40. Набуття громадянства України за терит походженням

Відповідно до статті 8 Закону України "Про громадянство України", особа без громадянства або іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подав заяву про набуття громадянства України, а також його неповнолітні діти, реєструються громадянами України, якщо така особа (один з варіантів):

• сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Закону України "Про правонаступництво України";

• сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

47. Умови недійсності шлюбу

Шлюб може бути визнаний недійсним, якщо він був укладений з порушенням сімейного законодавства; Рішення про недійсність шлюбу приймає РАЦС або суд.

РАЦС – за заявою зацікавленої особи анулює шлюб, якщо він зареєстрував:

1. З особою, що одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;

2. Між родичами, за прямою лінією, чи братами і сестрами

3. З недієздатною особою.

Суд визнає недійсним шлюб, якщо він був зареєстрований:

1. Без вільної згоди ч. або ж.

2. Або без наміру створити сім’ю (фіктивний)

3. Між усиновленими і усиновитими, їх дитиною (до 18р)

4. Між двоюрідними братом і сестрою, тіткою, дядькою – племінником

5. З особою, що приховала свою важку хворобу – небезпечну для іншої особи

6. З особою, що не досягла шлюбного віку

48 Цілі і підстави юридичної відповідальності

Ціль (мета) юридичної відповідальності має комплексний характер. Вона полягає в:

1) покаранні правопорушника, тобто у здійсненні певних репресивних заходів з боку держави для того щоб винна особа відчула певні обмеження своїх прав, страждання тощо;

2) перевихованні і виправленні правопорушника;

3) недопущенні вчинення нових правопорушень з боку покараної особи (індивідуальна превенція правопорушень);

4) запобіганні вчиненню правопорушень з боку інших осіб (загальна превенція правопорушень).

Юридична відповідальність може мати місце при наявності:

1) юридичної (правової) підстави;

2) фактичної підстави;

3) процесуальної підстави.

Види юридичної відповідальності

Конституційна відповідальність - це вид юридичної відповідальності що є в Україні відносно новим видом відповідальності. Він визначений у конституційних нормах і його призначення полягає в забезпеченні виконання приписів Основного Закону та притягненні винних осіб до юридичної відповідальності. Прикладами такої відповідальності є:

Цивільно-правова відповідальність - це вид юридичноївідповідальності що призначається судом у разі невиконання (порушення) договору або заподіяння майнової чи моральної шкоди.

Дисциплінарна відповідальність - це вид юридичної відповідальності що має місце в трудових, навчальних, військових та інших відносинах. Так, в трудових відносинах вона покладається роботодавцем на працівника за вчинене ним порушення трудової дисципліни шляхом видання відповідного наказу (розпорядження). Ця відповідальність може бути:

Матеріальна відповідальність - це вид юридичної відповідальності що має місце в трудових правовідносинах і полягає у відшкодуванні працівником завданої ним прямої дійсної шкоди підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків.

Адміністративна відповідальність - це вид юридичної відповідальності що застосовується уповноваженими органами (посадовими особами) виконавчої влади, місцевого самоврядування та судами до осіб, які скоїли адміністративні правопорушення. Суб'єктами цієї відповідальності можуть бути як фізичні так і юридичні особи.

Кримінальна відповідальність - це найсуворіший вид юридичної відповідальності, що накладається тільки судом на особу, яка винна у скоєні злочину.

Кримінальна відповідальність реалізується через кримінальні правовідносини між державою в особі органів, які здійснюють боротьбу із злочинністю (міліція, прокуратура, СБУ, податкова міліція...) та особою в діянні якої міститься склад злочину в спеціальному процесуальному порядку, визначеному в Кримінально - процесуальному кодексі України.

Міжнародно-правова відповідальність може бути:

а) політичною;

б) матеріальною.