23

Обертання верхньою половиною корпусу. Розробка гнучкості хребта. Розробка рухливості стегон, гомілки і стопи.

- Залучення в рух окремих частин тіла при повному блокуванні суглобів рук, ніг, голови, тулуба і поперемінному чергуванні напруги

вокремих групах м’язів.

-Освоєння технології синтетичного комплексу (рух групами м’язів і окремими частинами тіла при виконанні поз і положень тіла актора, конкретні психофізичні дії як у статиці, так і в динаміці).

Індивідуальні заняття: Розвиток індивідуальних здібностей.

Самостійна робота:

1. Виконання вправ, спрямованих на правильність і послідовність пересування тіла в просторі при ході та виконання корегуючих вправ на виправлення постави.

2.Виконання і відпрацювання вправ, спрямованих на оволодіння напругою і розслаблення м’язів всіх частин тіла.

3.Виконання і відпрацювання вправ, спрямованих на розвиток гнучкості суглобів і вміння поперемінно блокувати окремі групи м’язів частин тіла.

4.Виконання спеціальних вправ, спрямованих на вміння фіксувати і змінювати положення частин тіла «в мертвій точці» при роботі з уявленим середовищем і уявними силами.

Тема 15. Комплекс сценічних вправ

Принцип розробки комплексу вправ — від простого до складного. Конкретні вправи на розвинення окремих елементів за поданими прикладами. Обґрунтовування послідовності використання вправ як логіки поступового ускладнення тренінгу «Я» у запропонованих обставинах. Вправи, про які ми розповідаємо, - це гами, що розвівають акторську техніку, дозволяючи йому бути менш недомовним, яскравіше виражати свої думки.

Практичне заняття: Тренінг з комплексу сценічних вправ. Індивідуальні заняття: Виконання вправ під наглядом педагога. Самостійна робота: Робота над вправами наданими педагогом.

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 5.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. ОПАНУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ АКТОРСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ В РОБОТІ НАД

СЦЕНІЧНИМ ЕТЮДОМ

Тема 16. Принципи побудови акторського етюду

Етюд – це невеликий відрізок сценічного життя, створений уявою – «якби» .

24

Етюд як найвища форма вправи на розвинення всіх елементів сценічної дії. Складові частини етюду. Побудова фабул етюду від початку через розвиток і до фіналу події. Ланцюг фізичних дій. Логіка змістовності етюду як одна з істотних відзнак його від вправи. Послідовне, логічне, виправдане життя та поведінка студента у запропонованих обставинах — умова, що вимагає від виконавця володіння всіма елементами сценічної дії.

Про місце та можливості етюду в вихованні артиста і ролі. Етюд – подійний епізод, як життєвий факт,- виник, розвинувся, вичерпався.

Аналіз ланцюга подій та визначення дій. Побудова подійного ряду. Авторська розумова та використання її для побудови сюжету етюду. Визначення наскрізної дії та лінії дій кожного персонажу в етюді. Композиція як логіка побудови сюжету етюду. Розгорнута експозиція і стрімкий розвиток подальшого сюжету — основа композиції етюду. Логіка розвитку дії — найголовніше завдання у побудові етюду. Підпорядкування художньо-образного бачення розкриттю головної думки етюду.

Практичні завдання: Тренінг з побудови етюду. Послідовне, логічне, виправдання життєвої ситуації в запропонованих обставинах. Вправи на побудову композиції етюду.

Індивідуальні заняття: Вправи на побудову композиції етюду. Самостійна робота: Робота над вправами наданими педагогом.

Тема 17. Ідейно-тематичний аналіз етюду

Аналіз ланцюга подій та визначення дій. Побудова подійного ряду. Авторська розумова та використання її для побудови сюжету етюду. Визначення наскрізної дії та лінії дій кожного персонажу в етюді. Композиція як логіка побудови сюжету етюду. Розгорнута експозиція і стрімкий розвиток подальшого сюжету — основа композиції етюду. Логіка розвитку дії — найголовніше завдання у побудові етюду. Підпорядкування художньо-образного бачення розкриттю головної думки етюду.

Драматургія етюду і значення проблем, що можуть бути порушеними ним. Головна проблема — тема, яку порушує автор етюду. Зіткнення за проблемою — конфлікт. Етапи розвитку дії. Найвища точка напруги — кульмінація. Спад дії. Ідея — головна думка, яку стверджує автор етюду. Розв’язка дії та фінал етюду.

Практичне заняття: Побудова сюжету етюду.

Індивідуальні заняття: Розбір сюжету етюду. Самостійна робота: Пошук сюжету етюду.

Тема 18. Конспект спостереження

25

Опанувати навичками конспектування (робити нотатки) у окремому зошиті: прояви людського почуття, манери, звички, окремі фрази та ін.

Практичне заняття: Розробити схему конспекту. Індивідуальні заняття: Пошук події для нотатків.

Самостійна робота: Щоденник подій.

Тема 19. Розвиток пам’яті фізичних дій

Аналіз всіх видів пам’яті — головна умова оволодіння мистецтвом актора. Дія з уявною річчю як початок творчого процесу. Універсальність вправ на пам’ять фізичних дій. Логіка та послідовність поведінки студента підчас виконання дій з уявленими речами, вміння правдиво та переконливо діяти у виключних умовах. Дія з уявною річчю як початок творчого процесу.

Практичне заняття:Тренінг вправ на розвиток пам’яті фізичних дій: «Голка з ниткою», « Праска», «Посуд».

Індивідуальні заняття: Підбір вправ на пам’ять фізичної дії. Самостійна робота: Робота над вправами наданими педагогом.

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 6.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6. ОПАНУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ АКТОРСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ В РОБОТІ НАД ПАРНИМ ЕТЮДОМ

Тема 20. Розвиток відчуття темпу та ритму

Розуміння темпу та ритму як динаміки, напруженості та насиченості дії. Темп та ритм — складова частина сценічної дії; темп як характеристика зовнішніх дій. Ритм як характеристика внутрішніх ознак розвитку дії (динаміка, напруженість, інтенсивність та ін.). Опанування ритмом через вправи. Уміння студента виконувати будь-які рухи з різною швидкістю і в різних темпах. Швидкість. Темп. Поняття про шість швидкостей. Біологічний й астрономічний час. Увага. Суміжні поняття – ритм, темп, метр в різних видах мистецтва. Вчення К.С. Станіславського про темпоритм. При виконанні вправ можна діяти повільно, помірно, швидко і т.п.

Практичні завдання: Тренінг з виконання елементарних дій, підлеглих часу. Під музичний акомпанемент. Етюди з чітким пластичним малюнком у різних швидкостях.

Індивідуальні заняття:Засвоєння вправ з темпу та ритму. Самостійна робота: Скласти власну композицію на вибрану музичну тему зі зміною темпоритму.

Тема 21. Розвиток емоційної пам’яті та уявлення

Значення уявлення у перетворенні оточення та запропонованих обставинах відповідно до творчих завдань та своїх номерів. Умови та розуміння відновлення фізичної дії під час виконання емоційної оцінки

26

як умови, необхідної для розвинення емоційної пам’яті. Пам’ять: дотикова, чуттєва, зорова, смакова, фізичних дій — база для виконання емоційних вражень та їх відновлення. Здібність студента знаходити та реалізовувати справжню рису поведінки людині в окремих ситуаціях.

Робота з репродукцією якоїсь картини відомого митця. «До» і «після» події відображеної на картині.

Емоційна пам’ять та уявлення відтворює п’ять органів почуття – бачення, слух, відчуття, чарівність, смак.

У даній темі мова йде не про спостережливість, як необхідній якості актора, властивості його таланту, а про здатність актора побачити, запам’ятати і відтворити конкретні події в певному просторі за певний відрізок часу. Цей навик дуже необхідний при запам’ятовуванні різних мізансцен, особливо при побудуванні масових сцен.

Практичні заняття: Тренінг з вправ на запам’ятовування вихідних місць (рух, зупинка, повернення на вихідну позицію). Вправи типу «натюрморт» з поз, «фрески», в статиці і динаміці, а також організованих в етюд. Подібні вправи в груповому виконанні.

Індивідуальні заняття: Засвоєння вправ з розвитку пам’яті фізичної дії.

Самостійна робота: Робота над вправами наданими педагогом.

Тема 22. Розвиток навичок органічної дії в роботі над етюдом

Суттєва відзнака між двома засобами розвинення виконавських здібностей та опанування елементами сценічної дії. Найпростіша форма драматургії — етюд. Логіка поведінки та її залежність від правдивості та переконливості, від досконалості володіння всіма елементами сценічної дії. Головна вимога: єдність місця, часу та епохи — для виникнення органічної поведінки актора.

Основні вимоги до парного етюду. Наявність конфлікту, виправдання мовчання у запропонованій темі. Відповідність етюду вимогам єдності дії, часу та місця. Наявність виконавців для здійснення умов виправданого мовчання та його затримання у етюді. Побудова логічно-розвинутої невпливної дії.

Методика роботи над етюдами (з 1-2 словами). Ствердження головної думки на основі теми та розвитку конфлікту. Практичне заняття: Тренінг з власним етюдом.

Індивідуальні заняття: Обґрунтування та затвердження власного етюду. Самостійна робота: Робота над етюдом затвердженим педагогом.

Тема 23. Закріплення навичок сценічного існування у парних етюдах

Формування творчих відносин між педагогом-режисером та студентом-виконавцем під час роботи над складанням етюду. Функція викладача у роботі з виконавцями. Особливості організації сценічної дії у парних етюдах. Композиція та мізансцена.