Підсумки

1. З початку 1980-х рр., за обставин постійних суттєвих змін, що спостерігаються в світовій економіці, простежується тенденція до скорочення долі підприємств, які розвивають стратегію вертикальної інтеграції. Підприємства очікують підвищити свою конкурентоспроможність завдяки концентрації на діяльностях, що розглядаються ними за основні (профільні). За цих умов перед менеджерами постає проблема раціонального управління процесами, які вже не контролюються прямо, проте ефективність яких має відстежуватися. В сучасних умовах вирішення даної проблеми пов’язується дослідниками з впровадженням підходів управління ланцюгами постачань.

2. За відмінні риси концепції управління ланцюгами постачань, яких вона набуває як теорія управління, виступають системний підхід, яким передбачається дослідження ланцюга постачань як цілісного об’єкта, і стратегічний підхід, як такий, що, передбачаючи орієнтацію на кінцевого споживача, сприяє розвитку конкурентних переваг кінцевого в ланцюзі постачань продукту (послуги) через об’єднання зусиль щодо забезпечення ефективного руху матеріальних і відповідних їм інформаційних потоків як в межах окремих підприємств, які складають ланцюг постачань, так і між ними самими.

3. Управління ланцюгами постачань як сукупність діяльностей, процесів та функцій, які забезпечують реалізацію відповідної теорії, вимагає

впровадження в процеси управління принципів, які носять інтеграційний характер і визначають зміст відносин підприємства з партнерами в ланцюзі постачань в умовах забезпечення руху матеріальних та відповідних їм інформаційних потоків. Зазначеними принципами має передбачатися координація та кооперація, раціональний розподіл прибутків та ризиків, обмін інформацією, розвиток інтеграційних відносин, а також функціональна інтеграція.

4. Для відносин інтеграції характерними є взаємна довіра, співпраця і відповідальність, а також спроможність керувати конфліктом і забезпечувати його якомога швидше розв’язання.

5. Історично концепція управління ланцюгами постачань формувалась в контексті досліджень відносно інтеграції в ланцюгах постачань логістичних функцій. І положення логістики як науки продовжують справляти значний вплив на розвиток вищезгадуваної концепції. Водночас, поступово все більш значущим стає зворотній вплив концепції управління ланцюгами постачань щодо подальшого розвитку теорії і практики логістики. В сучасних умовах в ланцюзі постачань передбачається інтеграція, крім власне логістичних, функцій маркетингового аналізу, інформаційного забезпечення, вартісного аналізу і розробки нових продуктів.

6. Управління ланцюгами постачань являє собою системний стратегічний підхід щодо забезпечення на грунті розвитку функціональної інтеграції ефективного руху матеріальних і відповідних їм інформаційних потоків в ланцюгах постачань, ціллю впровадження якого є підвищення результативності роботи ланцюгів постачань і, як наслідок, підприємств  їх учасників, і який, будучи усвідомленим і прийнятим останніми, передбачає привнесення в міжорганізаційні відносини принципів, які носять інтеграційний характер. При цьому ланцюг постачань визначається як послідовність суб’єктів господарювання  від вихідних постачальників сировини, матеріалів, деталей, вузлів та комплектуючих до кінцевих споживачів продукту (послуги), які, здійснюючи виробничі, торговельні, логістичні та інші процеси, є такими, що безпосередньо пов’язані з рухом матеріальних і відповідних їм інформаційних потоків за встановленими стадіями.

7. Методологічні підходи до побудови, функціонування, розвитку та адаптпції систем ланцюгів постачань в умовах впровадження конкурентних відносин між підприємствами, що їх складають, і інтеграційних відносин, які відповідають концепції управління ланцюгами постачань, суттєво різняться між собою. У першому випадку, в принципі, не доречно вести мову про формування цілеспрямованої ефективної поведінки, тобто про процес управління, як системи ланцюга в цілому, так і окремих функціональних підсистем, зокрема логістичної. У другому випадку, коли до ланцюга постачань привноситься концепція управління ним як цілісною системою, всі задачі, пов’язані з роботою системи логістичного обслуговування ланцюга постачань, повинні ставитись та вирішуватись комплексно, з урахуванням функціональних взаємозв’язків, і у відповідності з системною ціллю логістичного обслуговування ланцюга постачань.

8. Концепція управління системами логістичного обслуговування в ланцюгах постачань передбачає комплексне вирішення, на основі критеріїв загальносистемної ефективності, задач управління системами логістичного обслуговування виробничих (торговельних) підприємств (СЛОП), які формують ланцюги постачань, і задач управління виробничо-технологічними системами підприємств (власних підрозділів) логістичних провайдерів (ВТСЛП), які залучаються до надання логістичних послуг.