64

1. Поняття та мета екологічного інспектування.

Природоохоронне інспектування - це навчальна дисципліна, що вивчає взаємовідносини між об'єктами та суб'єктами господарювання, антропогенний вплив на середовище існування біорізноманіття і стан природних ресурсів, порядок визначення збитків, завданих довкіллю. Природоохоронне інспектування встановлює закономірності у взаємовідносинах між людиною, об'єктами господарювання, живими організмами і довкіллям, а також визначає порядок застосування законодавчих і нормативних документів у природоохоронному контролі, при оцінюванні екологічного стану об'єктів, ступеню і характеру їх впливу на довкілля, дотримання цими об'єктами вимог законодавства, норм і правил у галузі охорони природи для своєчасного вжиття заходів по усуненню виявлених порушень та попереджень негативного впливу на довкілля.

Природоохоронне інспектування має теоретичний і прикладний аспекти. Теоретичний аспект спрямовано на встановлення закономірностей у відносинах між людиною, об’єктами господарювання, живими організмами й довкіллям, а прикладний аспект − на застосування законодавчих і нормативних актів у природоохоронному контролі.

Тому головною метою інспекторських перевірок є: 1) визначення екологічного стану об’єкта, 2) ступеня й характеру його впливу на навколишнє природне середовище, 3) дотримання ним вимог законодавства, норм і правил у галузі охорони природи та за необхідності для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень та запобігання негативному впливу на довкілля.

2. Суб’єкти та об’єкти екологічного інспектування.

Екологічний контроль – це діяльність відповідних суб'єктів, спрямована на забезпечення додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями, громадянами.

Основні функції державного екологічного контролю покладені на Державну екологічну інспекцію, що діє в складі Мінприроди та інші спеціальні підрозділи Мінприроди України: Державну екологічну інспекцію Азовського моря, Державну Азово-Чорноморська екологічну інспекцію, Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря.

Об'єктами екологічного контролю є: стан довкілля і його компонентів, виконання заходів щодо охорони довкілля з боку при-родокористувачів, забезпечення заходів екологічної безпеки, дотримання екологічного законодавства, екологічних норм, правил і нормативів.

3. Форми екологічного контролю.

Екологічний контроль стану навколишнього природного середовища здійснюється багатьма формами. Основними серед них є:

— екологічне планування, аналіз і прогнозування;

— спостереження і моніторинг довкілля;

— державний облік в галузі охорони довкілля;

— екологічна паспортизація підприємств;

— екологічне ліцензування;

— екологічне лімітування;

— контроль речовин, матеріалів і параметрів довкілля акредитованими екологічними лабораторіями;

— прикордонний екологічний контроль;

— екологічна експертиза;

— екологічне інспектування;

— екологічний аудит;

— екологічна стандартизація;

— екологічне нормування.