IV. Закріплення вивченого матеріалу

Організація сприйняття творів мистецтва

Учитель пропонує учням роздивитися репродукції картин, на яких зображено міський

пейзаж, та проаналізувати їх.

Слово вчителя

Картина «Новий Рим. Замок святого Янгола» С. Щедріна зображує перспективу ріки та архітектурного пейзажу.

Відповідно до законів перспективи ріка намальована такою, що звужується в далечині. Поступово звужується висота берегу. Стіни будівель ліворуч розташовані під різними кутами до площини картини, адже вони побудовані залежно

від вигину ріки. Точки сходження горизонтальних ліній дахів та вікон у найближчого будинка, так саме як і у будинка, що розташований подалі, знаходяться на лінії горизонту, але у різних місцях, що відповідає поворотам фасадів щодо площини картини.

(Учитель пропонує учням простежити напрямок ліній до точок сходження цих будівель, прикладаючи до репродукції олівець або лінійку.)

Творче завдання

Слово вчителя

Архітектуру інколи називають застиглою музикою. Справді, кожне місто має свою індивідуальність, наповнюється тільки йому притаманними звуками. За уявою намалюйте музику вулиць свого міста.

Пояснення до творчого завдання

Уникайте жорстких вертикальних і горизонтальних ліній. Краще, якщо ці лінії будуть зігнутими або обірваними.

Індивідуальна робота за творчим завданням

V. Підбиття підсумків

Коментар

Під час уроку учні мають продемонструвати знання про основні правила композиції, свідомо обирати певний вид композиції для втілення свого творчого задуму, обґрунтовувати зміну вигляду об’єктів зображення залежно від зміни точки зору.

VІ. Домашнє завдання

Обсяг роботи не дозволяє завершити роботу впродовж одного уроку. Учні мають зробити це вдома. Якщо робота завершена впродовж уроку, тоді вчитель може запропонувати учням домашнє завдання: виконати з натури, по пам’яті чи за уявою декілька начерків вулиці,

що поступово повертає. На вулиці потрібно розташувати фігури людей та зображення автомобілів на різному віддаленні від глядача.

Урок 8

Тема. Ілюзорно-просторове зображення

Простір

Мета: закріплювати розуміння учнями поняття «композиція», відомості про передавання глибини простору на площині; поглиблювати розуміння поняття «повітряна перспектива» та засоби передавання глибини простору на площині; розвивати навички та вміння передавати простір, освітлення, визначати тон; формувати образне, логічне, просторове мислення; продовжувати формувати в дітей уміння аналізувати; виховувати в учнів уважність; стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи; репродукції картин відомих художників (І. Шишкін «Туманний ранок» та ін.).

Матеріали та інструменти: альбом для малювання, цупкий картон, кольоровий папір, простий олівець, зубна щітка, гуаш, пензель, ємність для води, серветки для витирання рук і пензлів, палітра.

Основні поняття: «панорама», «діорама».

Тип: комбінований урок.

Коментар

Творче завдання уроку може бути виконане у техніці набризку. Якщо технічні умови класної кімнати не дозволяють використати запропоновану техніку, завдання може бути виконане у техніці гуаші або акварелі. Як варіант творчого завдання може бути запропоноване

виконання художньої панорами «Тваринний простір». (Робота виконується у групах.) Фігурами предметного плану можуть бути фігурки-орігамі.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Запитання

• Як художники передають на площині глибину простору?

• Які зображення розташовують на першому (передньому), другому (середньому), третьому (дальньому, задньому) планах?

ІII. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

Ви вже знаєте, що якщо предмет розташований близько, то тонкий шар повітря, що знаходиться між ним і оком, мало змінює колір предмета. Якщо ж предмет розташований далеко, то до світла, відбитого предметом, додається блакитне світло, що розсіяне повітрям,

і предмет здається блакитнуватим; чим більше віддалені предмети, чим товще шар атмосфери, крізь який проходить світло, що відбите предметами, тим більше домішується блакитного кольору. Світлі предмети при віддаленні менше «синіють», ніж темні або затемнені. Це відбувається тому, що частина синіх променів, що віддзеркалені світлими

предметами, не доходить до нашого ока, а розсівається повітрям у різні боки. З цієї ж причини світлий предмет, якщо він освітлений, може здаватися на відстані навіть жовтішим або червонішим, ніж поблизу (рожеві снігові гори, оранжеві хмари біля горизонту), тому що повітря, розсіюючи блакитні промені, пропускає червоно-оранжеві. Темні предмети або їх тіньові сторони із віддаленням від них спостерігача сприймаються синішими і в той же час здаються блідішими (світлішими) через те додаткове світло, яке розсіяне в повітрі. Оскільки всі кольори предмета при віддаленні втрачають свою насиченість, блакитніють або синіють, в тінях світлішають, а в світлих місцях темнішають, то різниця в кольорі та світлоті предметів стає меншою, контрасти слабкішими, унаслідок чого контури предметів, їх рельєф, деталі втрачають свою виразність. Чим далі знаходяться предмети від спостерігача, тим більше виражені ці зміни. Отже, для віддалених предметів характерні пом’якшення контурів, ослаблення насиченості кольорів, зміна світлоти, різка відмінність за кольором від предметів переднього плану. У зв’язку з цим теорію перспективи Леонардо да Вінчі поділяв

на три частини:

• лінійна перспектива — визначає закони зменшення розміру фігур у міру їх віддалення від спостерігача;

• повітря, або колірна перспектива — трактує питання зміни кольору залежно від відстані між глядачем і об’єктом, який спостерігають, та вплив на колір шару повітря;

• перспектива рельєфу аналізує зміну ступеня виразності меж фігур і контрасту світла та тіні на них у міру віддалення в глибину простору, що зображується на картині.

Панорама (від грецьк. pan — все і horama — вид, видовище) — вид мистецтва, живописна картина, що охоплює все коло горизонту, на якій плаский живописний фон поєднується з об’ємними макетами переднього «предметного» плану.

Діорама (від грецьк. dia — через, крізь і horama — вид, видовище) — стрічкоподібна, зігнута в плані півколом живописна картина із переднім «предметним» планом (споруди, реальні та бутафорські предмети). Діорами розраховані на штучне освітлення і часто розташовуються

у спеціальних павільйонах.

Організація сприйняття творів мистецтва

Учитель пропонує учням розглянути репродукції картин, на яких зображено глибоку перспективу, виконані видатними художниками; пропонує уважно роздивитися картини; скласти невеличкий усний твір- опис за картиною, яка найбільше вразила; визначити, якими засобами виразності скористався художник для відображення свого ставлення.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Творче завдання

Намалюйте пейзаж, на якому відкриваються простори рідного краю. Для передавання простору використовуйте техніку набризку. Перш ніж розпочати роботу кольором, виконайте ескіз за допомогою простого олівця. Потім із цупкого картону виріжте трафарети. Для

кожного плану — свій трафарет. Потім роботу виконайте в кольорі.

Індивідуальна робота за творчим завданням

V. Підбиття підсумків

Обговорення учнівських робіт

Після завершення роботи відбувається обговорення учнівських малюнків.

VІ. Домашнє завдання

Обсяг роботи не дозволяє завершити малюнок за один урок. Учням пропонується завершити роботу вдома за допомогою туші.

Урок 6—7

Тема. малювання архітектурних форм

Капітель доричного ордеру

Мета: продовжувати закріплювати знання та навички учнів щодо зображування об’ємних форм; надавати відомості про архітектурний малюнок як вид графіки; розглядати засоби виразності архітектурного малюнка; ознайомлювати з технікою гризайля; розвивати навички та вміння дітей працювати графічними матеріалами — олівцями, тушшю, фломастером; виховувати в учнів уважність, акуратність, точність у передаванні своєї думки графічними

засобами.

Обладнання: навчальні плакати («Послідовність виконання малюнка архітектурної форми» та ін.), матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи. Матеріали та інструменти: альбом для малювання, олівець, гумка, пензель, туш, палітра, ємність для води, серветки для витирання рук.

Основні поняття: «гризайль».

Тип: комбінований урок.

Коментар

Під час навчального малювання архітектурних споруд необхідно міцно закріпити принципи і методику конструктивно-структурного малюнка. Об’єктами для малювання можуть бути як пам’ятки архітектури, так і сучасні споруди. Важливо лише, щоб архітектура цих об’єктів відрізнялася чистотою стилю. Завдання розраховане на два уроки. Якщо гіпсової моделі у наявності немає, її можна замінити зображенням будь-якої архітектурної деталі (за аявності).

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда

Учитель на свій розсуд пропонує учням пригадати види графіки, з якими вони вже знайомі; матеріали та інструменти, якими користуються художники у цих видах графіки,

основні відомості про графічний малюнок.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

Художники завжди приділяли величезну увагу зображенню античної скульптури

і класичних архітектурних форм.

Різноманітність форм архітектурних споруд, навколишнє середовище — все це здавна було об’єктом для малювання. Малюючи архітектуру, художники набувають можливості закріпити свої знання та навички, краще зрозуміти

правила зображення об’ємних форм, відчути їх композиційно-художні закономірності, стильові особливості, конструктивно-художню логіку побудови частин, деталей і цілого.

Основа для малювання архітектури — уміння зображувати з натури і за уявою геометричні фігури і тіла в будь-яких положеннях, уміння ділити криві та прямі відрізки на будь-яку кількість частин з урахуванням перспективних скорочень. Вільне малювання геометричних об’ємів і фігур, знання закономірностей лінійної та повітряної перспективи допоможуть вам легко і швидко позначити на папері загальну форму об’єктів і їх деталі. Гризайль (франц. grisaille, від gris — сірий) — вид живопису, що виконується у різних відтінках будь-якого одного кольору (найчастіше сірого або коричневого).