіння вони стали отримувати від князя в тимчасове користування або навіть у спадщину окремі земельні володіння, перетворюючись на феодалів. Місцева знать поступово втрачала заінтересованість у підтримці державної єдності. З'явились перші ознаки феодальної роздробленості Польщі. У другій половині XIII в. політична роздробленість досягла свого апогею, бо кожна з польських історичних земель опинилася в свою чергу поділена на окремі князівства.Уже в останні роки правління Болеслава І його боротьба з великими феодалами й вищим духовенством дуже ослабила країну. З цього негайно скористалися сусіди. За часів сина Болеслава - Мешка II - Священна Римська імперія захопила Лужицю й Мільско, Київська Русь - Червенські міста, Чехія - Сілезію, відокремилися князі Помор'я і Мазовії. Центральна влада настільки занепала, що Мешко II втратив королівський титул.

15. Боротьба за відновлення єдиної польської джержави наприкінці 13-14 ст. Казимир ііі Великий.

В кін. 13 – 14 ст. польські правителі Пшемисл ІІ, Владислав І Локетек та Казимир ІІІ Великий вели боротьбу за відновлення верховної королівської влади та централізацію й територіальне об’єднання польських земель, розділених на масу дрібних феодальних уділів. Казимиру ІІІ у другій пол. 14 ст. вдалося розширити територію Польської Корони не тільки на велику частину польських земель, але й на Галицьку Русь, скориставшись династичною кризою в ній. Власне тому поляки й іменуюсь цього володаря «Великим».

На відміну від батька Локетка Казимир ІІІ Великий у зовнішній політиці віддавав перевагу дипломатичним методам. У 1343 р. Польща уклала мирну угоду з Тевтонським орденом у Каліші. У 1348 р. Казимир III відмовився від прав на Сілезію, завдяки чому Польща здобула мир з Чехією. Забезпечивши спокій на кордонах, Казимир ПІ розпочав реформи, спрямовані на посилення королівської влади й створення централізованої держави. Водночас він створив королівську раду, королівську канцелярію, очолювану канцлером, центральну скарбницю, очолювану підскарбієм, та інші загальнодержавні органи влади й управління. Казимир III створив міцну систему оборони країни. Запроваджувалася також система єдиного мита. Внаслідок, усіх цих заходів Казимир III об'єднав більшість польських земель у складі централізованої держави, що, своєю чергою, сприяло посиленню ролі королівської влади. Хоча на Казимирі ІІІ Великому династія Пястів і припинилась, але процес феодальної роздробленості на кін. 14 ст. було вже загалом подолано і польська державність відродилась.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]