1. Відцентрові насоси. Кавітація насосів. Зовнішні ознаки і способи її попередження і усунення.

1. Сепаратори палива і мастил. Вибір режиму роботи для забезпечення високої якості сепарації.

2. Робота насоса в судновій системі. Основні показники роботи насоса: подача, напір, потужність, ККД, вакууметрична висота всмоктування.

3. Гідравлічний привід. Принципова схема індивідуального та групового гідропривода.

4. Гідравлічний привід. Об'ємний і дросельний способи регулювання, експлуатаційні характеристики.

5. Відцентрові насоси. Рівняння Ейлера, трикутники швидкостей і кути установки лопаток на виході із робочого колеса.

6. Конструкція лопатної електрогідравлічної рульової машини. Експлуатаційні характеристики. Схеми гідроприводу і варіанти його використання.

7. Повітряні компресори. Призначення, принцип дії, класифікація. Вимоги Регістра, експлуатаційні характеристики.

8. Сепаратори палива і мастила. Автоматизація сепаратора палива фірми Альфа-Лаваль.

9. Шлюпочні лебідки. Призначення, вимоги Регістра і СОЛАС-74. Конструкції, принцип дії і експлуатація.

10. Гідравлічний привід. Призначення, область застосування, класифікація, вимоги Регістру, принципові схеми.

11. Відцентрові насоси, паралельна і послідовна робота насосів, регулювання подачі і натиску, порівняння різних способів регулювання.

12. Шестеренні насоси. Експлуатаційні характеристики. Конструкція, класифікація, принцип дії, область застосування і експлуатація.

13. Гвинтові насоси. Експлуатаційні характеристики. Класифікація, принцип дії. область застосування, конструкції і експлуатація.

14. Шиберні і водокільцеві насоси. Експлуатаційні характеристики. Класифікація, принцип дії, область застосування, конструкція і експлуатація.

15. Гідравлічний привід. Конструкція радіально-поршневих насосів і гідромоторів, експлуатаційні характеристики.

16. Водоопріснювальні установки. Типові принципіальні схеми вакуумних установок. Умови здобування дистиляту високої якості.

17. Якірно-швартовні машини. Конструкції, експлуатаційні характеристики, гідропривід і схема системи дистанційної віддачі якоря.

18. Вантажний електрогідравлічний кран 2КЕЕ12/18. конструкція і технічне його використання.

19. Конденсаційні установки, їх види, технічна характеристика, застосування.

20. Системи кондиціювання повітря. Призначення, класифікація, принцип дії.

21. Теплообмінні апарати. Призначення, область застосування, класифікація, вимоги, будова і принцип дії.

22. Конструкция плунжерної електропдравлічної рульової машини. Експлуатаційні характеристики. Схеми гідроприводу і варіанти його використання.

23. Робочий процес поршневого компресора. Діаграми стискування, інтеграл Бернуллі багатоступеневе стискування.

24. Автоматична швартовна лебідка з гідравлічним приводом, конструкції, експлуатаційні характеристики, режим роботи.

26. Сепаратори палива і мастил. Призначення, область застосування. Кінематична схема тарільчатого сепаратора, принцип дії.

26. Конструкція компресора холодильних машин, класифікація, експлуатаційні характеристики.

26. Відцентрові насоси. Паралельна і послідовна робота насосів. Регулювання подачі і напору. Порівняння різних способів регулювання.

27. Схема провізійної холодильної установки. Принцип дії. автоматизація.

28. Гідравлічний привід, конструкція аксіально-поршневих насосів і гідромоторів, експлуатаційні характеристики.

29. Гвинтові насоси, експлуатаційні характеристики, класифікація, принцип дії. область застосування, конструкції та експлуатації.

30. Поршневі насоси. Експлуатаційні характеристики, конструкція, класифікація, нерівномірність подачі і способи її зменшення.

31. Конструкція допоміжного обладнання холодильних установок: конденсатора, випарника, масловіддільника, технічне використання.

32. Поршнева електрогідравлічна рульова машина. Експлуатаційна характеристика. Схеми гідроприводу і варіанти його використання.

33. Балерні та безбалерні шпілі. конструкції, експлуатаційні характеристики та їх порівняльна оцінка.

1. Відцентрові насоси. Кавітація насосів. Зовнішні ознаки і способи її попередження.

Сущность кавитации заключается в образовании разрывов (ка­верн) в тех местах потока, где давление снижается до величины, соответствующей давлению насыщенного пара при данной темпе­ратуре жидкости. В таких местах жидкость быстро вскипает, при­чем пузырьки пара переносятся потоком в область более высоких давлений, где происходит их конденсация. Процесс конденсации совершается мгновенно, и окружающая жидкость устремляется в образовавшиеся пустоты, что сопровождается сильными гидравлическими ударами и шумом. Если пузы­рек пара в момент его полной конденсации находится на поверхности, ограничивающей поток, то удар приходится .на эту поверхность. Согласно современным исследованиям, истинные давления при кавитации могут достигать 10 000 кгс/см², а число ударов исчисляется сотнями в секунду

Кавитация в насосе приводит к образованию кавитационной эрозии, разрушающей насос.

Главным фактором, вызывающим разрушение, является поверхностная усталость материала от цикла одностороннего сжатия. При кавитации образуется поверхностный наклеп, а затем происходит разрушение наклепанного слоя и прогрессирующее разрушение основного материала.

Понижение абсолютного давления может вызвать выделение паров из жидкости либо в одном месте (местная кавитация), либо во всей зоне (общая кавитация). Местное понижение давления возникает с возрастанием скорости в потоке при обтекании профиля колеса, при резких поворотах, обтекании выступов и т. п. Общее падение давления может произойти вследствие увеличения высоты всасывания, возрастания температуры перекачиваемой жидкости, падения атмосферного давления.

Кавитацию обнаруживают прежде всего по шуму, а также по падению характеристик и разрушению материала.

Кавитационному разрушению подвержены все материалы. Бы­стрее всего разрушается чугун, дольше всего противостоит разру­шению аустенитная сталь, алюминиевая бронза, нержавеющая сталь.

Основным средством предупреждения кавитации, обеспечиваю­щим нормальную работу центробежного насоса на всасывающей стороне, является поддержание такого давления во всасывающем тракте, при котором кавитация не появляется.

2. Сепаратори палива і мастил. Вибір режиму роботи для забезпечення високої якості сепарації.

В настоящее время на судах мирового флота наиболее распространены судовые дизельные установки, работающие на тяжелых сортах топлива (мазутах).

В процессе хранения топлива на судне оно обводняется и загрязняется механическими примесями (частицы песка, пыли, железной окалины) и в силу этого ухудшаются его характеристики.

Использование топлива с большим содержанием меха­нических примесей приводит к загрязнению форсунок, большому износу плунжерных пар топливных насосов, п.нтсу цплппдро - поршневой группы.

В зависимости от наличия примесей сепаратор может быть настроен на два режима: „пурификация” и „кларификация”.

На рис. а представлена схема работы сепаратора в режиме кларификация, в котором сепарируемая жидкость (топливо или смазочное масло) поступает во вращающийся барабан через центральный канал а в тарелкодержателе 1 и подается к периферии барабана 2. Затем жидкость проходит между тарелками 3 и через горловину 4 отводится из барабана. Под действием центробежных сил содержащиеся в нефтепродукте механические примеси осаждаются на стенках барабана и на конических поверхностях тарелок. Если в топливе или масле имеется вода, то она будет выделяться вместе с примесями и со временем заполнит весь объем барабана. При этом вода образует гидравлический затвор и перекроет путь для поступления нефтепродукта в пространства между тарелками.

Нормальная работа сепаратора нарушается, требуется его вскрытие и чистка, что усложняет эксплуатацию сепаратора: Поэтому по рассмотренной схеме сепарируют топливо или смазочное масло с незначительным содержанием воды, а работающий по этой схеме барабан называют кларификатором.

При сепарировании значительно обводненных нефтепродуктов желательно обеспечить непрерывный отвод выделяющейся воды. Для этого барабан собирают как пурифиттор (рис. 57, б). Кларификатор ную горловину 4 снимают и вместо нее устанавливают регулировочную шайбу 5. Вместо верхней тарелки ставят разделительную тарелку б большего диаметра. Нижнюю сплошную тарелку снимают, давая возможность проходить топливу или маслу из тарелкодержателя в ка­налы, образованные отверстиями в тарелках.

В начале работы сепаратора (в целях предотвращения утечки очи­щаемого нефтепродукта через отверстие шайбы 5) во вращающийся барабан заливают воду, которая образует гидравлический затвор. После этого подается сепарируемая жидкость через канал а. Затем через тарелкодержатель / она проходит в каналы, образуемые отвер­стиями в тарелках 3, и поступает в зазоры между тарелками. Под действием центробежных сил вода, содержащаяся в топливе или масле, как более тяжелая составляющая отбрасывается к периферии бараба­на. Там она смешивается с водой гидравлического затвора и отводит­ся из барабана через отверстия Ь в сменной регулировочной шайбе 5. Очищенный нефтепродукт, как более легкий, оттесняется к центру барабана и отводится через патрубок б разделительной тарелки 6.

Непрерывный отвод двух фаз из барабана сепаратора обеспечивает­ся гидродинамическим равновесием потоков поступающей и выходя­щей жидкости. Это равновесие устанавливается подбором сменных регулировочных шайб (рис. 58, а), диаметр которых определяется ис­ходя из принятой подачи сепаратора, марки топлива и с учетом опти­мального расположения нейтрального слоя.