Інтегративні методи психосинтезу особистості

РОЗДІЛ 3

РОЗВИВАЛЬНИЙ КОУЧИНГ ЯК МЕТОД ПСИХОСИНТЕЗУ

«Які ще шляхи ви бачите у виході з даної ситуації?» тощо). При цьому розпочинати запитання варто зі слів не «як» і «як саме», а «як ви могли б» або «як саме ви можете» і т.д. Тобто відкриті запитання повинні бути спрямовані на активізацію мислення суб’єкта.

3. У змісті відкритих запитань часто вживають такі прикметники: найкращий, новий, вигідний, сильний, оптимальний, прогресивний, ширший, повніший, легкий тощо. Дані слова концентрують увагу клієнта на позитивних якостях та перевагах власної особистості, розширюють потенційні можливості як об’єктивних, так і суб’єктивних шляхів вирішення проблеми, спрямовують його мислення у проблемно-пошуковому напрямі. Зазначимо, що вживання названих слів поширене серед фахівців

угалузі психології реклами, однак у коучинзі ми не пов’язуємо їх з маніпуляцією свідомості клієнта: вони спрямовані на розширення змісту свідомості самим клієнтом, а не на приховану зміну його свідомості [13, с. 81].

4.При формулюванні відкритих запитань бажано вживати такі дієслова та віддієслівні іменники: розвинути, зростати, навчатись, творити, натхнення, творіння, розвиток, зростання, вдосконалення, навчання тощо. Дані слова зумовлюють наявність активності у когнітивному пошуці відповідей на поставлені запитання. Окрім того,

усвідомості клієнтів дані слова створюють позитивне емоційне тло, на якому можна стимулювати їх до саморозвитку. Наприклад: «Які нові якості ви могли б у собі розвинути завдяки систематичному тренуванню?», «Якими легкими способами ви могли б забезпечити свій саморозвиток?», «Що нового ви могли б створити завдяки самовдосконаленню своєї особистості?» тощо.

5.У постановці відкритих запитань варто пам’ятати про підкріплення їхнього змісту зоровими образами. Тобто для того,

51

ІНТЕГРАТИВНІ МЕТОДИ

ПСИХОСИНТЕЗУ ОСОБИСТОСТІ

щоб стимулювати клієнта до більш системного осмислення власної проблеми, у запитаннях повинна існувати така послідовність, яка забезпечує створення цілісної системи зорових образів (керованої візуалізації). Також зорові образи можна викликати у клієнта в межах одного відкритого запитання. Наприклад: «Яким може бути найкращий результат внаслідок вашої роботи над собою, якщо його уявити на цифровій шкалі від 1 до 10?», «Що нового ви прочитаєте у майбутньому внаслідок такого тренування, якщо життя уявити як книгу?» або «З чого найоптимальнішого ви могли б розпочати малюнок свого майбутнього?» тощо.

На етапі метамоделювання коуч намагається встановити

це засіб усвідомлення коучем того, як у мовленнєвих структурах клієнта (мовленнєвих паттернах) зосереджені три основні механізми метамоделювання дійсності,зокрема,майбутньої дійсності (Дж.Гріндер, Р. Бендлер). Це механізми узагальнення, опущення та викривлення інформації у суб’єктивному досвіді клієнта. М. Еріксон поклав ідею про дані механізми в основу пояснення процесів моделювання та адаптації мислення, поведінки та мовлення людини [12].

Механізми узагальнення та опущення є варіантами механізму викривлення інформації, який лежить в основі суб’єктивності людини у її ставленні до дійсності, до самої себе та актуальних проблем. За рахунок відкритихзапитанькоуча уклієнта з’являється нове мовленнєве (інформаційне) поле, яке дозволяє йому віднайти альтернативні шляхи вирішення проблеми в процесі її нової інтерпретації та подальшого осмислення. У відкритих запитаннях коуч намагається застосовувати конкретні слова, що означають сенсорну інформацію.

52

РОЗДІЛ 3

РОЗВИВАЛЬНИЙ КОУЧИНГ ЯК МЕТОД ПСИХОСИНТЕЗУ

Отже, метамоделювання – це завершення циклу розвивального коучингу, яке дозволяє клієнту самостійно побудувати модель майбутнього життя за рахунок усунення механізмів викривлення інформації у власному мовленні, мисленні та поведінці. Такий результат свідчить про високий рівень психосинтезу особистості клієнта, коли його внутрішня та зовнішня активність набуває ознак спонтанності. Іноді метамоделювання застосовують наприкінці кожного сеансу як спосіб закріплення досягнутих змін.

Зазначимо, що кожен з розглянутих етапів розвивального коучингу триває по-різному в залежності від індивідуальних особливостей клієнта, зокрема, від рівня самовизначення та інтегрованості його особистості. Цикл розвивального кончингу завершує клієнт на будь-якому етапі. Водночас, проміжний результат на останньому етапі сумісної роботи з коучем є передумовою переходу до наступного етапу. Отже, структура коучингового процесу циклічна, неперервна.

3.3.Вплив розвивального коучингу на абстрактно-системну рефлексію особистості

Процес психосинтезу тісно пов’язаний з поняттям людського мислення як специфічної форми активного відображення дійсності та потенційного засобу її перетворення в процесі діяльності. Властивості людського мислення можна розглядати як об’єкт еволюції, так само як біологічний та фізичний розвиток людини.

53

ІНТЕГРАТИВНІ МЕТОДИ

ПСИХОСИНТЕЗУ ОСОБИСТОСТІ

П’єро Феруччі (послідовник Р. Ассаджіолі), стверджував, що особистість з розвиненим мисленням має такі ознаки [14, c. 103]:

•вона здатна зосередитись на власній думці, навіть в умовах суцільного відволікання;

•може організовувати хід думок, пригадування та образи в цілісну інформаційну систему, яку може швидко відновити за потреби;

•здатна усвідомлювати стратегію мислення і активно змінювати її;

•може системно та безвідносно до себе здійснювати аналіз певного об’єкту чи явища;

•гнучка у переключенні мислення з однієї системи думок на іншу;

•здатна осмислювати інформацію цілісно та деталізовано, виокремлюючи в думках загальне та конкретне;

• усвідомлює обмеження власного мислення та може їх подолати;

•нічого не сприймає на віру;

вищих проявів психічного, як пізнавальний процес, що полягає в узагальненому та опосередкованому відображенні дійсності.Мислення полягає у активному перетворенні в свідомості людини відображених об’єктів дійсності у формі суб’єктивних образів [15, с. 225].

Деякі вітчизняні психологи трактують мислення як «складову частину й особливий об’єкт самосвідомості особистості, у структуру якого входять: 1) розуміння себе як суб’єкта мислення; 2) диференціація «своїх» і «чужих» думок; 3) усвідомлення ще не вирішеної проблеми як суто своєї; 4) усвідомлення свого ставлення до проблеми» [16, с. 246].

54

РОЗДІЛ 3

РОЗВИВАЛЬНИЙ КОУЧИНГ ЯК МЕТОД ПСИХОСИНТЕЗУ

Це визначення є нетрадиційним і відкриває нові аспекти у вирішенні проблеми взаємозв’язку свідомого «Я» та мислення людини, а також викликає необхідність дослідити зв’язок мислення з рефлексією, зокрема з абстрактно-системною.

На думку Ю. Медвін, у сучасному психосинтезі абстрактносистемна рефлексія (АСР) є тим критерієм, за яким теоретично відбувається гендерне розототожнення мисленнєвої логіки, а також виокремлюється глобально-системне мислення. Жіноча логіка – це порівняльна логіка, що використовує аналогії та метафори і розглядає деталі. Чоловіча логіка – це послідовна логіка з її причиннонаслідковими зв’язками та цілісним підходом до об’єкта, про який мислить людина [17].

Глобально-системне мислення (ГСМ) – це не зовсім логіка або ж те, що ми маємо на увазі під поняттям «логічне мислення». Це той «інструмент», за допомогою якого людина по-іншому сприймає світ завдяки АСР. Самосвідомість людини в процесі глобально-системного мислення знаходиться у полі свідомості, через яке відображається зовнішня реальність. Таке відображення у класичній вітчизняній психології трактували через поняття суб’єктивності або ж суб’єктності, тобто здатності бути суб’єктом [18]. Проте поняття суб’єктності, суб’єктивності та абстрактно-системної рефлексії не є тотожними.

У логічному мисленні, яке характеризується лінійністю та послідовністю умовиводів, свідоме «Я» особистості використовує логіку як засіб реакції на зовнішнє середовище, а потім як засіб його аналізу. За допомогою логіки людина перевіряє своє ставлення до зовнішніх об’єктів, а потім утверджує це ставлення у формі власної позиції в процесі спілкування та діяльності [19]. Високий рівень аналітичних здібностей людини з розвиненою логікою дає їй

55

ІНТЕГРАТИВНІ МЕТОДИ

ПСИХОСИНТЕЗУ ОСОБИСТОСТІ

можливість довести (або ж просто висловити, виявити) власну позицію в системі міжособистісних стосунків. Проте «логічна» людина не може передати вербально емоційний зміст суб’єктивної (внутрішньої) реальності іншим людям.Саме ця проблема не дозволяє нам впевнено говорити про об’єктивну можливість людини зрозуміти іншу, особливо коли мова йде про емпатійне розуміння психологом проблеми клієнта.

Людина з глобально-системним типом мислення, використовуючи АСР, не тільки відображає зовнішню дійсність, не тільки свідомо маніпулює елементами сприйнятих об’єктів, але й може порівнювати та аналізувати їх. При цьому кожен з елементів зовнішньої дійсності проявляється у полі свідомості та сприймається миттєво як цілісна система на певному емоційному тлі. Ця система і є абстрактносистемною рефлексією – властивістю ГСМ [11]. Суб’єкт мислення сприймає елементи зовнішньої реальності за допомогою трьох основних аналізаторних каналів – візуального, аудиального та кінестетичного, які в полі свідомості людини представлені окремими репрезентативними системами. Людина сприймає всі елементи об’єкта глобально як систему, що надає їй перевагу над тими, хто «бачить» лише декілька елементів системи (тобто над людьми з логічним типом мислення).

Особистість з активною АСР сприймає будь-яку зовнішню ситуацію, накладаючи її на «внутрішній екран» у полі свідомості, в якому сприйнята інформація розподілена по динамічних комірках. Під поняттям «екран» ми розуміємо ту частину поля свідомості, яка відображає об’єкти активним свідомим «Я». Саме в «екранному відображенні» зовнішньої дійсності реалізується функція абстрактносистемної рефлексії.

Отже, глобально-системне мислення із АСР є одним із наступних кроків у когнітивному розвитку особистості. Такий тип мислення

56

РОЗДІЛ 3

РОЗВИВАЛЬНИЙ КОУЧИНГ ЯК МЕТОД ПСИХОСИНТЕЗУ

можна порівняти з мисленням шахіста, який сприймає шахову дошку як динамічну систему з її не тільки статичними, але й динамічними елементами, що дає йому можливість мислити у формі передбачення наступних ходів та їхніх наслідків.

Наші спостереження свідчать, що серед сучасних дітей щороку збільшується кількість тих, які характеризуються надзвичайними пізнавальними можливостями (так звані – діти-індіго). Саме у таких дітей є активна АСР, «екран» якої відкривається спонтанно. Це відбувається за умови, коли одна з репрезентативних систем протягом сприймання інформації функціонує на високому рівні активності [20].

Здатність сучасних дітей сприймати інформацію за допомогою АСР ми розуміємо як перевагу, а не психічне відхилення чи когнітивний недолік. Практика психосинтезу свідчить, що психолог за допомогою відповідних тренувань може розвинути у клієнта АСР, яка призводить до глобально-системного осмислення його проблеми.

Розглянемо детальніше процес екранного відображення дійсності. Кожна комірка екрану – це елемент усвідомленої інформації про об’єкт зовнішньої дійсності, про конкретну ситуацію. Пуста комірка екрану – це елемент ситуації, яка ще не сприймається в даний момент часу свідомим «Я» людини: ця інформація знаходиться у сфері несвідомого, яке фіксує «прогалини» сприймання за допомогою всіх аналізаторних систем (зорової, слухової, нюхової, смакової, дотикової).

Внаслідок відповідного тренування людина може маніпулювати змістом кожної комірки, тобто подумки ізолювати її з цілої системи усвідомлюваної ситуації. При цьому зміст ізольованої комірки суб’єкт мислення аналізує з різних сторін, відкриваючи для себе неусвідомлені аспекти інформації на момент безпосереднього сприймання. Спрямовуючи свою увагу на пусті комірки, людина з АСР

57

ІНТЕГРАТИВНІ МЕТОДИ

ПСИХОСИНТЕЗУ ОСОБИСТОСТІ

може відкрити досі «невидимі» для її свідомого «Я» елементи, що сприяє усвідомленню тієї інформації, яка була втрачена в процесі її відображення певною репрезентативною системою. Наприклад, осмислюючи поведінку мало знайомої людини, якій ми потиснули руку, ми узагальнюємо її зоровий і аудиальний образ після безпосереднього сприймання її зовнішнього вигляду та мовлення. Цей образ стане більш системним, якщо в процесі його осмислення за допомогою АСР підсвідомість «вкаже» нам на запах парфумів та температуру рук людини, з якою ми щойно спілкувались.

Саме «екран» у полі свідомості є причиною відволікання у дітей з активною АСР під час шкільних уроків. Сприймаючи інформацію візуально (текст підручника) чи аудиально (розповідь вчителя), учню достатньо самостійно активувати у полі свідомості не одну репрезентативну систему,а декілька (візуальну,аудиальну,кінестетичну тощо). Цей процес відбувається також цілеспрямовано – під впливом активних навчальних методів з боку вчителя.Усвідомлення інформації в процесі її сприймання автоматично осмислюється учнем за допомогою такого механізму: в полі свідомості спрацьовує абстрактно-системне відображення (екран) не зі статичною інформацію, сприйнятою безпосередньо, а з її динамічним змістом, який підкріплюється всіма видами відчуттів. У власній практиці Ю. Медвін помітив, що приблизно у двох третинах американських дітей-індиго «відкривається екран», на якому відбувається аналіз динамічної аудиально чи візуально поданої інформації. Зовні це виглядає як «відключення уваги» чи самозаглиблення.

Нами було удосконалено деякі коучингові техніки, спрямовані на розвиток глобально-системного мислення у людей, які ним не володіють від народження або не розвинули його самостійно (див. Додаток 2).

58

РОЗДІЛ 3

РОЗВИВАЛЬНИЙ КОУЧИНГ ЯК МЕТОД ПСИХОСИНТЕЗУ

При цьому ми врахували, що більшість людей оперують у своїй діяльності та поведінці двовимірним (лінійним) типом мислення, тобто паралельним або послідовним логічним аналізом.

Отже, розвиток абстактно-системної рефлексії забезпечує потенційну можливість розвитку ГСМ як альтернативного способу осмислення зовнішньої дійсності в процесі психосинтезу.

Єдиним якісно новим форматом роботи психолога над розвитком у клієнта здатності до АСР є робота у системі «віч-на- віч» із застосуванням методу розвивального коучингу. Нагадуємо, що розвивальний коучинг варто розуміти як спеціалізовану форму професійного спілкування, мета якого – допомогти клієнту розвинути позитивні якостей його субособистостей та об’єднати їх навколо «Я». Тобто метод коучингу в процесі психосинтезу можна трактувати як структуроване психологічне наставництво чи супервізію стосовно постановки цілей, прийняття конкретних рішень та дій. При цьому, як було зазначено попередньо, комбінація розвивального коучингу з методом корекційної сугестії створює інтегративну методологію в практиці психосинтезу особистості (Є. Кучеренко).

Отже, коучу недостатньо володіти вмінням вести душевні діалоги та ставити цілеспрямовані запитання клієнту. Він повинен володіти знаннями та вміннями щодо розототожнення та самоототожнення цілісної особистості клієнта. Ці процеси психосинтезу призводять до глобально-системного переосмислення клієнтом важливих життевих завдань та ставлень до інших людей, що спричинили появу почуття провини, образ, страхів, а згодом і психосоматичних розладів, хронічно заниженої самооцінки, недовіри до інших тощо. Лише звільнивши клієнта від цих обмежень на рівні його субособистостей та на рівні його свідомого «Я», психолог-коуч може розвинути в нього абстрактносистемну рефлексію шляхом спеціальних тренувань.

59

ІНТЕГРАТИВНІ МЕТОДИ

ПСИХОСИНТЕЗУ ОСОБИСТОСТІ

Активацію АСР можна проілюструвати за принципом роботи призми (див. рис. 3.1). Однорепрезентативна передача інформації відбувається з її подальшою трансформацією в сенсорному сприйманні трьох репрезентативних систем клієнта. Наприклад, якщо людина з розвиненою АСР чує інформацію (аудиальна передача), то її засвоєння та осмислення відбувається на рівні як аудиальної, так і візуальної та кінестетичної репрезентативних систем в полі свідомості.

однорепрезентативної передачі створює більш глибокий та змістовний досвід щодо зовнішньої реальності. Таким чином, самоототожнення клієнта із застосуванням технік розвивального коучингу стає більш поглибленим, а засвоєні знання про свою поведінку та діяльність запам’ятовується на рівні відчуттів в результаті специфічного когнітивного аналізу власної особистості.

Якщо людина навчиться усвідомлювати результати процесів сприймання як динамічну систему, яка піддається вторинній обробці та отримує семантичне вираження в процесі мисленнєвої діяльності (внутрішній діалог), то зворотним процесом у такому випадку буде прояв мислимих образів у формі специфічних зовнішніх змін у

60