Основні види забруднення навколишнього середовища

фізичне	хімічне	біологічне
теплове, шумове, електромагнітне, світлове, механічне	хімічні речовини: оксиди, кислоти, солі важких металів, пестициди, нітрати пластмаси, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР)	біотичне, мікробіологічне, продукти генної інженерії
радіаційне

Фізичне забруднення пов'язане зі змінами фізичних, температурно-енергетичних, хвильових і радіаційних параметрів зовнішнього середовища.

Хімічне забруднення – надходження в навколишнє середовище забруднювачів у вигляді хімічних речовин.

Біологічне забруднення – випадкове або пов'язане з діяльністю людини проникнення в екосистеми непритаманних їм рослин, тварин і мікроорганізмів (бактеріологічне); часто справляє негативний вплив при масовому розмноженні нових видів.

Радіаційне забруднення – забруднення, пов’язане з впливом іонізуючого (радіоактивного) випромінювання на живі організми. До радіаційного забруднення належать:

– власне радіаційне забруднення, під яким розуміється фізичне забруднення середовища, пов’язане з дією - та-частинок і-випромінювань, що виникають у результаті розпаду радіоактивних речовин;

– забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами, тобто по суті хімічне забруднення, пов’язане з перевищенням природного рівня вмісту (природного фону) радіоактивних речовин у навколишньому середовищі.

Забруднювач – будь-який фізичний чинник, хімічна речовина або біологічний вид (головним чином мікроорганізми), який потрапляє в навколишнє середовище або виникає в ньому в кількості, більшій за звичайну, і викликає забруднення середовища.

Забруднювачі бувають природні й антропогенні, а також первинні (безпосередньо з джерела забруднення) і вторинні (внаслідок розкладу первинних забруднювачів або хімічних реакцій). Ще виділяють забруднювачі стійкі – ті, що не розкладаються й акумулюються (накопичуються) у трофічних ланцюгах.

Проникнення різних забруднювачів у природне середовище може мати небажані наслідки, зокрема:

–завдання шкоди рослинному і тваринному світу (зниження продуктивності лісів і культурних рослин, вимирання тварин);

–порушення стійкості природних біогеоценозів;

–завдання шкоди майну (корозія металів, руйнування архітектурних споруд);

–шкода здоров'ю людини тощо.

Основні джерела забруднення довкілля – енергетика, промисловість, транспорт, сільське господарство, військова діяльність, наукова діяльність.

Атмосфера – це газова оболонка, що оточує Землю. Атмосфера як елемент глобальної екосистеми виконує кілька основних функцій:

– захищає живі організми від згубного впливу космічних випромінювань та ударів метеоритів;

– регулює сезонні й добові коливання температури (якби на Землі не існувало атмосфери, то добові коливання температури досягали б 200°С);

– є носієм тепла й вологи;

– містить гази, які беруть участь у фотосинтезі й забезпечують дихання;

– зумовлює низку складних екзогенних процесів (вивітрювання гірських порід, діяльність природних вод, мерзлоти, льодовиків).

Надзвичайно важливе екологічне значення для біосфери має озоновий шар у стратосфері, повітря якого збагачене озоном (О₃). Він розташований на висоті 20 – 50 км і захищає все живе на Землі від згубної дії "жорсткого" ультрафіолетового випромінювання Сонця.

Забруднення атмосферного повітря – це будь-яка зміна складу і властивостей повітря, що негативно впливає на здоров'я людей і тварин, стан рослинного покриву та екосистеми.

Забруднення атмосфери може бути природним і штучним (табл. 5.2).

Таблиця 5.2