- •3.Витоки і походження давніх слов’ян: наукові гіпотези та концепції їх прабатьківщини.
- •4.Суспільно-політичний устрій давніх слов’ян(6-7 ст). Військова демократія.
- •5.Соціально-економічний та культурний розвиток давніх слов’ян у 6-7 ст.
- •6.Великоморавська держава: утворення,соціально-політичний устрій та роль в історії слов’янських народів.
- •7. Утворення та розвиток чеської держави в 10-13 ст. «Золота доба» чеської держави за правління Карла 4 (1346-1378рр).
- •8. Політичні, економічні та ідеологічні передумови гуситського руху 15 ст. Діяльність я.Гуса.
- •9. Гуситська революція 1419-1471 рр. Та її головні етапи.
- •10. Становище чеських земель у складі Габсбурзької монархії. Станове повстання 1618-1620 рр. Та його наслідки.
- •11. Соціально-економічий розвиток Чехії в 10-15 ст.
- •12. Чеська середньовічна культура 10-16 ст.
- •13.Утворення та розвиток польської держави в 10-11 ст. Болеслав і Хоробрий.
- •14. Польща в період феодальної роздробленості: політичний та економічний аспект проблеми (12-13 ст.)
- •15. Боротьба за відновлення єдиної польської джержави наприкінці 13-14 ст. Казимир ііі Великий.
- •16.Формування станово-представницької монархії в Польщі в 14-15 ст.
- •19.Утворення та політичний розвиток Першого Болгарського царства (681-1081рр) Богомильський рух.
- •20.Друге Болгарське царство (1187-1396):політичний та соціально-економічний лад.
- •22.Сербія за правління Стефана Душана (1331-1355). Сербська деспотовина 15 ст.
- •23.Черногорія в 10-15 ст.
- •24.Боснійська держава за правління Стефана Твртко (1353-1391).
- •25. Утворення ранньофеодальної держави у Хорватії,її політичний та соціально-економічний устрій (8-11 ст).
- •26.Становище Хорватії у складі Угорського королівства 12-15 ст.
- •29. Політичне та соціально-економічне становище польських земель в 19-початку 21 ст.
- •30.Польська культура другої половини 17-початку 20 ст.
- •31.Політика «освіченого абсолютизму» в Чехії та Словакії.
- •32.Чеське національне Відродження (остання третина 18-60-тьі роки 19 ст.) Революція 1848-1849 рр. В Чехії.
- •33.Суспільно-політичне становище чеських земель у складі дуалістичної Австро-Угорської монархії. Старочехи і младочехи.
- •34.Культура Чехії в другій половині 17-початку 20 ст.
- •35.Словацьке національне Відродження кінця 18 ст. Л.Штур. Участь словаків у революції 1848-1849 рр.
- •36.Політичне та соціально-економічне становище словацьких земель у складі Угорщини (60-ті роки 19-початку 20 ст.)
- •37. Політичне та соціально-економічне становище болгарських земель в другій половині 17 ст.
- •38. Відновлення болгарської національної держави, її політичний та соціально-економічний розвиток в другій половині 19-початку 20 століття.
- •39.Серби під владою османів та Габсбургів(друга половина 17-18 століття).
- •40.Перше та Друге сербське повстання. Політичний та соціально-економічний розвиток сербської держави в другій третині 19-початку 20 століття.
- •41.Культура південних словян в Новий час.
- •42.Боснія та Герцоговина у складі Османської імперії (друга половина 17-70-ті роки 19 століття).
- •43. Політичний та соціально-економічний розвиток Боснії та Герцеговини на прикінці 19-початку 20 стліття). Боснійська криза 1908 році.
- •44. Хорватські та словенські землі в Новий час.
- •45.Становлення македонського національно-визвольного руху(кінець 19-початку 20 століття).
- •46.Здобуття Черногорією державного суверенітету та її політичний та соціально-економічний розвиток на наприкінці 19-початку 20 соліття.
- •48. Західно-словянські народи в роки Першої світової війни.
- •49. Утворення та політичний і соціально-економічний розвиток Чехословацької республіки в міжвоєнний період.
- •50.Зовнішня політика Чехословаччини між двома світовими війнами (1918-1939рр).
- •51.Відновлення та розвиток Польської державності в 1918-1926рр.
- •52. Польща в період «санації» (1926-1939 рр.)
- •53. Розвиток культури Польщі в 20 ст.
- •54. Утворення та політичний і соціально-економічний розвиток Королівства сербів, хорватів, словенців (Югославії) в 1918-1939 рр.
- •55.Політичний та соціально-економічний розвиток Болгарії в 1918-1939 рр.
- •56.Південно-та західнослов’янські народи на передодні Другої світової війни.
- •57.Польські та Чеські землі в роки Другої світової війни: спільне та відмінне.
- •58.Словацька республіка в 1939-1945 рр та прчини її краху.
- •59.Народи Югославії в роки Другої світової війни(1941-1945рр). Основні напрями руху Опору.
- •62.Агонія комуністичного режиму в Польщі в 80-роках 20 ст. Перемога «Солідарності» та демонтаж тоталітарної системи.
- •63.Політична та соціально-економічна трансформації польського суспільства в 90-х роках 20-початку 21 ст.
- •64.Побудова соціалізму в Чехословаччині. «Празька весна» 1968 року та її наслідки.
- •65.Режим «нормалізації» та розгортання громадського опозиційного руху в Чехословаччині. «Ніжна революція» в 1989 році та її наслідки.
- •66.»Оксамитовий розвід» та утворення незалежних Чехії та Словаччини.
- •67. Розвиток чеської та словацької культури в 19 ст.
- •68.Політична і соціально-економічна трансформація Чеської та Словацької республік в 90-х роках 20-початку 21 ст.
- •69.Спроби побудови соціалізму в Болгарії та причини його кризи в 1980 роках.
- •70.Кінець авторитаризму в Болгарії та початок мирної трансформації суспільства. Політичне протистояння і еволюція реформи в 90-х роках 20 ст.
- •71.Розвиток болгарської культури в 20 ст.
- •72.Причини переходу до «самоврядного соціалізму» в Югославії. Особливості політичного режиму й.Тіто.
- •73.Розпад югославської федеративної держави.Збройні конфлікти та міжетнічна війна в 90-х роках хх ст..
- •1991 Рік- Війна за незалежність Словенії
- •75.Політична та соціально-економічна трансформація пост югославських держав в 90-х роках 20-початку 21 ст.
51.Відновлення та розвиток Польської державності в 1918-1926рр.
До Першої світової війни польські землі входили до складу Австро-Угорщини, Німеччини і Росії. Патріотичні сили Польщі боролися за самостійну незалежну державу. У результаті поразки Австро-Угорщини та Німеччини, падіння царського режиму в Росії в листопаді 1918 р. Польща була проголошена республікою. Президентом і головнокомандувачем польської армії став лідер Соціалістичної партії Юзеф Пілсудський.
Правлячі кола Польщі намагалися включити до складу держави литовські, білоруські й українські землі. У проголошенні Західно-Української Народної Республіки вони вбачали загрозу цілісності Польщі, тому буквально знищили її під час російсько-польської війни 1918—1919 рр. Російсько-польська війна закінчилася підписанням у 1921 р. мирного договору, за яким Західна Україна і Західна Білорусь залишалися за Польщею.
Після закінчення війни у Польщі було прийнято нову конституцію, що закріплювала законодавчу владу за сеймом і сенатом.Складне економічне, зростання чисельності безробітних призвело до страйкової і революційної боротьби.
Наступного року Польща поступово стала виходити з економічної кризи: було стабілізовано польську валюту, залучено іноземні інвестиції, прийнято жорсткі заходи для економії валюти. Західні інвестори вимагали від Польщі встановлення "сильної влади".
У травні 1926 р. у країні фактично відбувся державний переворот: Пілсудський взяв на себе командування збройними силами, встановив контроль над всією державною владою. У 1926—1928 та у 1930 рр. він був прем'єр-міністром Польщі.
52. Польща в період «санації» (1926-1939 рр.)
Вади парламентського ладу, відстала економічна структура,нерівномірність розвитку країни, економічна блокада з боку Німеччини та СРСР,криза в армії зрештою привели до перевороту 1926 р. і встановлення режиму “санації” (оздоровлення).12 травня 1926 р. військові сили під командуванням Пілсудського, почали наступ на Варшаву. У боях на вулицях міста війська уряду зазнали поразки. Переворот підтримувався населенням країни, що надіялося на покращання життя. Пілсудський користувався авторитетом національного героя, йому вдалося встановити свою владу, що збіглося з економічною стабілізацією у країні, це в сdою чергу дало можливість закріпитися новому режиму. Режим "санації" —базувався на лавіруванні між різними політичними силами, що не дозволяло опозиції організуватись. Влада відверто зневажала сенат і сейм, видаючи тимчасові успіхи в економіці за свої заслуги.
Щоб утриматися при владі, Пілсудський розпочав репресії проти своїх противників та обмежив права парламенту. У 1935 р. було прийнято нову конституцію, яка закріпила режим особистої влади.
53. Розвиток культури Польщі в 20 ст.
Наприкінці XIX ст. і в перші десятиріччя X X ст. сталися зміни в орієнтаціях польської культури. Вони були пов’ язані з науково-технічним прогресом, посиленням комунікацій, посиленням участі в суспільно-політичному житті незаможних верств. У науковій літературі цей період у розвитку культури отримав назву Молодої Польщі, або неоромантизму чи модерну. Культура і мистецтво стають площиною самовиразу особистості, ї ї індивідуального сприйняття і ставлення до оточення. Центр польського культурного життя перемістився до Кракова, де гуртувалася науково-мистецька інтелігенція з усіх дільниць, діяли численні наукові, громадські та культурно-мистецькі осередки. На формування суспільної думки великий вплив чинили діячі світу культури - публіцисти, літератори, вчені, митці. Під тиском господарських потреб на початку X X ст. відкривалися нові вищі навчальні заклади: було створено Рільничу академію, Ветеринарну академію, Торгову академію. У Варшаві було відкрито політехнічний інститут, згодом - Ветеринарний інститут, Академію сільського господарства і лісництва. На зламі X IX і X X ст. спостерігався спалах поетичної творчості.Тоді розпочали діяльність більшість відомих польських поетів XX ст. На літературну діяльність покоління Молодої Польщі великий вплив мав талановитий поет, письменник, драматург і маляр Станіслав Виспянський. Ідеї Молодої Польщі відбилися також на образотворчому мистецтві й а р хіте к тур і.
На початку 80-х років ХХ ст..у культурному житті поляків розпочалися зміни, спричинені проривом ідеологічної монополії правлячої комуністичної партії. В образотворчому мистецтві 70-80-х років відбулася зміна поколінь, прийшло чимало талановитої молоді, що розпочала мистецьку кар’ єру. Ї ї взірцями були польський “ неоавангард” , а також західноєвропейські течії. Традиції польських колористів продовжував розвивати знаний майстер пензля Стефан Ґєровський. Під впливом С . Гєровського 1983 р. у Варшаві виникло об’ єднання художників, твори яких відзначалися високою малярською культурою. У музичній творчості незмінним авторитетом, у тому числі за межами країни, користувалися композитори старшого покоління.