Механизм дії полягає в наступному: одночасний прийом фітопрепарату, збагаченої іонами хрому, і ін'єкцій інсуліну з подальшим зниженням дозування інсуліну:

- знижує рівень цукру в крові, підвищує толерантність організму до вуглеводів, виявляє потенціюючу дію на гіпоглікемічний ефект інсуліну, що в свою чергу прискорює процес компенсації;

- через деякий час — від двох місяців до одного року викликає регенерацію острівцевих частини підшлункової залози, при цьому дрібні острівці Лангерганса утворюються, як і в ембріогенезі, з малодиференційованих клітин вставних відділів залози, що призводить до збільшення площі острівцевих тканини і підвищує утворення ендогенного інсуліну;

- перешкоджає гюкозурії, падінню рівня глікогену в печінці і м'язах, підвищує інсулінову активність крові, чинить захисну дію на островковый апарат підшлункової залози;

- зв'язує молекули інсуліну з рецепторами клітинних мембран за рахунок присутності іонів хрому, що багато в чому попереджає інсулінорезистентність;

- попереджає розвиток ускладнень: ретинопатію, нефропатию, нейропатію, порушення трофіки тканин ("діабетична стопа"), нейродистрофичну сліпоту, аміотрофію, енцефалопатію;

- зупиняється і з часом (від 1 року) регресує інфільтрація острівцевих тканин лімфоцитами, попереджає розвиток дифузного фіброзу острівкового апарату, гіаліноз острівців і накопичення гіалінових мас між клітинами і навколо кровоносних судин.

Результати клінічних випробувань збору що проводилися Лікувально-діагностичним центром "Інтегративна медицина" Російського наукового центру хірургії Російської академії медичних наук протягом 1997-1999 рр., зведені в таблиці. Хворі були розділені на три вікові групи: від 4 до 12 років, від 12 до 18 років та від 18 до 45 років. Вибірка пацієнтів склала не менше 150 чоловік для кожної вікової групи з діагнозом: інсулінозалежний діабет 1-го типу.

Апробація способу показала його найбільшу ефективність при лікуванні хворих у віці до 18 років. У цій віковій категорії вміст цукру в крові в результаті лікування нормалізувався, в більш старшій групі воно наблизилося до норми. Протипоказань застосування способу не виявлено, однак для вікової групи після 45 років він менш ефективний.

Пропонований лікарський збір може застосовуватися також при лікуванні деяких форм інсулінонезалежного цукрового діабету (2-й тип): тропічний діабет (пакреатический, панкреатогенний), порушення толерантності до глюкози [23].

2.3. Протипоказання до застосування хризантеми

Лікарські засоби, що містять у своєму складі хризантему протипоказано застосовувати під час вагітності та у період лактації, а також при індувідуальній непереносимості.

Висновки

1. Визначено етіологію, патогенез, кліничні прояви захворювання . цукровий діабет, та можливі ускладнення, викликані перебігом захворювання та терапією.

2. Наведено шляхи лікування захворювання:

- фармакотерапія;

- дієтотерапія;

- фітотерапія.

3. Збір з хризантемою може бути використаний для лікування цукрового діабету Iтипу.

4. Наведено протипоказання застосування рослин роду хризантема.

РОЗДІЛ 3

Попереднє фітохімічне вивчення листя хризантеми

3.1. Отримання екстрактів для проведення якісних реакцій

Отримання водних екстрактів: наважку – 50,0 г сухої сировини, подрібненої до розміру частинок 1-2 мм, заливали водою, кількість якої в 10 разів більша, та нагрівали зі зворотним холодильником на киплячому водяному обігрівачу протягом 30 хв. Отримані витяжки фільтрували через паперовий фільтр. Екстракцію сировини проводили ще двічі новими порціями екстрагенту. Об’єднані витяжки концентрували у вакуумі до 100 мл і використовували для виявлення вільних і зв’язаних цукрів, вуглеводів, амінокислот, дубильних речовин, органічних кислот [1, 3, 4, 9, 11, 12, 13].

Отримання спирто-водних екстрактів: екстракцію 50,0 г сухої сировини проводили 70% етанолом за методикою, аналогічною отримання водних екстрактів. Об’єднані витяжки концентрували у вакуумі до 100 мл. і використовували для виявлення флавоноїдів та сапонінів [1, 3, 4, 9, 11, 12, 13].

3.2. Якісні реакції

Для проведення якісних реакцій використовували водні та спирто-водні екстракти, отримані за методиками, вказаними вище [1, 3, 6, 9, 11, 12, 13].

3.2.1. Виявлення флавоноїдів

До 1 мл витягу додавали 10 % розчин заліза (III) хлориду. Спостереження : зелене забарвлення з брунатним відтінком.

Висновок: в рослинній сировині підтверджено наявність флаваноїдів.

До 1 мл очищеного витягу додавали 2-3 краплі концентрованої хлористоводневої кислоти і дрібку порошку металічного магнію.

Спостереження: оранжево-рожеве забарвлення.

До забарвленого розчину додавали 1 мл октанолу і струшували пробірку. Розбавляли водою і забарвлення водної фази ставало більш інтенсивне.

Висновок: в рослинній сировині підтверджено наявність флаваноїдів. Вміст глікозидів переважає над агліконами.

Хромонол Ціанідин

До 1 мл витягу додавали 10% водно-спиртового розчину гідроксиду калію.

Спостереження:жовте забарвлення.

Висновок: в рослинній сировині підтверджено наявність флаваноїдів..